Головуючий по 1-й інстанції: Фунжий О.А..

Доповідач: суддя - Резникова Л.В.

Категорія- 37

У Х В А Д А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі

головуючого судді: Постолової В.Г.

суддів: Резникової Л.В., Гусєва В.В.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення апеляційного суду в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду міста Донецька від 30 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Петровського районного суду міста Донецька від 30 січня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування

З таким рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, і якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове яким задовольнити його позовні вимоги з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права. У своїй апеляційній скарзі позивач посилався на те, що все життя він проживав сумісно з матір'ю в будинку АДРЕСА_1 З 1990 року мати хворіла, у зв'язку цим у сімейному колі вони домовилися про те, що оскільки відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_1 проживають окремо та мають особисте житло, то ОСОБА_1 буде доглядати мати а вона залишить у спадок вищезазначений будинок. В 1997 році мати склала заповіт на користь позивача. Після відкриття спадщини ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори та відмовився від своєї обов'язкової долі на користь ОСОБА_1, а відповідач заявив на свою обов'язкову долю.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_4 котра при житті хворіла на тяжку хворобу та потребувала постійного стороннього догляду. Згідно копії технічного паспорту ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 та постійно мешкали у цьому будинку. При житті ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповідала синові ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. В зв'язку з чим відкрилась спадщина. За даними Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_4 у нотаріальну контору звернулись: ОСОБА_2 - із заявою про прийняття спадщини за законом на обов'язкову частину; ОСОБА_3 - із заявою про відмову від обов'язкової частини на користь ОСОБА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та її представника, третю особу -ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволені позову , суд першої інстанції виходив з того, що позивач достовірно не довів, що відповідач ухилявся від надання допомоги матері, що є умовою для усунення відповідача від права на спадкування відповідно до ст.1224 ч.5 ЦК України.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального права .

Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані.

Вказаною нормою закону, суду надано право усунути особу від права на спадкування за законом лише за зазначених цій нормі умов.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв*язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов*язку забезпечити підтримку чи допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов*язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов*язок , мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Сторони не заперечують того факту, що померла була хвора та потребувала стороннього догляду та піклування, яке надавалося їй позивачем.

Відповідач в цей час проживав окремо від матері та позивача, при цьому він телефонувала матері, цікавився станом її здоров*я. Суду дійсно не надано доказів про звернення позивача, або матері до відповідача за наданням допомоги на утримання та догляду за хворою матір'ю.

Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Петровського районного суду міста Донецька від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: