№ справа:122/13691/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Спасьонова Олена Анатоліївна
№ провадження:11/190/884/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,
Суддів -Кунцова В.О., Єлгазіної Л.П.,
при секретарі -
за участю прокурора - Воскобійника Р.І..,
захисника - ОСОБА_6, засудженої - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 червня 2013 року яким:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Молочне Сімферопольського району АР Крим, громадянка України, з середньою освітою, незаміжня, не працююча, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима
визнана винною та засуджена за ч.2 ст.307 КК України до 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини майна, що є її особистою власністю.
Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати за проведення хімічної експертизи 246 грн. 12 коп.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку ОСОБА_7 05.12.2011 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, достовірно знаючи властивості наркотичних засобів і усвідомлюючи протиправність своїх дій, реалізуючи умисел, направлений на незаконне придбання наркотичних засобів з метою збуту, зустрілася в депо поїздів ст. Сімферополь з ОСОБА_8, з яким вступила у злочинну змову, направлену на спільне незаконне придбання наркотичних засобів з метою збуту за винагороду, спільно та узгоджено прослідували до автостанції «Курортна» на Залізничному вокзалі станції Сімферополь, де придбали у невстановленої особи полімерний пакет, в якому знаходилась упаковка від жіночих колгот з пачкою з-під сигарет «KENT», що містить фрагмент полімерного шприца на 2,2 мл. заповнений
рідиною темно-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом -
концентратом макової соломи (опій екстракційний). Після чого вказаний пакет з наркотичними засобами поклали на тимчасове зберігання до сумки, яка належить ОСОБА_7, та, зберігаючи при собі придбану речовину з метою її подальшого збуту, остання разом з ОСОБА_8 пройшли на залізничний вокзал станції Сімферополь, де приблизно о 18 годині біля годинникової вежі по вул. Привокзальній, 1 в м. Сімферополі, були затримані працівниками міліції. В ході особистого огляду ОСОБА_7 в її сумці був виявлений та вилучений пакет синього кольору, в якому знаходилась упаковка від жіночих колготок з пачкою від сигарет «KENT», що містив фрагмент полімерного шприца на 2,2 мл. заповненого рідиною темно-коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат макової соломи (опій екстракційний), яку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно придбали і зберігали з метою збуту.
В апеляції захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.
Свої доводи мотивує тим, що вина ОСОБА_7 в інкримінованому їй злочині не доведена. Зокрема вказує, що суд в основу вироку поклав посередні докази, а саме свідчення працівників міліції, які вони давали в суді відносно ОСОБА_7 в окремі періоди досудового слідства, від яких потім відмовилась. Вважає, що вказані особи не можуть давати об'єктивні свідчення, так як вони безпосередньо зацікавлені в винесені обвинувального вироку, а тому притягнення вказаних осіб в якості свідків про відсутність у сторони обвинувачення належних і допустимих доказів і проведення судового слідства з обвинувальним нахилом.
Суд не дав ніякої оцінки свідченням ОСОБА_8- головного свідка по справі, які він дав в ході судового слідства в суді першої інстанції. Також в ході досудового слідства не були встановлені особи, які передавали наркотики із м. Судака і яким ОСОБА_8 повинен був передати в районі «горбатого» моста в м. Сімферополі. Не було відображено у вироку суду і не дана оцінка свідченням ОСОБА_7 про те, що працівники міліції затримали її і ОСОБА_8 не біля годинникової вежі на залізничному вокзалі м. Сімферополя, а біля продуктового ринку. ОСОБА_7 заперечувала, що їй було відомо про наявність наркотичних засобів в пакеті, який одержував ОСОБА_8 від водія автобусу з м. Судака, а тому в суді повинен бути доведений той факт, що ОСОБА_7 було відомо про наявність наркотиків в цьому пакеті. Апелянт також не згоден з тим, що суд не об'єктивно вказав у вироку, що допитані в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 є близькими знайомими ОСОБА_7, в зв'язку з чим суд розцінив ці показання як намагання допомогти їй уникнути кримінальної відповідальності. В дійсності вище вказані особи не являються близькими друзями ОСОБА_7.
Як вказує апелянт, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив йому в призначенні та проведенні авторознавчої експертизи по протоколам допиту ОСОБА_7, (т.1 а.с. 11-12, 53-55, 65, 76, 97) в яких містяться відомості у визнанні своєї вини. На думку апелянта, така відмова свідчить про необ'єктивність та односторонність дослідження судом всіх обставин і доказів по справі, в зв'язку з чим вирок не може бути об'єктивним і справедливим.
Також в апеляції захисник ОСОБА_6 вказує, що суд першої інстанції поклав в основу вироку посередні докази, частина яких є недопустимими згідно ст.. 62 Конституції України, так як вони здобуті незаконним шляхом. ОСОБА_7 давала свідчення про те, що їй було відомо про знаходження в пакеті наркотиків, але підписала вона їх під психологічним впливом працівників міліції, які вмовляли її давати саме такі показання з метою призначення міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі.
Суд необґрунтовано посилається на письмові показання свідків (понятих) ОСОБА_11, ОСОБА_12, так як ОСОБА_12 особисто знайома з більшістю працівників міліції на ст. Сімферополь, працює перукарем поруч з ними і часто їх стриже, а свідок ОСОБА_11 показала в суді, що окремі частини протоколу її допиту записані слідчим на її розсуд.
В судове засідання не викликався свідок ОСОБА_13 який може бути особою, яка передавала наркотики із м. Судака та його показання в суді не оголошувались.
При особистому огляді речей ОСОБА_7 їй не було роз'яснено положення ст..63 Конституції України, в зв'язку з чим було порушено її право на захист.
В запереченні на апеляцію прокурор прокуратури АРК Воскобійник Р.І. просив апеляцію захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_6 і засуджену ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд ретельно дослідив всі докази по справі, проаналізував їх, дав їм належну оцінку і прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Доводи захисника ОСОБА_6 про недоведеність вини ОСОБА_7 в скоєнні злочину є необґрунтованими.
В суді першої інстанції, а також при розгляді апеляції ОСОБА_7 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України не визнала та показала, що вона не знала, що знаходиться в пакеті, який попросив забрати у водія автобуса ОСОБА_8.
В ході досудового слідства вона визнавала свою вину, оскільки працівники міліції оказували на неї психологічний тиск та вмовили її дати такі показання.
Незважаючи на те, що ОСОБА_7 свою вину за пред'явленим їй обвинуваченням не визнала, вона підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать один одному, допустимі за способом збирання та відповідають об'єктивній істині.
Так, до доказів винності ОСОБА_7 суд відніс, в числі інших доказів, показання, які були дані нею в ході досудового слідства при допиті в якості обвинуваченої, де вона визнавала свою вину у вчиненні нею спільно за попередньою змовою з ОСОБА_8 незаконного придбання та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту.
Визнаючи доказом показання, які були дані ОСОБА_7 в ході досудового слідства, суд вказав у вироку, що саме ці показання підтверджуються іншими доказами, вони послідовні і несуперечливі, створюють картину вчиненого злочину в цілому. Крім того, судом враховано і те, що ці показання в ході досудового слідства були отримані від підсудної з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства і таким чином є допустимими за способом збирання.
Так, при допиті в якості обвинуваченої 16.12.2011 року та 24.01.2012 року ОСОБА_7 показала, що 05 грудня 2011 року вона зустрілась з ОСОБА_8 в парку зупинки поїздів, оскільки ОСОБА_8 необхідно було зустріти пакет із м. Судака. Вони пішли на залізничний вокзал, по дорозі вона запитала у ОСОБА_8, що за пакет необхідно зустріти. Той відповів, що у водія автобусу «Судак-Сімферополь» необхідно забрати пакет синього кольору перемотаний скотчем, в якому знаходиться наркотик і який необхідно передати якомусь чоловіку під «горбатим мостом». Вона погодилась піти з ОСОБА_8 за пакетом, розуміючи, що їх дії будуть незаконними. Вони пришли на станцію, куди приблизно о 17 годині 15 хвилин приїхав автобус із м. Судака. Оскільки ОСОБА_8 розмовляв по телефону, вона сама підійшла до водія автобусу та спитала про синій пакет. Водій передав їй пакет, який вона одразу ж поклала до своєї сумки. Після цього вони з ОСОБА_8 направились в сторону ринку та біля годинникової вежі були затримані працівниками міліції, оскільки вона курила сигарету. У лінійному відділі на станції Сімферополь в ході особистого догляду в присутності понятих у неї було виявлено та вилучено пакет з наркотичним засобом (т.1 а.с.76, 97).
Судом перевірялись твердження ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 про те, що її показання, в яких вона повністю визнавала свою вину, були отримані органами досудового слідства в результаті застосування недозволених методів ведення слідства і не знайшли свого підтвердження. З метою перевірки доводів ОСОБА_7 судом перевірялись обставини її затримання, обставини дачі нею показань.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники міліції ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 пояснили, що про обставини незаконного придбання та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту за грошову винагороду в розмірі 50 грн. ОСОБА_7 розповідала після її затримання, а також в ході досудового слідства, показання були дані нею добровільно.
Також суд врахував, що постановою прокурора Кримської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері від 16.11.2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно співробітників ЛВ на станції Сімферополь УМВС України на Придніпровській залізниці ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_21 за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України. Тому суд правильно розцінив таку заяву підсудної як спосіб, обраний нею з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.
За таких обставин, суд зробив правильний висновок про неспроможність та надуманість доводів ОСОБА_7 про застосування до неї під час досудового слідства з боку працівників правоохоронних органів недозволених методів його ведення, у зв'язку з чим дані нею в ході досудового слідства показання про визнання своєї вини, відносить до доказів її винності в сукупності з іншими, дослідженими судом доказами.
Суд, аналізуючи показання ОСОБА_7, допитаної в якості обвинуваченої 16.12.2011 року, прийшов до правильного висновку про правдивість і достовірність цих показань, оскільки вони носять послідовний та несуперечливий характер, в своїх показаннях вона проявила повну обізнаність відносно обставин вчинення злочину. Саме ці показання узгоджуються як в цілому, так і в деталях з іншими, дослідженими судом доказами в їх сукупності.
Не знаходять підтвердження і доводи захисника про те, що суд не дав ніякої оцінки показанням ОСОБА_8
Так, з показань свідка ОСОБА_8, які були дані ним в ході досудового слідства, слідує, що 05 грудня 2011 року йому на мобільний подзвонив чоловік на ім'я ОСОБА_13, з яким він раніше разом навчався, та попросив зустріти автобус з м. Судака на автостанції Сімферополя біля залізничного вокзалу. У водія він сказав забрати пакет синього кольору, в якому знаходився наркотик та сказав, що чоловік, якому необхідно передати цей пакет під «горбатим мостом», заплатить йому 50 грн., які також знаходяться в пакеті, на що він погодився. Він зустрв ОСОБА_7 з роботи та вони пішли на автостанцію. По дорозі ОСОБА_7 спитала, що за пакет потрібно зустріти, на що він сказав, що в пакеті наркотики. ОСОБА_7 на це відреагувала спокійно, оскільки їм за це пообіцяли грошову винагороду в розмірі 50 грн. Коли підійшов автобус, він розмовляв по телефону, тому пакет у водія забрала ОСОБА_7 та поклала його до себе в сумку. Біля годинникової вежі, коли ОСОБА_7 курила, до них підійшли працівники міліції та запропонували пройти до ЛВ на ст. Сімферополь, де в ході огляду в присутності понятих в сумці ОСОБА_7 був виявлений пакет з наркотиками та гроші в сумі 50 грн. (т.1 а.с.49-50, т.2 а.с.76-78, 85-86).
Суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 щодо призначення і проведення авторознавчої експертизи по протоколах допитів ОСОБА_7 (т.1 а.с.11-12, 53-55, 65, 76, 97), в яких містяться відомості про визнання ОСОБА_7 своєї провини, так як безпосередньо ОСОБА_7 не заперечувала факту написання та підписання нею вказаних протоколів допиту.
Також не має ніяких підстав вважати, що працівники міліції були зацікавлені в постановлені обвинувального вироку і тому дали такі показання в суді. Допитані працівники міліції послідовно, і в ході досудового слідства і в судовому засіданні давали свідчення щодо причетності ОСОБА_7 до скоєного злочину і ці показання узгоджуються з іншими доказами по справі.
Не може являтися і психологічним тиском на ОСОБА_7 роз'яснення начальником СВ ЛВ на ст..Сімферополь ОСОБА_16 ОСОБА_7 прикладів зі слідчої та судової практики, коли визнання особою своєї провини пом'якшувало покарання.
Твердження апелянта в апеляції про те, що суд необ' єктивно вказав у вироку про те, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_22 є близькими знайомими ОСОБА_7 необґрунтовані та протирічать матеріалам справи. Так, допитана в якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні 8 травня 2013 року пояснила, що знає ОСОБА_7 на протязі 10 років вони сусіди, постійно спілкуються. (т.3 а.с.34). Такі ж показання в той же день в судовому засіданні дав і свідок ОСОБА_23, який пояснив, що ОСОБА_7 він знає, він однокласник її брата, вони спілкувались, в тому числі і по мобільному телефону.
Колегія суддів вважає, що суд правильно вказав у вироку, що свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_23 є близькими знайомими ОСОБА_7 і тому критично поставився до їх показань в судовому засіданні.
Необгрунтованими є також і доводи захисника ОСОБА_6 про те, що під час проведення догляду ОСОБА_7 співробітниками міліції їй не роз'яснено право, передбачене ст.63 Конституції України, так як при виконанні вказаної слідчої дії таке роз'яснення не обов'язково.
Посилання в апеляції захисника на те, що свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_17 є знайомими працівників міліції безпідставне, так як ці свідки були допитані відповідно з вимогами кримінально-процесуального, вони попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а той факт, що вони працюють на станції Сімферополь не може бути підставою про їх зацікавленість і обмову ОСОБА_7
Вина ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України також доведена письмовими доказами.
Так, згідно протоколу особистого догляду 05.12.2011 року у ОСОБА_7 в жіночій сумочці був виявлений та вилучений полімерний пакет синього кольору, заклеєний ліпкою стрічкою, в якому знаходились упаковка від жіночих колгот з пачкою від сигарет з купюрою номіналом 50 грн. В пачці від сигарет було виявлено та вилучено шприц з речовиною темно-коричневого кольору та два запаяних ковпачки з прозорою рідиною. Як пояснила ОСОБА_7, даний пакет з наркотичним засобом вона зустріла з автобусу із м. Судака, який в подальшому необхідно було передати іншій особі, який саме наркотичний засіб знаходиться в пакеті, їй невідомо (т.1 а.с.10).
Згідно висновку експерта №1/2596 від 22.12.2011 року надана на експертне дослідження речовина об'ємом 1,7 мл. містить особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат макової соломи (опій екстракційний) в кількості 1,4 г. (в перерахунку на суху речовину). Згідно висновку спеціаліста №1/2996 від 06.12.2011 року на момент первісного дослідження був зроблений висновок, що надана речовина об'ємом 2,2 мл. містить особливо небезпечний наркотичний засіб концентрат макової соломи (опій екстракційний) в кількості 1,813 г. (в перерахунку на суху речовину). (т.1 а.с.28-29).
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 доведена, а її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту за попередньою змовою групою осіб.
Кваліфікуючі дії підсудної таким чином, суд вказав, що в судовому засіданні на підставі досліджених доказів в їх сукупності було безперечно встановлено, що ОСОБА_7 було відомо про наявність в пакеті, який вони з ОСОБА_8 отримали на автостанції та який повинні були передати невстановлені особі за грошову винагороду в сумі 50 грн., знаходились наркотичні засоби. Саме обізнаність ОСОБА_7 про те, що в пакеті знаходились наркотичні засоби, відповідна домовленість з ОСОБА_8, її поведінка, те, що вона сховала пакет з наркотичними засобами, свідчать про наявність у неї умислу на збут наркотичних засобів.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, суд дотримався загальних правил, встановлених ст.. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини його вчинення, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання та дані про її особу.
Вчинений підсудною ОСОБА_7 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
ОСОБА_7 раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем роботи - позитивно, на обліку у психіатра і лікаря-нарколога не перебуває.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_7, судом не встановлено.
За таких обставин, призначене судом покарання є необхідним і достатнім та сприятиме попередженню нових злочинів, рішення про відсутність підстав для застосування ст.69, ст.75 КК України обґрунтоване.
Керуючись статтями 362, 365-367 Кримінально-процесуального кодексу України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 червня 2013 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Судді
В.О.Кунцов Ю.Р.Трясун Л.П.Єлгазіна