Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. Донецьк

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2013 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, водія ТОВ «ОП Шахтоуправління Благовещенське», що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на два роки, -

ВСТАНОВИВ:

Як визнав суд, ОСОБА_1 12 травня 2013 року, о 14-00 годині в с.Спартак Ясиноватського району та території цвинтера, керуючи транспортним засобом «Опель Омега» державний номер НОМЕР_1, в порушення п.п.12.1, 12.3 ПДР України, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль «Ауді» державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Крім того, в зазначений час ОСОБА_1 керував транспортним засобом з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, на законні вимоги працівників міліції від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі на зазначену постанову місцевого суду ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин та доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, просить постанову скасувати в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Посилається на те, що судом першої інстанції не були враховані обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Посилається на ті обставини, що спиртне не вживав, а суд першої інстанції мав усі підстави для призначення йому біль м'якого покарання.

Заслухавши ОСОБА_1, його захисника, які фактично не оспорюючи встановлені судом обставини справи, просили змінити постанову суду та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід змінити за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та доведеність вини ОСОБА_1 встановлені на підставі даних матеріалів справи, свідчень останнього, вони не оспорюються апелянтом, а тому апеляційним судом не перевіряються.

З матеріалів справи вбачається, що суддя місцевого суду правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме ухилення особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння, обґрунтувавши цей висновок наявними у справі доказами.

Цей висновок, зокрема, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АВ2 № 254788 від 12 травня 2013 року, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ці пояснення суд обгрунтовано визнав достовірними і поклав їх у основу рішення, оскільки вони об'єктивно узгоджуються між собою, з матеріалами справи, та не суперечать з фактичними обставинами, а лише підтверджують їх. До того ж, сам ОСОБА_1 фактично не заперечував сам факт відмови від проходження відповідного огляду.

Оскільки, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, суд правильно визначив, що не виконання такого обов'язку з боку ОСОБА_1 є порушенням Правил дорожнього руху України. Тому доводи апеляційної скарги про хибність висновків суду у цій частині є необґрунтованими, так як причина такої відмови не має значення.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Проте всупереч загальним засадам накладення стягнень за адміністративні правопорушення, визначеним статтями 33-36 КУпАП, судом в повному обсязі не з'ясовані дані про особу правопорушника, форму вини, його стан, характеризуючи дані та інші обставини, що впливають на вид та розмір адміністративного стягнення, та при альтернативній санкції закону, за порушення якого ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності, суддя піддав його найбільш суворому стягненню, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, не мотивуючи такого рішення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, саме правопорушення не потягло суттєвих наслідків, сам він фактично визнав свою провину та щиро розкаявся, що згідно з п.1 ч.1 ст.34 КУпАП слід визнати обставиною, що пом'якшує відповідальність. До того ж, ОСОБА_1 працює водієм, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

З огляду на вищевказане, вважаю за доцільне змінити вид накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення на штраф.

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині накладеного стягнення.

Змінити ОСОБА_1 накладений на нього вид адміністративного стягнення з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки на штраф у розмірі 3000 гривень.

У решті зазначену постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя