Головуючий у 1 інстанції Любченко С.Д.
Доповідач: Резникова Л.В.
Категорія 57
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Постолової В.Г.
суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.
при секретарі Музикант В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 01 квітня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення шкідливої діяльності на сусідній ділянці, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 01 квітня 2013 року позовні вимог ОСОБА_3 задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_1 виконати роботи з реконструкції даху над будівлею гаража АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат за проведення будівельно-технічної експертизи - 367,50 грн. та витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги у розмірі 1000 грн. В іншій частині позову відмовлено.
З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду посилаючись на те, що при ухваленні рішення були порушенні норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи.
З обставин справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 07.11.2006 року належить земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно копії договору купівлі-продажу від 30.10.1990 року та державного акту на право приватної власності на землю від 13.06.2001 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка та домоволодіння з надвірними спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 дійсно розташовані господарські споруди впритул до межі земельної ділянки позивача у зв'язку з чим ОСОБА_1 надано припис про усунення , виявлених порушень та влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які запобігають стоку атмосферних осадків.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Частково задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що господарчі будівлі, які розташовані на земельній ділянці відповідача побудовані з порушенням пункту 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування». Планування і забудова міських і сільських поселень», а саме: для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому не забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Такий висновок суду відповідає листу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області та висновку будівельно-технічної експертизи № 5876/23 від 21.02.2013 року.
Відповідно до положень ст..152 ЗК України - держава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навидь якщо ці порушення не пов*язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
За загальними правилами добросусідства, закріпленими у ст..ст.103-109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов*язком власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдасться щонайменше незручностей.
Таким чином вказаним судовим рішенням судом першої інстанції обґрунтовано були відновлені порушені відповідачем права позивача.
Задовольняючи позов в частині стягнення витрат на правову допомогу та стягуючи з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачам була надана правова допомога на суму 1000 грн.
Проте, з такими висновком суду у повному обсязі погодитись не можна.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).
Законом України №4191-У1 від 20.12.2012 року «Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ» , затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ.
Відповідно до вказаного закону встановлено, що розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Враховуючі той факт, що особа, яка надавала позивачу правову допомогу , відповідно журналів судового засідання , приймала участь у розгляді судових справ на протязі 1 год.15 хв. , розмір витрат на правову допомогу, який належить стягнути з відповідача складає 573,50 гр.
За вказаних обставин, оскільки рішення суду в частині відшкодування витрат на правову допомогу ухвалено з недотриманням норм процесуального права, рішення суду в цій частині відповідно до п.4ч.1ст.309 ЦПК України належить змінити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 01 квітня 2013 року в частині стягнення витрат на правову допомогу змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 573,50 гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: