№ справа:106/3738/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Вільховий Ігор Миколайович

№ провадження:11-кп/190/500/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Капустіна Л. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Капустіної Л.П.,

Суддів -Петюшевої Н.М., Кордика С.В.,

за участю прокурора - Волімбовської Т.П.,

при секретарі - обвинуваченого - Іоновій С.Я., ОСОБА_7,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130080002973 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 червня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця д. Чорна, Велико-Устькського району, Волгоградської обл., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 21.03.2013 року Євпаторійським міським судом АР Крим за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, у відповідності до ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік

визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 21.03.2013 року та остаточно визначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено вироком, ОСОБА_7, 14.05.2013 року близько 08 год. 30 хв., перебуваючи у гаражі розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю контролю з боку потерпілої, здійснив раптово виниклий у нього умисел і таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, що належить ОСОБА_8 на загальну суму 167 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не оспорюючи правильності кваліфікації своїх дій та доведеності вини, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання.

Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні вироку не було враховано: повне визнання ним провини, щире розкаяння в скоєному, повністю відшкодування завданої шкоди. Також просить врахувати його вік.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, після чого, вислухавши останнє слово обвинуваченого, в якому він просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_7 в скоєнні ним кримінального правопорушення, за який він визнаний винним, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, яким суд дав належну правову оцінку, що не оскаржується в апеляційній скарзі.

З урахуванням усього викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_7 в скоєнні ним кримінального правопорушення, правильно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.185 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_7 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, збиток добровільно відшкодував в повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що при призначенні покарання суд не врахував щире каяття у скоєному, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції обставини, що пом'якшують покарання судом враховані такі як: повне визнання своєї провини в скоєному злочині, щиросердне розкаяння.

Виходячи із сукупності всього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також, враховуючи, що обвинувачений скоїв злочин в період іспитового строку доводи обвинуваченого про пом'якшення йому покарання, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 червня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

Л.П. Капустіна Н.М. Петюшева С.В. Кордик