ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-3197/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 листопада 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                  судді Оніщука М.І.,

при секретарі:               Сливка А.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантанна” про визнання права власності на об'єкт нерухомості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості - машиномісце 3 (-2 рівень), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-В, літ. „А”.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що згідно договору від 23.12.2002 року про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, укладеного між позивачем та відповідачем, останній зобов'язувався передати позивачу у власність підземну автостоянку в житловому будинку № 12 по вул. Старонаводницькій, 2-20 в м. Києві, а позивач сплатити вартість об`єкту нерухомості. Позивач повністю виконав всі договірні зобов'язання перед відповідачем і сплатив на його користь грошові кошти в розмірі 67500,00 грн.

17.01.2004 року будинок було введено в експлуатацію, що підтверджується актом № 476 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. За пропозицією Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації будинку було присвоєно поштову адресу: м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-В.

У зв'язку з введенням будинку в експлуатацію, присвоєнням йому нової поштової адреси (будинок № 4-В по вулиці Старонаводницькій у місті Києві) та проведення інвентаризації приміщень будинку, між позивачем та відповідачем 21.04.2005 року було укладено Додаткову угоду № 1 до договору, якою було визначено, що під гаражем-стоянкою, який передається відповідачем у власність позивача, розуміється машиномісце, розташоване в м. Києві, вул. Старонаводницька, 4-В, літера „А” машиномісце 3 (-2 рівень).

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору відповідач повинен був не пізніше 31.01.2008 року передати позивачу у власність машиномісце та всі необхідні документи для оформлення права власності на нього. Питання про передачу машиномісця за укладеним договором на день звернення до суду не вирішено.

Оскільки будинок було введено в експлуатацію 17.01.2004 року, а питання про оформлення права власності на гараж не було вирішено, то такі дії відповідача, на думку позивача, не дають позивачу змоги оформити право власності на об'єкт нерухомості, в результаті чого порушується право власності позивача на належне йому машиномісце.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в попереднє судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві направленій на адресу суду позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову в повному обсязі та просив розглядати справу у його відсутність.

Вислухавши думку позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В попередньому судовому засіданні відповідач визнав позов, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а від так суд вправі відповідно до ч. 4 ст. 130 та ст. 174 ЦПК України постановити рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно договору від 23.12.2002 року про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, укладеного між позивачем та відповідачем, останній зобов'язувався передати позивачу у власність підземну автостоянку в житловому будинку № 12 по вул. Старонаводницькій, 2-20 в м. Києві, а позивач сплатити вартість об`єкту нерухомості. Позивач повністю виконав всі договірні зобов'язання перед відповідачем і сплатив на його користь грошові кошти в розмірі 67500,00 грн., що підтверджується довідкою виданою відповідачем.

17.01.2004 року будинок було введено в експлуатацію, що підтверджується актом № 476 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. За пропозицією Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації будинку було присвоєно поштову адресу: м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-В.

У зв'язку з введенням будинку в експлуатацію, присвоєнням йому нової поштової адреси (будинок № 4-В по вулиці Старонаводницькій у місті Києві) та проведення інвентаризації приміщень будинку, між позивачем та відповідачем 21.04.2005 року було укладено Додаткову угоду № 1 до договору, якою було визначено, що під гаражем-стоянкою, який передається відповідачем у власність позивача, розуміється машиномісце, розташоване в м. Києві, вул. Старонаводницька, 4-В, літера „А” машиномісце 3 (-2 рівень).

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 1 до договору відповідач повинен був не пізніше 31.01.2008 року передати позивачу у власність машиномісце та всі необхідні документи для оформлення права власності на нього.

Проте документи, необхідні для оформлення права власності на об'єкт нерухомості позивачу не передані, а питання про передачу гаража за укладеним договором не вирішене.

Такі дії відповідача не дають позивачу змоги оформити право власності на об'єкт нерухомості, в результаті порушується право власності позивача.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за укладеним з відповідачем договором, здійснивши повну оплату вартості об`єкта нерухомості, відповідно до договору, тому й набув право власності на вказаний об'єкт нерухомості на законних підставах.

Оскільки суд задовольняє позов, то згідно із ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 705,00 грн. (675,00 грн. + 30,00 грн.) у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 328, 392, 526 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 130, 174, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантанна” про визнання права власності на об'єкт нерухомості - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме:

- машиномісце № 3 (-2 рівень) розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Старонаводницька, 4-В, літ. „А”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантанна” (м. Київ, вул. Андрющенка, 4-Д, ідентифікаційний код 21468990) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 705 (сімсот п`ять) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                         М.І. ОНІЩУК