головуючий у 1 інстанції: Здоровиця О.В.
доповідач: Мозговенко В.В.
Ухвала
Іменем України
06 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Мозговенка В.В.
суддів Яременка А.Ф., Круподері Д.О.
з участю:
прокурора Андрєєвої Ж.М.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
цивільного відповідача ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5
представника потерпілих ОСОБА_6
у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Донецької області розглянула справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Чисте, Булаєвського району Північно-Казахстанської області, громадянин України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого
засуджено за ст.286 ч.2 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки. На підставі ст..75 КК України від відбування призначеного основного покарання звільнено з іспитовим строком на два роки.
Вироком суду було встановлено, що злочин було скоєно за наступних обставин.
Так, 01 липня 2008 року, приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки «Рено-Кенго», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2., не маючи при собі документів, які дають йому право керування вказаним автомобілем, здійснював рух на даному автомобілі по проїзній частині автодороги сполученням Олександрівка-Красноармійськ у Добропільському районі Донецької області зі сторони м. Добропілля у напрямку м. Красноармійська. На шляху слідування, проїжджаючи на керуючому автомобілі «Рено-Кенго», нерегульовану ділянку вищевказаної автодороги, у районі 40км+300м, ОСОБА_2, діючи по необережності, об'єктивно спостерігаючи автомобіль ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку, проявляючи злочинну самовпевненість, яка проявилась у тому, що ОСОБА_2 не врахував дорожню обстановку, а також стан керованого транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, змінив напрямок руху транспортного засобу вліво, не переконавшись у тому, що даний маневр буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на полосу зустрічного напрямку руху,де здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.1. «б», п.10.1 та п.12.1 Правил дорожнього руху.
У результаті вищевказаних дій ОСОБА_2 був травмований водій автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_5 та йому спричинені наступні тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: струс головного мозку, забиту рану обличчя, синець в області лівого ока, забиту рану в області лівої надбрівної дуги, на правому плечі, на правому ліктьовому суглобі, закритий перелом лівої вертлюжної впадині та лівої сідалищної кістки.
Крім цього, У результаті вищевказаних дій ОСОБА_2 були травмовані пасажир автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_4 та йому спричинені наступні тяжкі тілесні ушкодження, а саме: забиті рани обличчя, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини зліва, яка супроводжувалася переломами 4,5,6 ребер зліва зі зміщенням відломків, які ускладнилися лівостороннім пневмотораксом та підшкірною емфіземою та пасажир автомобіля ОСОБА_12 якому спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді синця та садни в області лівого ока, струс головного мозку, закритий перелом обох кісток лівого передпліччя у середній третині зі зміщенням відломків, закритий перелом лівої лонної кістки.
Судом задоволені цивільні позови прокурора й прийняте рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат на лікування: ОСОБА_4 у сумі 4842,52 гривні; ОСОБА_12 у сумі 2074,61 грн; ОСОБА_5 у сумі 3275,70 грн, а в стягненні витрат на лікування ОСОБА_2 - відмовлено.
Крім того, судом частково задоволені цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 й судом прийняте рішення про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь: ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1208,61 грн, моральної - 15 000 грн., витрат на правову допомогу - 1500 грн.; ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2183,08 грн., моральної - 30 000 грн., витрат на правову допомогу - 1500 грн.; ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 36 959 грн., моральної - 7 000 грн. В решті задоволення позовних вимог відмовлено.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та у відношенні ОСОБА_2 кримінальну справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Свої вимоги мотивував тим, що судом не була надана оцінка протиріччям та порушенням, які знаходяться в матеріалах справи та які були допущені у ході досудового слідства. Також, послався на те, що суд взяв до уваги одні висновки експертизи та не прийняв інші висновки не обґрунтувавши своє рішення.
В своїх апеляціях потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять вирок суду змінити в частині стягнення моральної шкоди та стягнути кожному по 50000 гривень з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мотивуючи тим, що кожен з них перенесли моральні страждання внаслідок знаходження кожного з них на лікуванні внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.
Вислухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, засудженого, його захисника ОСОБА_10, цивільного відповідача, які наполягали на задоволенні апеляції захисника та заперечували проти задоволення апеляцій потерпілих, потерпілих та їх представника, які наполягали на задоволенні їх апеляційних скарг, перевіривши доводи та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо повно дослідив обставини справи й прийшов до обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, які підтверджені сукупністю доказів які є у справі.
Так, згідно вимогам п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванні та будь-якою зміною напрямку руху, водій транспортного засобу повинен переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Крім того, при обранні у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також вантаж, який перевозить та особливості стану транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та керувати їм. Але цих вимог засуджений не виконав, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, й внаслідок чого потерпілі отримали різного степеня тілесні ушкодження. До таких же висновків прийшли й експерти під час проведення чисельних судової авто-технічних експертиз. Потерпілі по справі також підтвердили, що зіткнення транспортних засобів сталося на полосі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 Такі висновки експертиз у сукупності з показами потерпілих підтверджують висновки суду, а тому ОСОБА_2 обґрунтовано визнаний винним у вчені вказаного злочину.
Доводи апеляції захисника про те, що додаткова комісійна транспортно-трасологічна й авто технічна експертиза була проведена не тією експертною установою якою їй було доручено, колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав. Так, дійсно в постанові про призначення вказаної експертизи є виправлення у назві установи з КНІІСЕ на ХНІІСЕ. Судом встановлено, що в постанові про призначення експертизи була допущена механічна описка, не свідчить, що експертиза була проведена не тим органом, оскільки з супроводжувального листа видно, що постанова була направлена саме до Харківського НІІСЕ, а тому висновок суду про те, що у даному випадку була механічна описка є обґрунтованим.
Між тим, судом невірно були вирішені цивільні позови потерпілих. Так, відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вимогами статті 1190 ЦК України регулюється відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами. Зокрема, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Тобто, солідарну відповідальність несуть лише особи, які завдали шкоду спільними діями. Судом же встановлено, що злочин було вчинено ОСОБА_2. Тому, покладення обов'язку на відшкодування шкоди у солідарному порядку на ОСОБА_3 не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, вирішивши стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 вартість автомобіля суд повинен був вирішити питання про передачу їм пошкодженого автомобіля, але цього не зробив й безпідставно залишив автомобіль його власнику.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок у частині задоволення цивільних позовів потерпілих підлягає скасуванню з поверненням в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів, на підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, -
Ухвалила:
Апеляції захисника ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, задовольнити частково.
Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині стягнення з нього та ОСОБА_3 у солідарному порядку матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_9 - скасувати, й справу у цій частині повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді