ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/623/13-к

№пр. 1-кп/384/41/2013

23 серпня 2013 року

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

при секретарі Чикрижову В.С.,

за участю прокурора Саргсяна А.Г.

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Вільшанка Кіровоградської області кримінальне провадження № 12013120240000335 за обвинуваченням

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 пред»явлено обвинувачення в тому, що він 15.07.2013 року близько 17 години 00 хв. в с. Вівсяники Вільшанського району Кіровоградської області знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2, переслідуючи корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, попросив у ОСОБА_4 велосипед, який належить батьку останнього - ОСОБА_1, нібито для поїздки до магазину, пообіцявши повернути його відразу після того, як зробить необхідні покупки. ОСОБА_4, довіряючи ОСОБА_2, передав йому зазначений велосипед марки «Ардіс» з назвою «Либідь», вартістю 375 грн., відповідно до висновку експерта №В-981/1 від 27.07.2013 року. ОСОБА_2, отримавши від ОСОБА_4 велосипед та завідомо не маючи наміру повертати його власнику, поїхав на ньому в м. Первомайськ Миколаївської області, до місця свого проживання, де залишив зберігати на території свого домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, тобто незаконно заволодів ним шляхом обману та зловживання довірою, обернувши його на свою користь, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 375 грн.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України як заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

30 липня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнає свою вину у вчиненні раніше зазначеного кримінального правопорушення, зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні, відшкодував збитки потерпілому в повному обсязі шляхом повернення викраденого велосипеда, а потерпілий ОСОБА_1 від висунення вимог та претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 у рамках даного кримінального провадження відмовився. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 дійшли згоди щодо право вої кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 КК України, а також між ними узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_2 у вигляді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, при цьому заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе затвердити угоду про примирення, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України, обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_1, які наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.1 ст. 473, ч.5 ст. 474КПК України їм роз'яснені та зрозумілі, крім того, ОСОБА_2 зазначив, що повністю визнає вину у кримінальному правопорушенні, вказаному у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, суд вважає, що угода про примирення підлягає затвердженню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє права та наслідки укладення та затвердження да ної угоди, передбачені ч.5 ст. 474 та п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі за твердження угоди судом.

Потерпілий ОСОБА_1 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджена між сторонами міра покарання у вигляді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам сус пільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних під став для визнання винуватості. Разом з цим суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання, до яких відноситься щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому узгоджена між обвинуваченим та потерпілим міра покарання є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженої між ним та потерпілим ОСОБА_1 міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затверджен ня угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речовий доказ - велосипед марки «Ардіс», який вилучений при огляді місця події з домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, та переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1, - необхідно залишити ОСОБА_1.

Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 30 липня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013120240000335.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді громадських робіт строком 120 (сто двадцять) годин.

Речовий доказ - велосипед марки «Ардіс», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1, - необхідно залишити власнику ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Кіровоградської області через Вільшанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя