УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/2068/12-к Головуючий у 1-й інст. Шимон Л.С.

Категорія ст.185 ч.2 КК України Доповідач Романов О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Романова О.В.

суддів: Андрушкевича С.З., Городиського С.С.

з участю прокурора: Селюченко І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Житомира, з неповною середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, інвалідності не має, проживаючого в м.Житомирі за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, раніше судимого:

1) 13.03.1996 року Брусилівським районним судом Житомирскої області за ст.81 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 31.07.2001 року Богунським районним судом м.Житомира за ст.140 ч.3 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі;

3) 29.01.2007 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст.ст.309 ч.1, 311 ч.1, 70 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;

4) 16.03.2007 року Корольовським районним судом м.Житомира за ст.ст.185 ч.3, 190 ч.2, 309 ч.2, 311 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

5) 03.08.2007 року Богунським районним судом м.Житомира за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, покарання відбув, ,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Зараховано як відбуте покарання час перебування під вартою з 29.08.2012 року по 01.09.2012 року.

Речові докази по справі: автомобіль Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 вирішено залишити ОСОБА_2, як власнику; два банківські чеки - постановлено зберігати в матеріалах справи.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових експертиз 470 грн. 40 коп.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні наступних дій.

28.08.2012 року близько 18 год. 10 хв., ОСОБА_1 перебував на автодорозі між с. Кропивня та м. Коростишів разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення грошей з барсетки ОСОБА_3 Реалізовуючи злочинний умисел, ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 не спостерігає за своїми речами, перебуваючи в автомобілі Ланос д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі між с. Кропивня та м. Коростишів, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав гроші в сумі 13000 грн. з барсетки, що належить ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілому шкоду на вказану суму.

На вирок суду засудженим ОСОБА_1 подано апеляцію, в якій він просить переглянути вирок суду першої інстанції та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, застосувавши положення, передбачені ст.75 КК України. При цьому вказує, що суд, на його думку, помилково охарактеризував його як суспільно небезпечну особу. Стверджує, що вчинення злочину було спонтанним, вчиненим внаслідок збігу обставин. Зазначає, що щиро розкаявся та добровільно відшкодував потерпілому всі збитки. Крім того, запевняє суд, що став на шлях виправлення і більше не буде вчиняти злочини, тому вважає, що його виправлення можливо і без ізоляції від суспільства.

В судове засідання ОСОБА_1, незважаючи на раніш висловлене бажання взяти участь у розгляді справи, втрете не з'явився, доказів поважності неприбуття в попередні судові засідання не надав, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, крім того, відповідно до вимог закону його явка по даній справі не є обовязковою.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції засудженого, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій за ст.185 ч.2 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, зазначеним у вироку, ґрунтуються на зібраних у встановленому законом порядку й досліджених у судовому засіданні доказах.

В цій частині вирок суду першої інстанції ніким з можливих апелянтів не оспорюється.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то як вбачається з вироку, суд першої інстанції, при призначенні покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, достатньою мірою врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, обставини справи, дані про особу засудженого, його ставлення до вчиненого, вік, характеризуючи дані, обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття у вчиненому злочині, відшкодування завданого збитку та обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочинів, а також те, що останній раніше неодноразово вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні умисні злочини, має не зняті і не погашені судимості, однак на шлях виправлення не став та знов вчинив умисний злочин, з огляду на що, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та призначив останньому покарання співмірне вчиненому злочину та необхідне для його виправлення, перевиховання, та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів підстав вважати це покарання явно несправедливим внаслідок його суворості, навіть з огляду на обставини, зазначені в апеляції засудженого, та підстав для звільнення ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням на підставі положень, передбачених ст.75 КК України, не вбачає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді: