Головуючий у 1 інстанції Пономарьов О.П.

Доповідач: Резникова Л.В.

Категорія 26

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Постолової В.Г.

суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.

при секретарі Музикант В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Вугледарі Донецької області на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 22 лютого 2013 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Вугледарі Донецької області про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 22 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відділення виконавчої дирекції Фонду м. Вугледар на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в наслідок професійного захворювання - 18000 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Вугледарі Донецької області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення ухвалити нове, яким позивачу відмовити у задоволені позову, оскільки діючим законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди фондом, висновок МСЕК про наявність спричиненої позивачеві моральної шкоди відсутній і позивач не надав ніяких доказів у обґрунтування свої позовних вимог щодо розміру та наявності моральної шкоди , окрім того позивачем порушені строки позовної давності.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач з 1977 по 2003 рік пропрацював у вугільній промисловості , у зв'язку із шкідливими умовами праці у нього виникло професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пильової етиології, та вібраційна хвороба , про що 7 травня.2003 року було складено акт розслідування професійного захворювання. В зв'язку з чим вперше 28 травня 2003 року йому відповідно до висновку МСЕК була встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 60 % за сукупністю захворювань (30% по бронхиту і 30% по вібрації) . У зв'язку із втратою працездатності йому була заподіяна моральна шкода, він часто звертався за медичною допомогою, неодноразово проходив курс лікування, що призвело до порушення його звичного укладу життя.

Позивач в судове засідання апеляційного суду не з*явився, направивши до суду заяву про розгляд справи його відсутності.

Заслухавши доповідача, представника відповідача , перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції вірно встановив обставини справи , прийшов до правильного висновку, що позивач, працюючи на підприємствах вугільної промисловості у шкідливих та небезпечних умовах отримав професійні захворювання . В зв'язку з чим вперше 28 травня 2003 року йому відповідно до висновку МСЕК була встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 60 % за сукупністю захворювань (30% по бронхиту і 30% по вібрації)

В зв"язку з отриманим захворюванням, йому було завдано моральні страждання , в наслідку стану здоров*я, змінився ритм його життя , чим спричинена моральна шкода.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам на 28 травня 2003 року незалежно від відшкодування майнової втрати було передбачено ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі - Закон) і було одним із засобів захисту особистих немайнових прав працівника. Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим, як це було передбачено підпунктом "е" пункту 1 частини першої статті 21, частиною третьою статті 28 Закону, покладався на відповідача.

В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК , медичними документами , поясненнями позивача , який підтвердив наявність заподіяної моральної шкоди.

Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги відповідача , що для встановлення факту спричинення моральної шкоди необхідно надання додаткового висновку, оскільки висновок МСЕК необхідний для стягнення моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва , яка не спричинила втрату потерпілому професійної працездатності. В даному випадку позивачу встановлена стійка втрата працездатності в зв"язку з професійним захворюванням в період дії Закону України "Про загальнообов"якове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" і на підставі ст.ст. 21, 28 вказаного Закону позивач має право на відшкодування моральної шкоди в зв"язку з ушкодженням здоров"я.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність заподіяння позивачу моральної шкоди , отриманим при виконанні трудових обов'язків, що покладає на відповідача обов'язок відшкодувати цю шкоду, оскільки , відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зі змінами внесених Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5- розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних, душевних, психічних, тощо) яких зазначав позивач , характер немайнових витрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо та з урахуванням інших обставин . Зокрема враховується стан здоров*я потерпілого.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача і враховуючи конкретні обставини справи , принцип розумності та справедливості та вірно визначив його у розмірі 18000 грн..

Щодо порушення судом вимог ст..257 ЦК України , то вказаний довід апеляційної скарги є безпідставним, оскільки строки позовної давності при відшкодуванні моральної шкоди, заподіяної здоров*ю у даному випадку не застосовуються.

Таким чином, розглядаючи справу, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, прийняв правильне рішення.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледарі Донецької області відхилити.

Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 22 лютого 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: