АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/1663/13
Справа № 2/2018/1837/2012/10 Головуючий І інстанції: Нев'ядомський Д.В.
Категорія: договірні Доповідач: Івах А.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Івах А.П.,
суддів - Пшенічної Л.В., Ізмайлової Г.Н.,
при секретарі - Варюшичевій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2012 року і на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2012 року та за апеляційною скаргою прокуратури Київського району м. Харкова на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2012 року у справі за позовом Служби у справах дітей Ленінського районного управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Харківського МНО Харківської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Харківської міської ради, про визнання недійсним договору дарування та за позовом прокурора Київського району м. Харкова в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, начальника відділення громадянства та імміграції, реєстрації фізичних осіб Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, треті особи: приватний нотаріус Харківського МНО Харківської області ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського МНО Харківської області ОСОБА_7, ОСОБА_5, служба у справах дітей Ленінського районного управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, орган опіки та піклування Харківської міської ради, про визнання недійсним договору та поновлення порушеного права користування житлом, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2012 року Служба у справах дітей Ленінської районної у місті Харкові ради Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Харківської міської ради, про визнання недійсним договору дарування.
У квітні 2012 року прокуратура Київського району м. Харкова також звернулася в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, начальника відділення громадянства та імміграції, реєстрації фізичних осіб Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, ОСОБА_5, Служба у справах дітей Ленінського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, орган опіки та піклування Харківської міської ради, про визнання недійсними договорів та поновлення порушеного права користування житлом.
Вказані позови були об'єднані в одне провадження.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник Служби у справах дітей Ленінського районного Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 вказав, що на первинному обліку служби у справах дітей Ленінського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради перебуває дитина-сирота ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати дитини - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №4 Харківського міського управління юстиції. Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до рішення виконкому Ленінської районної у місті Харкові ради № 372 від 08.07.2008 року, малолітній дитині-сироті ОСОБА_2, 1996 р.н., був призначений опікуном її дідусь - ОСОБА_1 Дитина постійно мешкала та була зареєстрована разом з померлими матір'ю та прабабусею за адресою: АДРЕСА_1. Фактично дитиною займалася прабабуся ОСОБА_10
ОСОБА_1 постійно мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_15
Використовуючи у своїх корисних цілях вищезазначений факт, дідусь ОСОБА_1 зняв малолітню онуку-сироту ОСОБА_2 з реєстраційного обліку, не повідомивши про це ні службу у справах дітей Ленінського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, де ОСОБА_2 стоїть на первинному обліку, ні службу у справах дітей Київського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, де відповідно до рішення служби у справах дітей Ленінського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради за нею було закріплено житло по АДРЕСА_1., і позбавив її можливості користуватись житлом і проживати в квартирі АДРЕСА_1
З 10 травня по 2 вересня 2010 року, під час хвороби та після смерті ОСОБА_10, прабабусі дитини-сироти, ОСОБА_1 неодноразово звертався до служби у справах дітей з заявами про те, що у нього з онукою ОСОБА_2 немає взаєморозуміння, що за станом здоров'я він не може виконувати обов'язки опікуна, що онуку-сироту необхідно помістити у відповідний дитячий заклад, та з проханням надати йому дозвіл на продаж квартири по АДРЕСА_1
2 вересня 2010 року після чергової заяви її опікуна ОСОБА_1 дівчинка була влаштована до Харківського обласного притулку для дітей «Гармонія». Відповідно до рішення виконкому Ленінської районної у місті Харкові ради № 374 від 07.09.2010р., ОСОБА_1 був звільнений від обов'язків піклувальника над дитиною - сиротою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до рішення виконкому Київської районної у місті Харкові ради № 208-1 від 02.11.2010 року, ОСОБА_5 була призначена піклувальником над неповнолітньою дитиною - сиротою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З цього ж часу дитина мешкає разом з нею за адресою: АДРЕСА_4.
З червня 2010 року у провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться справа за позовом служби у справах дітей Ленінського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради до ОСОБА_1 про поновлення порушеного права дитини-сироти на користування житлом, поновлення реєстраційного обліку та вселення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартиру АДРЕСА_1
На підставі договору дарування від 15.08.2011 року, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4., ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 вищевказану квартиру.
При здійсненні даного правочину ОСОБА_1 не повідомив орган опіки та піклування Харківської міської ради (Київський або Ленінський район), та приховав від нотаріуса той факт, що в Київському районному суді розглядається позовна заява служби у справах дітей Ленінського району про поновлення порушеного права неповнолітньої дитини-сироти ОСОБА_2 на користування житлом, поновлення реєстраційного обліку та вселення в квартиру АДРЕСА_1, і те що по даному факту не прийняте остаточне рішення.
Своїми діями, на думку позивача, ОСОБА_1, всупереч нормам закону, позбавив неповнолітню онуку-сироту ОСОБА_2 права реєстрації та користування помешканням, у якому вона виросла та жила зі своєю матір'ю та прабабусею ОСОБА_10 до того моменту, як вона набула статус дитини-сироти.
Посилаючись на викладене, начальник Служби у справах дітей Ленінської районної у місті Харкові ради Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради просила визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 15 серпня 2011 року недійсним.
Позов прокуратури Київського району м. Харкова обґрунтовувався тими ж самими обставинами. При цьому позивач просив визнати недійсними: договір дарування від 02.12.2008 року, за яким ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 і договір дарування від 15.08.2011 року, за яким ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та поновити право неповнолітньої дитини - сироти ОСОБА_2 на користування спірним житлом шляхом її реєстрації у спірній квартирі.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2012 року у задоволенні позову Служби у справах дітей Ленінського районного Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 - відмовлено.
Позовні вимоги прокурора Київського району м. Харкова в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 - задоволені частково: поновлене право неповнолітньої дитини-сироти ОСОБА_2 на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 У решті позовних вимог прокурора Київського району м. Харкова - відмовлено.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2012 року у задоволенні позовної вимоги прокурора Київського району м. Харкова про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2012 року ОСОБА_1 просить його скасувати та залишити позовні заяви Служби у справах дітей Ленінської районної у місті Харкові ради Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради та прокуратури Київського району м. Харкова без розгляду, або позовну вимогу прокуратури Київського району м. Харкова про поновлення порушеного права неповнолітньої ОСОБА_2 на користування спірним житлом шляхом її реєстрації у спірній квартирі - провадженням закрити; змінити рішення суду: у задоволенні позовної вимоги про поновлення права ОСОБА_2 на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 відмовити, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 просить його скасувати та закрити провадження у справі.
На обгрунтування доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість судових рішень, порушення судом першої інстанції при їх ухваленні норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2012 року прокуратура Київського району м. Харкова просить його змінити та задовольнити вимогу прокурора про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги у ній вказується, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, зокрема, принципів змагальності судового процесу, неупередженості суду, всебічності та об'єктивності судового розгляду та рівності сторін під час судового розгляду справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Розглядом справи встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи право власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 20 листопада 2000 року за реєстраційним №1-00-150655ИР1 (розпорядження №9529ИР1, зареєстрованого у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 20 листопада 2000 року за реєстровим № П-1-39268), на частину квартири АДРЕСА_16 мешкала за вказаною адресою зі своєю матір'ю ОСОБА_9
Згідно рішення виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Харкові ради від 12 грудня 2000 року за № 216/8 за заявою ОСОБА_9 їй було дозволено укласти договір купівлі-продажу або договір міни частини квартири АДРЕСА_16 від імені неповнолітньої ОСОБА_2, а також укласти договір купівлі, міни чи дарування на ім'я неповнолітньої (а. с. 165, том 1).
У подальшому матір неповнолітньої ОСОБА_2 14 грудня 2000 року продала належну їй квартиру (а. с. 166, том 1), але дитину власністю на житло не забезпечила.
З дозволу ОСОБА_10, матері ОСОБА_1, ОСОБА_9 з неповнолітньою донькою ОСОБА_2 стала проживати у квартирі АДРЕСА_1 яка належала ОСОБА_10 на праві власності.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла (а. с. 6, том 1).
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради від 8 липня 2008 року за № 372 ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою онукою ОСОБА_2, яка на той час була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
На термін перебування під опікою проживання ОСОБА_2 визначено за адресою опікуна: АДРЕСА_15 (а. с. 7, том 1).
Рішенням того ж виконавчого комітету від 7 вересня 2010 року за № 374 ОСОБА_1 звільнено від обов'язків опікуна над неповнолітньою онукою ОСОБА_2, також вирішено влаштувати останню до державного виховного закладу на повне державне утримання (а. с. 7 - зворот, том 1).
На підставі рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Харкові ради від 2 листопада 2010 року за № 208-1 над ОСОБА_2 встановлено опіку, піклувальником неповнолітньої призначено ОСОБА_5 та передано ОСОБА_2 на постійне проживання в родину піклувальника (а. с. 8, том 1).
За життя ОСОБА_10 2 грудня 2008 року квартиру АДРЕСА_15, що належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло (реєстраційний № 2-93-17510), виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 24 травня 1993 року, подарувала ОСОБА_1
На вказаний час неповнолітня ОСОБА_2 перебувала під опікою ОСОБА_1 та проживала за адресою опікуна: АДРЕСА_15, де зареєстрована до цього часу, що підтверджується паспортними даними ОСОБА_2.
15 серпня 2011 року ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 подарував ОСОБА_3 (а. с. 13, том 1).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання спірних договорів дарування квартири АДРЕСА_1 недійсними, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_10, як і ОСОБА_1, здійснюючи своє право власності, розпорядилися своїм майном у відповідності до вимог ст. 319 ЦК України, при цьому не порушили права неповнолітньої дитини, яка не мала права власності на дану квартиру.
З висновком суду першої інстанції у цій частині судова колегія погоджується, вважає його таким, що відповідає вимогам ст. ст. 57, 58, 59, 64 ЦПК України, узгоджується з положеннями ст. ст. 29, 319 ЦК України.
За вимогами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У мотивувальній частині рішення суд, у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, навів мотиви про відсутність фактів, якими позивачі обґрунтовували свої позовні вимоги в частині визнання спірних договорів недійсними.
Рішення суду у цій частині є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування чи зміни судова колегія не вбачає.
Разом з тим, вирішуючи питання про поновлення права ОСОБА_2 на користування житлом у квартирі АДРЕСА_1 суд першої інстанції не прийняв до уваги, що чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом особами, які заселилися до нього зі згоди колишнього власника, у випадку зміни власника.
Право неповнолітньої ОСОБА_2, яка не є та не була власником спірної квартири, на користування нею, було похідним від права колишнього власника цієї квартири ОСОБА_10, а з припиненням права власності останньої у зв'язку з укладанням договору дарування спірної квартири своєму сину ОСОБА_1, припинилося й право користування житлом неповнолітньої ОСОБА_2
З огляду на викладене судова колегія вважає, що рішення суду в частині задоволення позову про поновлення права неповнолітньої ОСОБА_2 на користування квартирою АДРЕСА_1 є таким, що не відповідає вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права є підставами, у відповідності до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо скасування рішення суду у цій частині та відмови у задоволенні позовних вимог щодо поновлення права неповнолітньої ОСОБА_2 на користування спірною квартирою є такими, що підлягають задоволенню.
З висновком суду про те, що місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_15 було визначено за рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради від 8 липня 2008 року, тому є правомірним, судова колегія погоджується.
Правильно та у відповідності до конкретних обставин і висновків, викладених у рішенні суду від 2 листопада 2012 року, додатковим рішенням суду першої інстанції від 19 листопада 2012 року було відмовлено у задоволенні вимоги про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1
Підстав для зміни чи скасування додаткового рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.. ст.. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2012 року - змінити: скасувати його в частині задоволення позову про поновлення права неповнолітньої ОСОБА_2 на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1
У задоволенні позову у цій частині - відмовити.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2012 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 листопада 2012 року - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -