Справа № 127/7878/13-ц Провадження № 22-ц/772/1595/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.

Категорія: 27Доповідач: Камзалов В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Камзалова В.В.

Суддів: Іванюка М.В., Панасюка О.С.

При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду від 7 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ( далі ПАТ КБ) « Приватбанк» про визнання кредитного договору частково недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 березня 2007 року між нею і відповідачем був укладений договір № VIHOGK02021227 про надання споживчого кредиту, згідно з яким позивачу були надані кредитні кошти на споживчі цілі в сумі- 58395 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у первісному зафіксованому розмірі - 10,08 % річних ( із розрахунку 0,84% за місяць) і передбаченим кінцевим терміном повернення кредиту - 5 березня

2025 року.

Позивачка просила визнати зазначений кредитний договір частково недійсним,

оскільки згідно п. 7.1 цього договору позичальник повинен сплачувати за користування кредитом відсотки в розмірі - 0,84% за місяць на суму залишку заборгованості. Тому кредитор встановив для договору фіксований тип процентної ставки.

Але у п.. 2.3.1 договору банк закріпив за собою право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки по кредиту при зміні кон'юнктури

ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: при зміні курсу долара США до гривні на момент укладання даного договору. У п.2.3.3. цього договору відповідач закріпив за собою право змінювати умови, а пунктом 2.3.7. надав собі можливість стягувати кредит достроково всупереч базовим умовам - п.7.1 зазначеного договору.

Позивачка вважала, що банком порушені вимоги ст. 1056-1 ЦК України, де зазначено що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Крім того, зазначені умови кредитного договору суперечать п.5 ч. 4 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів», де зазначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Рішенням Вінницького міського суду від 7 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3, 5 ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.

У ч. 1 ст. 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» ( в редакції, яка діяла на момент укладання договору, тобто станом на 7 березня 2007 року) у договорі про надання споживчого кредиту зазначається :

1) сума кредиту ;

2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача ;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту ;

4) право дострокового повернення кредиту ;

5) річна відсоткова ставка за кредитом ;

6) інші умови, визначені законодавством.

У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова

ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової стави є недійсною.

Цивільний кодекс України доповнений ст. 1056 -1 Законом України від

12 грудня 2008 року, а договір між сторонами був укладений - 7 березня 2007 року, тобто Цивільний кодекс доповнений цією статтею після укладання кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, а тому ст. 1056-1 ЦК України не можуть регулюватися відносини, які виникли до моменту набрання чинності цією статтею.

Крім того, згідно п. п. 2, 3 рішення Конституційного Суду України в справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року № 1-рп 99) за загальновизнаним принципом права закони на інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що кредитний договір від 7 березня 2007 року за № VIHOGK02021227, укладений між сторонами згідно діючого на момент укладання зазначеного договору законодавства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 7 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: