19.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-ц/797/2239/2013р. Головуючий в 1 інстанції Лугвіщик А.М.

Категорія 57 Доповідач в апеляційній інстанції Алєєва Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючої - Алєєвої Н.Г.,

суддів - Козуб О.В., Лівінського С.В.

за участю:

секретаря - Сидорук М.А.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11.07.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про припинення права спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації вартості частки квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову, про припинення права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, стягнення з ОСОБА_5 грошової компенсації вартості частки вказаної квартири.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового, про задоволення позову. Апелянт вказує, що відповідач має інше нерухоме майно та і може компенсувати їй вартість 1/4 доли спірної квартири. Відмовляючи в задоволенні позову суд не дав належної оцінки цим обставинам.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.358, ч.ч.1, 2 ст.364, п.3 ч.1, ч.2 ст.365 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено, що згідно довідки БТІтаДРНМ м. Севастополя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 являються власниками квартири АДРЕСА_2, при цьому ОСОБА_2 належить ? частка вказаної квартири; ОСОБА_5 ? частки (а.с.102).

З тексту позовної заяви видно, що ОСОБА_2 звернулась до суду з вимогами про припинення її права власності на ? частку спірної квартири та стягнення з ОСОБА_5 грошової компенсації вартості названої долі, тобто позов пред'явлений в порядку ст.365 ЦК України.

Між тим, з позовом в порядку ст.365 ЦК України, згідно тексту останньої, можуть звернутись інші співвласники майна. При цьому, позов підлягає задоволенню в разі попереднього внесення таким співвласником на депозитний рахунок суду грошових коштів, відповідаючих вартості цієї частки. Тобто, пред'явлення позову про припинення права власності на частку позивача в загальній власності законом не передбачено.

Суд правильно оцінив викладене та ті факти, що доказів, підтверджуючих неможливість сумісного володіння та користування спірною квартирою ОСОБА_2 не надала і, правильно відмовив в задоволенні позову.

Підстав для скасування, зміни рішення колегія не убачає, так як останнє не суперечить вимогам ч.ч.1, 2, 3 ст.358, ч.ч.1, 2 ст.364, п.3 ч.1, ч.2 ст.365 ЦК України.

Доводи ОСОБА_2 висновків суду не спростовують підставою для скасування рішення не являються.

Керуючись викладеним, ч.1 ст.308 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11.07.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20 денний строк.

Головуюча: Н.Г. Алєєва

Судді: О.В. Козуб

С.В. Лівінський