АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7804/13 Справа № 6/201/288/13 Головуючий у 1 й інстанції - Мельниченко С.П. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Ткаченко І.Ю.,

Суддів: Рудь В.В., Повєткіна В.В.,

При секретарі: Новицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за поданням державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Кітаєва С.С. про обмеження громадянина України у виїзді за кордон України

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2013 року , -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2013 року подання державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Кітаєва С.С. обмеження громадянина України у виїзді за кордон України задоволено: обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання нею рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2007 року по справі № 2-30/2007, однак не більше ніж на час наявності відкритого виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-3100/07, виданого 31 жовтня 2007 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська (а.с. 21-22).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи ставить питання про скасування вказаної ухвали та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ (а.с.26-29).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається що 21 березня 2013 року держвиконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було відкрито виконавче провадження з виконання в/л № 2-3100/07, виданого 31 жовтня 2007 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 329 980 гривень і в цей же день постанова була направлена боржнику (а.с. 4,5).

03 квітня 2013 року держвиконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника, де залишено вимогу про явку до Жовтневого ВДВС доньці боржника про що складено акт держвиконавця, однак дану вимог боржник не виконала.25 квітня 2013 року на адресу боржника повторно була направлена вимога про явку до Жовтневого ВДВС, однак боржник таку вимогу не виконала (а.с. 21-22).

Задовольняючи подання державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ, суд першої інстанції посилався на ст. ст. 3771 ЦПК України та виходив із того, що боржник знає про невиконане зобов'язання по рішенню Бабушкінського районного м. Дніпропетровська, однак не виконує його та поважності причин невиконання не вказує, що є ознаками ухилення від виконання обов'язків, покладених на боржника судовим рішенням.

Однак, з зазначеним висновком суду 1 інстанції не погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3771 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Згідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 заборгованість за договором позики в розмірі 328 250 грн., яке 31 березня 2010 року набрала законної сили та знаходиться на виконанні у Жовтневому ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України : в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Звертаючись до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник за час виконання рішення виїжджала за межі України, що призвело до неможливості вчинення певних виконавчих дій, або боржник безпідставно та неодноразово не з'являлась на виклики державного виконавця.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, передчасно та без належного з'ясування і оцінки фактичних обставин справи, а тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду 1 інстанції і постановляє ухвалу з цього ж питання, якщо воно було вирішено судом 1 інстанції з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 377-1 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2013 року - скасувати, постановивши нову ухвалу.

У задоволенні подання державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Кітаєва С.С. про обмеження громадянина України ОСОБА_3 у виїзді за кордон України - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

СУДДІ: