РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/1064/13Головуючий суду першої інстанції:Собєщанська Н.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

"21" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Керченської міської ради АР Крим, треті особи - Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, Перша Керченська державна нотаріальна контора, про спадкування прав та обов'язків забудовника, за апеляційною скаргою Керченської міської ради АР Крим на рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 червня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до Керченської міської ради АР Крим, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування права та обов'язки забудовника будинку АДРЕСА_1, якій складається з житлового будинку літер «А» загальною площею 41,9 кв.м, жилою площею 31,6 кв.м; тамбуру літер «а»; житлового будинку літер «В» загальною площею 25,0 кв.м. жилою площею 17,9 кв.м; тамбуру літер «в», сараю літер «Г»; вбиральні літер «Д»; гаражу літер «Л»; огорожі 1-4, 10; хвіртки 8; мостіння І і ІІ; зливної ями V.

У позові зазначила, що вказаний будинок зведений її вітчимом ОСОБА_7 на підставі рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 820 від 24 грудня 1953 року про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва та договору № 2755 про безстрокове користування землею.

23 вересня 1999 року ОСОБА_7 склав заповіт, яким заповів їй вказаний будинок і господарські будівлі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, але вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану нерухомість..

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 21 червня 2013 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі Керченська міська рада АР Крим, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовити.

На думку апелянта, висновок суду про наявність підстав для задоволення позову суперечить матеріалам справи, оскільки наведеними у справі доказами не підтверджується проведення спадкодавцем будівельних робіт у встановленому законом порядку.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, відповідно до положень ч.2 ст.197 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 1954 року між відділом комунального господарства виконавчого комітету Керченської міської ради та ОСОБА_7 був укладений договір №2755, за умовами якого останньому була надана в безстрокове користування земельна ділянка площею 600 кв.м. для будівництва індивідуального трикімнатного житлового будинку на праві приватної власності по АДРЕСА_1 (а.с.6-7) площею 32,35 кв.м. Підставою укладення вказаного договору стало рішення виконавчого комітету Керченської міської ради №820 від 24 грудня 1953 року про відведення ОСОБА_7 вказаної земельної ділянки (а.с.5). Інспекціей Держархбудконтроля м.Керчі наданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 87 від 12.02.1954 року строком дії до 31.12.1954 року.

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок, станом на 28 грудня 2012 року на вказаній земельній ділянці зведені: трикімнатний житловий будинок літер «А» загальною площею 41,9 кв.м, жилою площею 31,6 кв.м, 1967 року зведення; тамбур літер «а»; двокімнатний житловий будинок літер «В» загальною площею 25,0 кв.м. жилою площею 17,9 кв.м 1954 року зведення; тамбур літер «в», сарай літер «Г» 1958 року зведення; вбиральня літер «Д»; гараж літер «Л» 1992 року зведення; огорожі 1-4, 10; хвіртки 8; мостіння І і ІІ; зливна яма V.

Житловий будинок в експлуатацію ОСОБА_7 не ввив, право власності на це домоволодіння на своє ім'я не зареєстрував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер (а.с.73).

Ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_6 прав та обов'язків забудовника для закінчення будівництва житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

З таким висновком суду погодитися не можна.

За змістом статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво було здійснено спадкодавцем згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки забудовника входять до складу спадщини.

Отже, перехід прав та обов'язків забудовника у порядку спадкування до спадкоємців можливе до завершення будівництва за умовою проведення спадкодавцем будівельних робіт у встановленому законом порядку.

Задовольняючи позов, суд не звернув увагу на те, що позивачкою, всупереч вимогам статей 10 і 60 ЦПК України не доведено у встановленому законом порядку здійснення спадкодавцем будівництва об'єкту нерухомості згідно із законом (зокрема, постановами Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1958 року N 514, від 27 квітня 1961 №569 та іншими). Матеріали справи не містять відомостей щодо отримання ОСОБА_7 після 31 грудня 1954 року дозволу Державної архітектурно будівельної інспекції (інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) на виконання будівельних робіт; Проекту будівництва, затвердженого органом місцевого самоврядування; будівельного паспорта забудови.

Сама по собі наявність у спадкодавця лише рішення виконавчого комітету Керченської міської ради депутатів трудящихся про відведення для будівництва земельної ділянки та договору про надання земельної ділянки у безстрокове користування не свідчить про здійснення ним за життя будівництва відповідно до закону.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачкою прав та обов'язків забудовника будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7

При здійсненні спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

З урахуванням наведеного рішення підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у позові з вищенаведених підстав.

Керуючись статтею 303, частиною 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 309, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Керченської міської ради АР Крим задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 червня 2013 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до Керченської міської ради АР Крим про спадкування прав та обов'язків забудовника після ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.