ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2006 Справа № А5/172
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Коршун А.О. (доповідач) |
суддів | Герасименко І.М., Ясир Л.О. |
при секретарі судового засідання: | Дейчман Ю.І. |
за участю представників |
позивача:
відповідача: | Драний А. В., довір. №71 від 08.11.2006 р. Короленко Олександр Євгенович, довір. б/н від 30.05.2006 р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі
|
на рішення |
господарського суду від | Дніпропетровської області 10.08.2006 р. |
у справі | №А5/172 |
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.
Кривому Розі м. Кривий Ріг
до закритого акціонерного товариства “Науково-дослідне виробниче під- приємства “Криворіжстальконструкція”, м.Кривий Ріг
про стягнення 19 214,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
23.06.2006 р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства “Науково-дослідне виробниче підприємство “Криворіжстальконструкція” про стягнення страхових виплат в сумі 19 214,67 грн..
Позовна заява обґрунтовувалась тим, що посилаючись на вимоги ст.ст. 225,228 ГК України, ст.ст. 1172, 1191 ЦК України та з урахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України “Про охорону праці” позивач має право зворотної вимоги (регресу) до підприємства, а відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006 р. у справі №А5/172-06 (суддя Шевченко С.Л..) позовні вимоги задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню відповідачем.
Закрите акціонерне товариство “Науково-дослідне виробниче підприємство “Криворіжстальконструкція” не погодившись з вказаним рішенням суду подало апеляційну скаргу, а в наступному подало додаткові обгрунтування апеляційної скарги.
Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі у своєму відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність рішення суду і необгрунтованність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08.04.2004 року було стягнуто з позивача на користь Калаверди Є.І. не нарахованих та не виплачених сум втраченого заробітку за період з 01.04.2001 р. по 01.01.2004 р. у розмірі 19241,67 грн. одноразово та стягнуто щомісячно по 916,52 грн., починаючи з 01.01.2004 р., а також стягнуто з відповідача на користь Калаверди Є.І. не нарахованих та не сплачених сум втраченого заробітку за період з 08.12.2000 р. по 01.04.2001 року у розмірі 1 839,8 грн.
Вказане рішення суду мотивовано тим, що Калаверди Є.І., який отримав трудове каліцтво, закрите акціонерне товариство “Науково-дослідне виробниче підприємство “Криворіжстальконструкція” не правильно розрахувало розмір втраченого заробітку.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі стягнута судом сама була сплачена , що підтверджується копіями платіжного доручення №624 від 27.07.2004 р. і списку –реєстру №1392 від 27.07.2004 р. а тому посилаючись на ст.ст. 225, 228 ГК України та ст.ст. 1172, 1191 ЦК України , відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі звернувся з позовом до відповідача про відшкодування сплаченої ним суми.
Спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999 р., який набрав чинності з 01.04.2001 р. (далі - Закон). Згідно ст. 4 Закону , законодавство про страхування від нещасного випадку складається з “Основ законодавства України про державне соціальне страхування”, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про охорону праці” та інших нормативно-правових актів.
За приписами Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд соціального страхування є єдиним органом, який у межах наданих йому повноважень, здійснює керівництво та управління обов’язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону в разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.
Згідно зі ст. 25 Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Вказані кошті не включаються до складу державного бюджету і використовуються виключно за їх призначенням.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону одним із джерел фінансування Фонду від нещасних випадків є внески роботодавців.
Розмір страхового внеску для кожного підприємства обчислюється Фондом у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Також розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13.09.00р. Визначаючи розмір страхового внеску Фонд розраховує його таким чином, щоб сума страхових внесків страхувальників до Фонду забезпечувала покриття витрат Фонду, пов’язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку (ч. 2 ст. 47 Закону).
На виконання вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідачем здійснювалося перерахування внесків Фонду у розмірах, встановлених Фондом .
Отже, відповідачем був виконаний законодавчо встановлений обов’язок щодо сплати внесків, що не оспорюється позивачем.
Сплачені громадянину Калаверда Є.І. позивачем кошти на підставі перерахунку страхових виплат внаслідок помилки роботодавця не є для Фонду шкодою або збитками, як він зазначає у позовній заяві, а помилка відповідача у сумі відшкодування потерпілому шкоди ніяким чином не вплинула на загальну суму внеску цього підприємства до Фонду.
Враховуючи вищевикладене та те, що страхові виплати здійснюються Фондом за рахунок внесків роботодавців, а Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачає права Фонду на звернення до роботодавця з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових внесків, апеляційний господарський суд вважає необхідним рішення суду, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи, скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Науково-дослідне виробниче підприємство “Криворіжстальконструкція”, м. Кривий ріг –задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006 р. у справі №А5/172-06 скасувати.
Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Головуючий: А.О. Коршун
Судді: І.М.Герасименко
Л.О.Ясир