№ справа:116/2342/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Панін Павло Євгенович

№ провадження:11-кп/190/508/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Капустіна Л. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Капустіної Л.П.

Суддів -Петюшевої Н.М., Кордика С.В.,

за участю прокурора - Волімбовської Т.П.,

при секретарі - обвинуваченого - захисника - потерпілої - Іоновій С.Я. ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130810001339 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Сімферопольського районного суду АРК від 18 червня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Журавлівка, Сімферопольського району АР Крим, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі за ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням 3 роки,

визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 08.02.2012 року та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено вироком, ОСОБА_7, будучі раніше засудженим 08.02.2012 року Сімферопольським районним судом АР Крим за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України на 3 роки з іспитом, на шлях виправлення не встав та знов здійснив злочин при наступних обставинах:

25.03.2013 року приблизно о 07 годині 30 хвилин, ОСОБА_7, знаходячись в магазині ПП «ОСОБА_16», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на викрадення чужого майна, керуючись корисними спонуканнями, відкрито викрав пляшку пива «Львівське1715» ємкістю 2 літри, вартістю 17 гривень 90 коп., чим завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_9 на вищезазначену суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та закрити справу, посилаючись на не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Свої доводи мотивує тим, що в нього був договір про взяття продуктів у борг, який записується до «боргового зошиту».

Також апелянт посилається на те, що в судовому засіданні не були допитані свідки ОСОБА_10 та бухгалтер ПП «ОСОБА_16», що э порушенням його права на захист.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції скасувати та провадження по справі закрити.

Свої доводи мотивує тим, що в діях обвинуваченого відсутні ознаки складу інкримінованого злочину, оскільки товари з магазину були взяті під запис до «боргового зошиту».

В запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника, прокурор прокуратури Сімферопольського району АР Крим Скляров К.Г., який приймав участь у кримінальному провадженні суду першої інстанції, просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляційні скарги без задоволення.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, обвинуваченого який в останньому слові просив апеляційні скарги задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_7 в скоєнні ним кримінального правопорушення, за яке він визнаний винним, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку.

Доводи апелянтів про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та відсутній склад кримінального правопорушення у діяннях обвинуваченого, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать встановленим у справі обставинам, дослідженим під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 в скоєнні ним кримінальних правопорушень, колегія суддів виходить з наступного.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнавав повністю та пояснив, що 25.03.2013 року прийшов до магазину, запитав дозволу взяти в борг пляшку пива, такого дозволу не отримав, тому пляшку пива забрав на очах у продавця, пообіцявши принести гроші пізніше. В скоєному розкаявся.

Вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підтверджується наявними у справі та дослідженими у ході судового слідства доказами:

- показаннями обвинуваченого, який не заперечував, що взяв пиво на очах продавця;

- показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка у ході судового засідання пояснила, що здійснює господарську діяльність у магазині по АДРЕСА_2. Зі слів продавця їй стало відомо, що ОСОБА_7 25.03.2013 року приблизно о 7-30 год. прийшов до магазину, взяв пляшку пива, платити за яку відмовився та вийшов з магазину незважаючи на заборону продавця;

- свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що 25.03.2013 року прийшов ОСОБА_7, взяв пляшку пива, а платити відмовився. Вона заборонила йому брати товар без грошей, але він все одно вийшов з магазину з пляшкою пива:

- свідка ОСОБА_13, яка дала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_12, і пояснила, що у зв'язку з такими обставинами вони вимушені були звернутися до міліції.

Пояснення свідка ОСОБА_12 спростовують доводи апелянтів про наявність договору про взяття продуктів у борг.

Посилання обвинуваченого про порушення його права на захист, колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з тим, що в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_10 була допитана в якості свідка, а клопотання про допит в якості свідка бухгалтера ПП «ОСОБА_16» обвинувачений не заявляв.

Наведені докази, зокрема, показання потерпілої та свідків узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції в повному обсязі, і в своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_7 кримінального правопорушення при встановлених під час судового розгляду кримінального провадження обставин.

Таким чином, у діях ОСОБА_7 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майн (грабіж), вчинений повторно.

З урахуванням усього викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми.

За таких обставин, матеріалами справи повністю знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_7 скоїв відкрите викрадення пляшки пива та заволодів майном потерпілої ОСОБА_9

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність складу кримінальних правопорушень у діяннях обвинуваченого, спростовуються матеріалами кримінальної справи в їх сукупності і є необґрунтованими.

Таким чином, підстав для скасування вироку колегія суддів не знаходить.

При призначенні покарання судом першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України належним чином враховані ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано встановлені обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, - щире каяття та відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції не встановлено.

З урахуванням усього викладеного, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки, він раніше був засуджений за корисливий злочин, на шлях виправлення не встав та скоїв злочин в період іспитового строку.

Призначене ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Сімферопольського районного суду АРК від 18 червня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

Капустіна Л.П. Н.М. Петюшева С.В. Кордик