Головуючий у 1 інстанції Карпенко О.М.
Доповідач: Резникова Л.В.
Категорія 67
У Х В А Л А
Іменем України
25 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.
суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.
при секретарі Щербюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 березня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 13 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення відмовлено.
З вказаним рішенням не погодився позивач, та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати обґрунтованим клопотання про відвід судді , оскільки висновки суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права .
З обставин справи вбачається, що позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема позивач просив встановити:
- факт, що 18.08.1999 м. ОСОБА_1 був виписаний з квартири АДРЕСА_1 на підставі довідки від 28.07.1999 г. за № 1-377/99;
- факт, що ОСОБА_4 була виписана 27.11.1996 г. з квартири АДРЕСА_1 до місця постійного проживання й втратила право користування даним житловим приміщенням від дня вибуття;
- факт, що ОСОБА_4 була прописана 17.02.1999 г. за адресою АДРЕСА_1 на час піклування над малолітніми, була тимчасовим мешканцем і самостійного права користування займаним приміщенням не придбала;
- факт неправомірності правочину - довідки ТОВ «Керуюча компанія» Комэнерго- Краматорськ від 03.09.2010 г. без зазначення прописки - реєстрації ОСОБА_4 17.02.1999 г. на час піклування;
- факт, що ордер № 320 від 15.06.1983 г. на ім'я ОСОБА_1 на заселення квартири АДРЕСА_1 й договір найму даного житлового приміщення пов'язнений з ОСОБА_1 23.06.1983 г. були дійсними на 05.02.2010 г. Їхня недійсність прямо не встановлена законом і вони не визнавалися судом недійсними;
- факт, що положення розділу VIII «Остаточні положення» Закону України « Про житлово-комунальні послуги» не поширюються на договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 пов'язнений з ОСОБА_1 ;
- факт, що ОСОБА_1 до 07.05.2010 г. - набуття законної сили рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05.02.2010 г. - був основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1;
- факт правомірності правочину - реєстрації 25.09.2009 г. місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 без одержання згоди всіх повнолітніх членів родини;
- факт, що правомірна реєстрація 25.09.2009 г. місця проживання наймача закріплює за ним право користування житловим приміщенням і закриває правовідносини, які виникли в 1999 році за витіканням позовної давнини;
- факт, що зміна внесена Законом України № 1525-111 від 02.03.2000 г. у п. 7 ст. 71 ЖК України виявляєте випадком пом'якшуючим громадянську відповідальність осіб;
- факт, що роз'яснення Департаменту нормативно правового регулювання (Минрегион України) від 05.10.2012 г. N98/8-188/12 ОСОБА_1 про те, що положення абзацу другого пункту 1 роздягнула VIII «Остаточні положення» Закону України « Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року згідно якого « договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цього Закону, повинні бути наведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, які не наведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають дію» не застосовуються до договору найму житлового приміщення від 23.06.1983 року пов'язненого з ОСОБА_1, оскільки його предметом не є надання жилищно- комунальних послуг - є нововиявленою обставиною і як юридичний факт не був і не міг бути відомий ОСОБА_1 до одержання даного роз'яснення;
- факт, що наявність висновку Краматорського міського суду Донецької області від 6 червня 2000 року про прийняття відмови від позову ОСОБА_4 і припиненні виробництва за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 « Про визнання особи, що втратили право користування житловим приміщенням ( на підставі ст. 71 ЖК України)» є нововиявленою обставиною і як юридичний факт не був і не міг бути відомий ОСОБА_1 до одержання копії даного визначення;
- факт, що ОСОБА_4, (будучи опікуном малолітніх дітей, будучи тимчасово прописаної у АДРЕСА_1 на час піклування й не маючи самостійного права користування даним житловим приміщенням, не будучи членом родини квартиронаймача ОСОБА_1), не мала права звернення до суду у своїх інтересах з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням на підставі ст. 71 ЖК
Метою встановлення даних фактів, що мають юридичне значення є спростування недостовірної інформації, викладеної в рішенні Краматорського міського суду від 5 лютого 2010 року.
Відповідачі в судове засідання не з*явилися , про час та місце розгляду справи були своєчасно повідомлені, про що свідчать розписки на поштових повідомленнях рекомендованих листів
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведена мета встановлення вищевказаних юридичних фактів.
Відповідно до ч.2ст.256 ЦПК України - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зазначаючи мету встановлення вище перелічених факті позивач зазначив , що метою є спростування недостовірної інформації, викладеної в рішенні Краматорського міського суду від 5 лютого 2010 року.
Враховуючі той факт, що вказана мета не є тією від якої залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних позивача, а також те, що для спростування фактів викладених в рішенні суду передбачений законом інший порядок, висновок суду про відмову у задоволені позову є законним та обґрунтованим.
Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 13 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: