4
Категорія: ст.121 ч.1 КК України Головуючий в суді 1-ї інстанції: Профатило П.І.
У Х В А Л А
09 серпня 2013 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Гришина Г.А.,
суддів Опрі Л.О., Залізняк Р.М.
при секретарі Кірнос Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Троїцьке, Слов’янського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 11 серпня 1980 року Краматорським міським судом Донецької області за ст.188-1 ч.2 КК України /в редакції Закону 1960 року/ до 3 років 6 місяців позбавлення волі; Постановою Донецького обласного суду від 19.09.1980 вирок змінено, вважати до відбуття 2 роки позбавлення волі, 17 жовтня 1980 Краматорським міським судом Донецької області за ст.ст. 17-81 ч.2, 89 ч.1, 86 ч.1, 42 КК України /в редакції Закону 1960 року/ до 8 років позбавлення волі; звільнений 11.08.1988 року у зв'язку з відбуттям строку покарання; 2 листопада 1989 року Донецьким обласним судом за ст.ст. 93 п. «а», 142 ч.2, 142 ч.3, 140 ч.1, 188-1 ч.2, 193 ч.3 КК України /в редакції Закону 1960 року/ до 15 років позбавлення волі; звільнений 10.06.2004 року у зв'язку з відбуттям строку покарання, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі,-
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку, 13 березня 2011 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_2, спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, вживав спиртні напої. У ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин відбулася сварка, під час якої ОСОБА_3 лівою рукою взяв зі столу кухонний ніж і став ним розмахувати, розбив ним лампочку, яка освітлювала приміщення літньої кухні. Після чого ОСОБА_6 взяв ніжку від стільця і з метою вибити з руки ОСОБА_3 ніж вдарив його по руці, але ніж не вибив. ОСОБА_3 з ножем в руці перемістився в приміщення коридору літньої кухні і став погрожувати, щоб до нього ніхто не підходив. ОСОБА_4, який не брав участь у сварці, пішов за ОСОБА_3 в коридор літньої кухні для того, щоб увімкнути світло.
ОСОБА_3, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, в умовах темряви, кухонним ножем, що знаходився в нього в лівій руці, не розгледів хто саме підійшов до нього, завдав ОСОБА_4 один удар в область нижньої частини живота справа, а потім, коли ОСОБА_4 повернувся до нього спиною, ОСОБА_3 наніс йому удар кухонним ножем в область лівої лопатки, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 своїми умисними діями колото-різане поранення правої клубової області, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням великого сальника, гемоперітонеумом /1500 мл крові в черевній порожнині/, що відносяться до тяжких тілесним ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння, а також поверхневу рану лопаткової області зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі зазначив, що судове слідство проведено неповно та однобічно, висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Також вважає, що судом було неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність. На думку апелянта дії його підзахисного слід кваліфікувати за ст.128 КК України. Прямого умислу на спричинення тілесних пошкоджень потерпілому у ОСОБА_3 не було, з потерпілим вони перебувають у добрих стосунках. ОСОБА_4 ніяких претензій до ОСОБА_3 не має, про що він заявляв в суді 1-ї інстанції. Крім того, після скоєння кримінального правопорушення потерпілого ОСОБА_4 до лікарні відвіз ОСОБА_3 Захисник ОСОБА_2 просить перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч.1 ст.121 на ст.128 КК України.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 вказує на неповноту та однобічність судового слідства, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість. В обґрунтування обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що в нього не було мотивів завдання потерпілому тілесних ушкоджень, що підтверджує сам потерпілий. Свідок ОСОБА_7, який відвозив їх з потерпілим до лікарні підтвердив, що ОСОБА_4 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння та сам йому сказав, що ушкодження отримав по необережності. Також, ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_3 був тверезий, а потерпілий та свідок ОСОБА_6 перебували в стані алкогольного сп'яніння. Під час судового слідства потерпілий неодноразово звертався до суду з клопотанням про примирення сторін, оскільки тілесні ушкодження він отримав за необережністю - впав в темноті на ніж, який знаходився у ОСОБА_3 в руках. Зазначені клопотання суд 1-ї інстанції до уваги не взяв та не долучив до матеріалі провадження. Крім того, зазначив, що є інвалідом 3 групи по зору та не міг бачити в темряві. Медична експертиза не дає точної відповіді за яких обставин потерпілий ОСОБА_4 отримав травму, вказує на те, що можливо утворилися за обставинна які вказує ОСОБА_4 Потерпілий перебував у лікарні менш 9 днів, життєво важливі органи ушкоджені не були. Обвинувачений зазначає, що є інвалідом 3 групи по зору, хворіє на туберкульоз, має на утриманні мати, яка потребує догляду, після скоєння кримінального правопорушення не переховувався, надав потерпілому першу медичну допомогу та привіз до лікарні, претензій потерпілий не має. Просить його дії перекваліфікувати з ч.1 ст.121 на ст.128 КК України.
Повідомлені про час розгляду учасники судового процесу до апеляційного суду не
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав оскаржений вирок законним, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводі апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні умисного тілесного ушкодження відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими судом та наведеними у вироку доказами:
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував, що саме ножем, який знаходився у нього в руці, було спричинено тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що після сумісного розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в його присутності сталася сварка. В приміщенні, де вони знаходились погасло світло, а коли він підійшов до вмикача, щоб увімкнути освітлення, то відчув удар в живіт, після чого знепритомнів. Перед тим він бачив в руці ОСОБА_3 ніж.
Свідок ОСОБА_8 показав, що після сумісного розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в його присутності сталася сварка. При цьому ОСОБА_3 взяв зі столу в руку ніж і почав розмахувати ним, висловлюючи погрози на адресу присутніх.. З метою вибити ніж він ніжкою від стільця наніс удар по руці ОСОБА_3, але ніж вибити не зміг. ОСОБА_3 розбив лампу освітлювання і вискочив до коридору. Потерпілий ОСОБА_4, який не приймав участі в конфлікті, коли погасло світло, пішов в сторону коридору, де знаходився ОСОБА_3. А коли і він туди підійшов, то побачив, що потерпілий сидить на підлозі, а ОСОБА_3 вибіг із приміщення. Він та ОСОБА_5 віднесли потерпілого на диван. ОСОБА_4 повідомив їм, що ОСОБА_3 ударив його ножем в живіт.
Свідок ОСОБА_5 дав аналогічні показання та зазначив, що він бачив, як ОСОБА_3 наніс удар ножем в живіт потерпілому ОСОБА_4.
Згідно висновкам судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 при обставинах на які він вказував при відтворенні обстановки та обставин події, дією колюче-ріжучого предмета, що має лезо та обушок, спричинена колото-різане поранення, яке, як небезпечне для життя, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. При цьому це пошкодження утворилось в наслідок удару в праву підвздошну область, а не при русі потерпілого на ніж, що знаходився в руці ОСОБА_3.
На вилученому в ході огляду місця події ножі виявлені сліди поту, який згідно висновкам судово-іммунологічної експертизи може належати ОСОБА_3, а в змивах з рук обвинуваченого виявлені сліди крові, яка може належати потерпілому ОСОБА_4.
Зазначена сукупність доказів із достатньою повнотою викривають ОСОБА_3 в тому, що саме він умисно наніс ножем удар потерпілому ОСОБА_4, та спростовують його твердження про те, що потерпілий сам необережно наштовхнувся в темряві на ніж.
Відповідно до встановлених фактичних даних суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1ст.121 КК України.
Суд вказав, що удар ножем ОСОБА_3 наніс в умовах темряви, не роздивляючись кому саме, після сварки, яка виникла у нього із ОСОБА_5. Але це були умисні дії спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень, які були вчинені на ґрунті неприязних відносин, які виникли під час сварки із свідком ОСОБА_5. Тому судова колегія вважає надуманими доводи апеляцій про не встановлення судом 1-ї інстанції мотиву злочину.
Покарання ОСОБА_3 обрано відповідно до вимог ст.65 КК України із належним врахуванням тяжкості скоєного, даних про особу винного в межах санкції ч.1ст.121 КК України. Підстав до пом'якшення покарання немає.
Порушень кримінального закону, які б тягли скасування вироку, припущено не було.
Враховуючи викладене, керуючись ст.407 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції залишити без задоволення.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2013 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді: