ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 38/237

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Грека Б.М., Палія В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.04.2013

у справі№ 38/237

господарського судуміста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Форум-сервіс"

третя особаОСОБА_4

простягнення 20 657,11 грн.

за участю представників від:

позивача не з"явилися, повідомлені належним чином

відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

третьої особине з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 у справі № 38/237, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013, залишено без задоволення заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" про видачу дубліката наказу № 38/237 від 18.12.2008 та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Залишаючи без задоволення заяву Банку, суди попередніх інстанцій вказали на пропуск заявником без поважних причин строку і неможливість його відновлення.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.032013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 38/237 та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління".

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2008 у справі 38/237 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-сервіс" (Відповідач) на користь Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" (Позивач) стягнуто заборгованість за кредитним договором на суму 20 657,11 грн. та судові витрати у розмірі 322 грн.

На виконання вказаного рішення суду місцевим господарським судом видано наказ № 38/237 від 18.12.2008, в якому зазначено, що він може бути пред'явлений до виконання до 16.12.2011.

Постановою відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 20.01.2009 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 38/237 від 18.12.2008.

В червні 2012 року Позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про надання інформації щодо повернення виконавчого документа стягувачеві згідно постанови ВДВС Солом'янського районного управління юстиції міста Києва від 11.10.2009 про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

У клопотанні № 1213 від 29.05.2012 Банк вказує, що йому стало відомо про повернення виконавчого документа згідно постанови ВДВС від 11.10.2009 із Єдиного державного реєстру.

Листом від 07.06.2012, якого Банк отримав 15.06.2012, Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві повідомив Позивачеві про вчинені ним дії для виконання наказу Господарського суду міста Києва № 38/237 від 18.12.2008 і вказав причини неможливості його виконання.

15 лютого 2013 року Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

В силу статті 118 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на час видачі наказу) строк пред'явлення наказу до виконання становить 3 роки.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

В статті Закону "Про виконавче провадження" передбачені підстави переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання. Зокрема, однією з таких підстав є пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Наказ Господарського суду міста Києва № 38/237 від 18.12.2008 повернуто Державною виконавчою службою згідно постанови від 11.10.2009. Тобто, 11.10.2012 скінчився трирічний строк, в межах якого відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міг видати дублікат наказу № 38/237, але стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката наказу 15.02.2013. Тобто, з пропущенням встановленого строку.

Відмовляючи Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного троку для пред'явлення наказу до виконання та видачі дубліката наказу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявник не вказав поважних причин пропуску цього строку.

Оскільки, із листа ВДВС Солом'янського РУЮ у місті Києві від 07.06.2012 Позивач знав про повернення йому виконавчого документа і в межах строку для пред'явлення наказу до виконання (до 11.10.2012) міг звернутися до суду із заявою про видачу дубліката наказу. Звертаючись із такою заявою 15.02.2013 заявник ніяким чином не обґрунтував неможливість звернення із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку (з 15.06.12 до 11.10.2012), коли виконавчий документ міг бути пред'явлений до виконання.

За таких обставин, враховуючи, що причини пропуску встановленого строку не є поважними, суди попередніх інстанцій, з урахуванням вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовано відмовили у задоволенні заяви позивача.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними оскільки їм була надана вичерпна оцінка судами попередніх інстанцій. Окрім того, вони фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги статей 1115 , 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Тому, постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 38/237 залишається без змін, а касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" - без задоволення

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 38/237 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій