Головуючий у 1 інст. Моцний В.В.
Категорія 32 Доповідач Резникова Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Резникової Л.В.,
суддів Агєєва О.В., Тимченко О.О.,
при секретарі Маханько В.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 18 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 18 липня 2012 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди стягнуто по 652 грн., моральної шкоди по1000 грн. ; на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди стягнуто по 2500 грн. з кожного.
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
З обставин справи вбачається, що 26.06.2011 року о біля 4 години неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходячи біля входу на стадіон «Колос» в смт. Старобешеве Старобешівського району Донецької області зустрів ОСОБА_3, і дізнавшись, що той є другом ОСОБА_6.з яким до цього була сварка , почав висловлюватись на адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою. В процесі конфлікту ОСОБА_5, діючий із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадській порядок, вдарив ОСОБА_3 два рази кулаком правої руки по обличчю, після чого штовхнув, бажаючи задати ОСОБА_3 тілесні ушкодження, від чого той впав на виступаючу поверхню бетонних сходів. Своїми діями ОСОБА_5 завдав гп той час неповнолітньому ОСОБА_3 тілесні ушкодження, скальповану рану правої вушної раковини, забиту рану правої скулової області, садини обличчя, голови, обох передпліч, кісток , що відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості через що стосовно ОСОБА_5 порушено кримінальну справу за ст. 296 ч. 1 КК України. Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 11.10.2011 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч. 1 КК України на підставі Закону України «Про амністію». ОСОБА_5, як на момент скоєння злочину, так і на теперішній час є неповнолітньою особою, тому відповідачами по справі є його батьки. У зв'язку із завданими тілесними ушкодженнями, ОСОБА_3 перебував на лікуванні та позивачем витрачені грошові кошти у розмірі 1304 гривні, що підтверджується фіскальними чеками. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 ОСОБА_3 завдано не лише фізичного болю, але ще і душевного, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача , пояснення позивача та третьої особи , перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав: Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючі позовні вимоги , суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи, виходив з того, що винними діями неповнолітнього ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, чим заподіяна моральна шкода. ОСОБА_2 були витрачені кошти на лікування на ОСОБА_3, вона зазнала душевних страждань та переживань с приводу пошкодження здоров*я на той час неповнолітнього сина, чим була заподіяна матеріальна та моральна шкода.
Такий висновок суду підтверджений матеріалами справи, постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 11 жовтня 2011 року відповідно до якої ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч. 1 КК України на підставі Закону України «Про амністію». Заподіяння ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_3 підтверджено висновком судово-медичної експертизи , а також визнанням своєї вини при розгляді кримінальної справи . Вказаний факт не спростовується і відповідачами.
Оскільки на час скоєння злочину та ухвалення судового рішення ОСОБА_5 був неповнолітнім і мав самостійного заробітку , суд першої інстанції керуючись вимогами ст.1179 ЦК України прийшов до обґрунтованого висновку, відповідно до якого поклав обов*язки по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди на батьків винного.
Той факт, що відповідач ОСОБА_1 проживає в іншому населеному пункті окремо від сина, не звільняє його від відшкодування шкоди, оскільки відповідно до ч.150 Сімейного кодексу - батьки зобов*язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей
Оскільки батьки стосовно неповнолітньої дитини мають рівні права та обов*язки, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди кожним з батьків.
Визначаючі розмір заподіяної шкоди, судом були враховані вимоги ст.23, 1166,1167 ЦК України і з врахуванням характеру доказів щодо витрати коштів на лікування потерпілого, стягнуто з батьків неповнолітнього ОСОБА_5 заподіяну матеріальну шкоду.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції врахував характер правовідносин, наявність маральних страждань завданих тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 , переживань з цього приводу за здоров*я неповнолітнього його матір*ю , що позначилися за звичайному укладі життя позивачів, з врахуванням розумності та справедливості , ухвалив законне та обгруноване рішення.
Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст.308ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 18 липня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: