№ справа:124/4560/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Гулевич Юрій Григорович

№ провадження:11-кп/190/513/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Капустіна Л. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Капустіної Л.П.,

Суддів -Петюшевої Н.М., Кордика С.В.,

при секретарі -Іоновій С.Я.,

за участю прокурора - Волімбовській Т.П.,

обвинуваченого - потерпілого - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12012130390000343 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 червня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бегабад, Ташкентської обл., Узбекистана, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто судові витрати у сумі 392 грн.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Цим же вироком

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Сімферополя, АР Крим, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2

визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19.10.2012 року та остаточно визначено покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в рівних частках на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 3675 грн. моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Вирок щодо ОСОБА_9 ніким не оскаржується.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено вироком, 07.12.2012 року о 17 год. 30 хв., ОСОБА_7, знаходячись біля автомобіля марки ВАЗ 21063 держ.номер НОМЕР_1, припаркованого біля будинку АДРЕСА_4, через відкрите вітрове вікно, просунув руку у салон автомобіля та відкрив бокове вікно, проник у салон автомобіля, з якого таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_11, тим самим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 710 грн.

08.01.2013 року о 16 год., ОСОБА_7 знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, зайшов у кімнату, де повторно таємно викрав золоті вироби, що належать ОСОБА_12, тим самим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 3500 грн.

19.01.2013 року приблизно о 17-00 год., ОСОБА_7 знаходячись біля гаражу будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, зайшов у приміщення вказаного гаража, де повторно таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_13, тим самим спричинив матеріальну шкоду останньому на суму 6000 грн.

28.03.2013 року, ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 спрямовану на таємне викрадення чужого майна, в проміжок часу 3 08-45 год. до 12-00 год., діючи спільно і узгоджено, за єдиним злочинним наміром, та заздалегідь розподіленими ролями. ОСОБА_7, шляхом розбиття скла, через вікно проник до квартири №1, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, при цьому, ОСОБА_9 залишився у дворі та спостерігав , щоб їх не помітили сторонні особи. ОСОБА_7, знаходячись у квартирі, взяв звідти мобільний телефон «Nokia E51», вартістю 800 грн., та грошові кошти у сумі 500 грн., що належать ОСОБА_10, скориставшись відсутністю господарів квартири вдома, заволодів вищевказаним майном.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не оспорюючи правильності кваліфікації своїх дій та доведеності вини, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, пом'якшив його.

Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні вироку не були враховані обставини, що пом'якшують покарання: має на утриманні дружину та дітей, батьків, поганий стан здоров'я.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав свою апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_8, на підтримку апеляційної скарги обвинуваченого, япрокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, після чого, вислухавши останнє слово обвинуваченого, в якому він просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_7 в скоєнні ним кримінального правопорушення, за який він визнаний винним, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, яким суд дав належну правову оцінку, що не оскаржується в апеляційній скарзі.

З урахуванням усього викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_7 в скоєнні ним кримінального правопорушення, правильно кваліфікувавши його дії за ч.2 та ч. 3 ст.185 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_7 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі взяв до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, знаходиться на обліку в КРУ «Наркологічний диспансер» з діагнозом «психічні та поведенчеські розлади внаслідок споживання алкоголю зі шкідливими наслідками».

Доводи апелянта про те, що при призначенні покарання суд не врахував щире каяття у скоєному, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції обставини, що пом'якшують покарання судом враховані такі як: щире каяття, та часткове відшкодування збитку.

Обставини, що обтяжують покарання є рецидив злочину.

Посилання обвинуваченого на те, що він має на утриманні дружину, дітей та батьків не можуть бути взяті до уваги, оскільки відсутні документальні підтвердження цього.

Виходячи із сукупності всього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення доводи обвинуваченого про пом'якшення йому покарання, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 19 червня 2013 року відносно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

Капустіна Л.П. Н.М. Петюшева С.В. Кордик