Справа 262/4008/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.08.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Панас Н.Л.
при секретарі Гриценко М.Ф.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС ВДАІ Шахтарського МВ ГУМВС України в Донецькій області Золотухіна Сергія Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
23 червня 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, зазначивши, що інспектором ІДПС ВДАІ м. Шахтарська прапорщиком міліції Золотухіним С.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АА2№791887 від 03.06.2013 року та прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення серія АА2№602430 від 06.06.2013 року, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.. Згідно протоколу ОСОБА_1 06.06.2013 року приблизно о 4 год. 44 хв. на а/д Стародельськ-Донецьк 213 км, порушено вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме перевищено швидкість на 27 кмг. Порушення було зафіксовано на прилад «Візир» № 0910227. Після зупинки транспортного засобу інспектор не надав позивачу жодних доказів порушення правил дорожнього руху, почав морально на нього тиснути. З вказаними протоколом та постановою він не згоден, оскільки вони складені з порушенням норм процесуального та матеріального права і правил оформлення адміністративних матеріалів. У протоколі та постанові не міститься жодних відомостей про те, чи мав інспектор ДПС Золотухін С.М. спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків мав право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, та п. 4.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77, оскільки відповідно до п. 12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п. 16.6 Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол. Крім того, інспектором не дотримано вимог п. 11.17 Інструкції стосовно оформлення протоколу. Крім того, постанова у справі про адміністративні правопорушення не містить гербової печатки. Крім того, прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ в руках, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В даному випадку співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, при цьому немає ніяких даних у якому режимі працював вимірювальний пристрій. Це робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Фіксація порушень ПДД України приладом «Візир» вручну не відповідає вимогам закону та нормативним актам МВС України. Крім того, у постанові відсутні відомості про те, хто саме проводив фотофіксацію. У зв'язку з неналежним виконанням положень п. 12.3 Інструкції інспектор ДПС не міг об'єктивно по суті розглянути питання на місці, що доводить формальний підхід до розгляду справи. Крім того, дії другого інспектора Дзуса М.Г. є протиправними, тобто порушенням ст. 364 КУпАП. Просив визнати дії відповідача та постанову протиправними, постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення і складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутності та відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені, частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою ст. 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою, дев'ятою і десятою ст. 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Як передбачено ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі,яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 4, ч. 6 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
У судовому засіданні встановлено, що 06.06.2013 року інспектором взводу ДПС ВДАІ Шахтарського МВ прапорщиком міліції Золотухіним С.М. у відношенні позивача було винесено постанову АА2 № 602430 від 06.06.2013 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн., за те, що він 06.06.2013 року о 04 годині 44 хвилин, у м. Шахтарськ 213 км а/д Старобельськ-Донецьк керуючи автотранспортним засобом ДЕО-Ланос державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість на 27 км/г, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України (а.с. 19).
З копії протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно позивача, серії АА2 № 791887 від 06.06.2013 року убачається порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України (а.с. 20).
У протоколі та постанові не міститься відомостей щодо того, чи мав інспектор ДПС Золотухін С.М. спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків мав право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення. Разом з тим суд відмічає, що до розгляду справи по суті відповідачем вказані відомості надані не були, а тому суд приходить до висновку, що відповідач порушив вимоги п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП та п. 4.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77.
У протоколі та постанові не міститься відомостей про те, що прилад «Візир» №0910227 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки. Згідно наданого свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 06/03-2069, чинного до 28.12.2013 року, вимірювач швидкості радіолокаційний ВИЗИР № 0910227 визнано придатним до застосування (а.с. 40).
Згідно висновку за матеріалами ЄО № 3871 від 14.06.2013 року інспектора ВДАІ Шахтарського МВ ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції Вакуленко В.В., затвердженого начальником Шахтарського МВ ГУМВС України в Донецькій області Горулько С.О., повідомлення ОСОБА_1 щодо порушення працівниками ДАІ прапорщика Золотухіна С.М. та капітана міліції Дзус М.Г. законодавства розглянуто та прийнято рішення про те, що факт, вказаний у повідомленні, вважається не підтвердженим (а.с. 46).
Під час винесення постанови інспектором Золотухіним С.М., який аналізуючи фактичні обставини, та притягаючи до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1, фактично зробив висновок про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, яка передбачає встановлення ознак складу правопорушення в діях порушника в сукупності із дослідженням комплексу доказів, а саме, як було зазначено вище: протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення порушника, свідків, потерпілих та інших матеріалів.
Таким чином суд доходить до висновку, що при винесені постанови інспектор ДПС не з'ясував всі обставини, що підлягають обов'язковому встановленню, тому суд приходить до висновку про те, що постанова є такою, що не відповідає вимогам Закону і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд вважає можливим визнати протиправними дії інспектора ІДПС ВДАІ Шахтарського МВ прапорщика міліції Золотухіна С.М., визнати протиправною та скасувати постанову серія АА2 № 602430 від 06.06.2013 року у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 14-1, 33, 34, 35, 122, 222, 251, 258, 276, 280, 287, 288, 289, 291, 293 КУпАП, ст.ст. 17, 18, 19, 71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора ІДПС ВДАІ Шахтарського МВ ГУМВС України в Донецькій області прапорщика міліції Золотухіна Сергія Миколайовича по винесенню постанови про адміністративне правопорушення серії АА2 № 602430 від 06.06.2013 року.
Постанову серії АА2 № 602430 від 06.06.2013 року, винесену інспектором ІДПС ВДАІ Шахтарського МВ ГУМВС України в Донецькій області Золотухіним С.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за порушення п. 12.4 ПДР України та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. - скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя Н.Л. Панас