Головуючий у 1 інстанції Кравченко О.Ю.

Категорія 55 Доповідач: Резникова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Постолової В.Г.

суддів Резникової Л.В., Алексєєва А.В.

при секретарі Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 квітня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 квітня 2013 року у задоволенні позовних заявою ОСОБА_1 до ПАТ комерційний банк «Приватбанк», Краматорської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням , ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду посилаючись на те, що зазначенні в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №КТН3АК08640126 від 29.05.2006 року, за умовами якого позивач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 30914,73 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 15,84% на рік на суму заборгованості з кінцевим терміном повернення 29.05.2009 року. На забезпечення зобов'язань за даним кредитним договором укладено договір застави згідно з яким позивач ОСОБА_1 надав банку у заставу автомобіль ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Заочним рішенням Краматорського міського суду від 14 червня 2012 року були задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 7604,15 грн. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ 21070, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 шляхом продажу автомобіля; в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання кредитного договору відмовлено. Рішенням апеляційного суду Донецької області від 30.08.2012 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» скасовано, ухвалено нове рішення, яким публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»

в задоволені позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль відмовлено, в решті рішення суду залишено без змін.

31 січня 01.2013 року на підлозі біля поштової скриньки у будинку де прошиває ОСОБА_1, він побачив конверт, у середині якого знаходився витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а перед вхідними дверима на його дверях висіла червона наклейка Приватбанку. Позивач вважає, що при укладені кредитного договору, відповідачем були порушені вимоги ст..11.2 Закону України «Про захист прав споживачів» , а також діями відповідача , що висловлюються у надіслані йому витягу з державного реєстру та залишення повідомлення з червоною наклейкою порушено ст..62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» , чим заподіяна моральна шкода у розмірі 30914,73 коп..

Відповідач в судове засідання не з*явився , просив розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача , дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, ретельно перевірив обставини справи, докази, якими підтверджений позов і постановив обґрунтоване рішення.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 до Краматорської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, суд вірно виходив з того, що зазначений відповідач не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені банку , в межах повноважень, наданих їй банком. Що до решти позовних вимог позивачеві відмовлено за їх необґрунтованістю.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст.60,61 ЦПК України - кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу. Обставини, встановлені судовим рішення у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Ч.2ст.11 Закону України про захист прав споживачів на час укладення договору між сторонами було передбачено , що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Як вбачається з обставин справи кредитний договір укладений між сторонами у письмовій формі, підписаний сторонами і в ньому містяться умови, передбачені діючим законодавством.

При розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій відповідача незаконними та визнання недійсним кредитного договору та договору застави , в рішенні Краматорського міського суду Донецької області від 14.06.12 року , яке набуло законної чинності встановлено, що позов а частині визнання договорів незаконними в судовому засіданні не доведений. Позивач не довів в судовому засіданні, що він дійсно вимагав у Банку надати йому бланки договорів, надрукованих більшим шрифтом, надати можливість самостійно вибирати страхову компанію та інше (а.с. 39-41)

Стосовно порушення відповідачем ст.. ст..62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» , та заподіяння цими діями позивачеві моральної шкоди, то суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи, прийшов до обґрунтованого висновку, що на наданій позивачем наклейкі-повідомленні не має відомостей про його прізвище, ім*я та по батькові, а також інформацію про його фінансово-економічний стан, тому підстав для задоволення вказаних позовних вимог немає.

Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1ст.308ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: