Головуючий у 1 інстанції Радченко О.А.

Доповідач Соломаха Л.І.

Категорія 79

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.

при секретарі Мишко Д.О.

за участю:

апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 30 травня 2013 року за поданням Відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника-юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Амвросіївського районного суду Донецької області від 30 травня 2013 року задоволено подання Відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції (далі - ВДВС Амвросіївського РУЮ) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон.

Керівнику боржника - дочірнього підприємства «Шахта Металіст» ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України до повного погашення заборгованості боржника (а.с. 24).

Не погоджуючись з ухвалою суду, керівник боржника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову у задоволенні подання ВДВС Амвросіївського РУЮ щодо обмеження його в праві виїзду за межі України.

Зазначає, що суд не перевірив, а виконавча служба не навела докази та обґрунтування щодо його навмисного ухилення від виконання рішення суду. Суд не врахував, що дочірнє підприємство «Шахта Металіст» (далі ДП «Шахта Металіст») не має майна, на яке може бути звернуто стягнення. На теперішній час господарська діяльність підприємством не ведеться, в штаті перебуває лише директор, на банківські рахунки підприємства накладено арешт. Грошових надходжень для сплати заборгованості за рішеннями суду у підприємства об'єктивно не має. Єдиним джерелом сплати заборгованості може бути надходження підприємству заборгованості з ДВАТ «Шахта Рассвет» у розмірі 461 530 грн., проте виконавчою службою дії з її стягнення не проводяться (а.с. 27-29).

В судовому засіданні апеляційного суду керівник боржника ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - ВДВС Амвросіївського РУЮ у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ВДВС 15 серпня 2013 року повістки про явку до суду 20 серпня 2013 року (а.с. 54), начальник ВДВС надіслав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника (а.с. 55).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення керівника боржника ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга керівника боржника підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з постановленням нової з наступних підстав:

З матеріалів справи встановлено, що на виконанні у ВДВС Амвросіївського РУЮ знаходиться 6 виконавчих листів, виданих Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ДП «Шахта Металіст» на користь УПФУ в Амвросіївському районі заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 178 122,28 грн., за якими відкрито виконавче провадження та які об'єднані у зведене виконавче провадження (а.с. 9-14), а саме:

виконавчий лист № 2-а-1342/08, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 14 жовтня 2008 року про стягнення з ДП «Шахта Металіст» на користь УПФУ в Амвросіївському районі заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 29 059,90 грн. (а.с. 7);

виконавчий лист № 2-а-12312/09/0570, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 19 серпня 2009 року про стягнення з ДП «Шахта Металіст» на користь УПФУ в Амвросіївському районі заборгованості по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 22 069,79 грн. (а.с. 5);

виконавчий лист № 2-а-10949/10/0570, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 05 липня 2010 року про стягнення з ДП «Шахта Металіст» на користь УПФУ в Амвросіївському районі заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій у сумі 52 752,77 грн. (а.с. 8);

виконавчий лист № 2-а-25850/08, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 22 червня 2011 року про стягнення з ДП «Шахта Металіст» на користь УПФУ в Амвросіївському районі заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2 166,16 грн. (а.с. 6);

виконавчий лист № 2а/0570/18610/2011, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 07 грудня 2011 року про стягнення з ДП «Шахта Металіст» на користь УПФУ в Амвросіївському районі заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 43 897,74 грн. (а.с. 4);

виконавчий лист № 2а/0570/4085/2012, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 06 червня 2012 року про стягнення з ДП «Шахта Металіст» на користь УПФУ в Амвросіївському районі заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 28 175,92 грн. (а.с. 3).

На теперішній час боржником - ДП «Шахта Металіст» рішення судів не виконані.

24 травня 2013 року ВДВС Амвросіївського РУЮ звернулося до суду з поданням про тимчасове обмеження керівнику боржника ДП «Шахта Металіст» ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, посилалось на те, що у встановлений для добровільного виконання строк рішення суду боржником не виконано, згідно отриманих ВДВС відомостей за боржником майна, на яке можливо звернути стягнення не зареєстровано (а.с. 1-2).

Задовольняючи подання державної виконавчої служби, суд першої інстанції послався на ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та виходив з того, що боржник рішення суду не виконує, дій, спрямованих на виконання рішення суду, протягом тривалого часу не здійснює, майна, на яке можливо звернення стягнення, не має (а.с. 24).

З таким висновком суду погодитися не можливо, до нього суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, який закріплений ст. 8 Конституції України.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків передбачено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).

Пунктом 18 частини 3 ст. 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 3771 ЦПК з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

«Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, встановлений порядок звернення державного виконавця з поданням до суду щодо обмеження у праві виїзду за межі України у разі не виконання боржником своїх зобов'язань.

Відповідно до 11.1.1. Інструкції подання повинно містити: а) найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г) прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Проте судом першої інстанції ці вимоги нормативних актів не враховані.

В поданні державного виконавця не зазначено в чому полягає та чим підтверджується ухилення керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, а в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про ухилення керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 від виконання зобов'язань. В ухвалі суду також не зазначено чим підтверджується факт ухилення боржника від виконання зобов'язань за рішеннями суду.

Разом з тим, така ознака, як ухилення боржника від виконання судового рішення є обов'язковою для вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до положення частини 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки відповідно до частини 2 статті 3771 ЦПК подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, як відсутні і відомості про обізнаність керівника боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Доводи апеляційної скарги керівника боржника про недоведеність факту ухилення боржника від виконання судового рішення є обґрунтованими.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належно з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Враховуючи, що до подання державним виконавцем було додано лише копії постанов про відкриття виконавчого провадження та копії виконавчих листів (а.с. 3-14), довідка Амвросіївського БТІ щодо відсутності у ДП «Шахта Металіст» зареєстрованого нерухомого майна станом на 21 листопада 2011 року (а.с. 15), довідка МРЕВ Шахтарська від 23 листопада 2011 року про відсутність зареєстрованого автомототранспорта (а.с. 16), акт державного виконавця від 25 вересня 2012 року, згідно якого підприємство ДП «Шахта Металіст» не працює вже тривалий час, всі працівники звільнені, будівлі зруйновані, відсутнє керівництво (а.с. 18), які не підтверджують факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями суду, не свідчать про свідоме не виконання боржником зобов'язань, апеляційний суд вважає, що питання про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України вирішено без достатніх правових підстав та з порушенням норм процесуального права, тому відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України ухвала суду про обмеження у праві виїзду за межі України підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали про відмову в задоволені подання ВДВС Амвросіївського РУЮ про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 з апеляційної скарги судовий збір був сплачений двічі, в тому числі за квитанцією ПАТ «ВіЕйБі Банк» № ПН 2759 від 18 червня 2013 року в сумі 114,70 грн. (а.с. 30), ксерокопія якої була додана до апеляційної скарги.

Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2013 року апеляційна скарга була залишена без руху та ОСОБА_1 було запропоновано надати до апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору. Проте ОСОБА_1 оригінал квитанції наданий не був та 02 серпня 2013 року ним повторно був сплачений судовий збір в розмірі 114,70 грн.

08 серпня 2013 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про повернення йому сплаченого судового збору за квитанцією ПАТ «ВіЕйБі Банк» № ПН 2759 від 18 червня 2013 року в сумі 114,70 грн., до якої додав оригінал квитанції (а.с. 51).

Відповідно до ст. 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Оскільки судовий збір сплачений ОСОБА_1 з апеляційної скарги у сумі 114,70 грн. за квитанцією ПАТ «ВіЕйБі Банк» № ПН 2759 від 18 червня 2013 року є зайвим, він підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст. 307, ст. 312, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, ст. 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», апеляційний суд Донецької області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Амвросіївського районного суду Донецької області від 30 травня 2013 року скасувати.

Відмовити у задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Амвросіївського районного управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника - Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» ОСОБА_1.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп. за подання апеляційної скарги, зайво сплачений ним за квитанцією № ПН 2759 від 18 червня 2013 року через ПАТ «ВіЕйБі Банк» на розрахунковий рахунок 31212206780004, отримувач - державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, код отримувача 380033949, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача 834016.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна