Справа №1-123/08
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2008 року м.Кодима, Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Гури А.І.
при секретарі Журбі С.П.
за участю прокурора Пояцики С.М.
потерпілої ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима, Одеської області кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця с. Круті, Кодимського району, Одеської області, громадянина України, українця, не працюючого, із середньою освітою, одруженого, не депутата, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудний, на підставі виконавчого листа Кодимського районного суду від 2 квітня 2007 року зобов'язаний сплачувати аліменти на дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 90 грн. щомісяця. Однак, на протязі 16 місяців підсудний аліменти на утримання дитини не сплачував, у зв”язку з чим, на кінець травня 2008 року, утворилась заборгованість в сумі 1605 грн. Неодноразово попереджувався працівниками Кодимського районного управління юстиції про кримінальну відповідальність у випадку не сплати заборгованості по аліментах. Яких-небудь дій спрямованих на погашення заборгованості по аліментах не вчиняв.
Підсудний свою вину в скоєному визнав в повному обсязі та показав таке, що згідно рішення суду повинний сплачувати аліменти на утримання дитини. Цього не робив, тому, що не мав коштів. Розуміє, що чинить неправильно. Щиросердечно кається і просить суд суворо не карати.
Потерпіла в судовому засіданні показала, що підсудний не сплачує аліменти по рішенню суду і заборгованість склала 1605 грн.
Суд, зважаючи на те, що учасники судового розгляду не заперечують, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому з”ясувавши, що підсудна й інші учасники судового розгляду справи правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумніву в добровільності й істинності їхньої позиції.
Викладене приводить суд до переконання в тому, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 164 ч.1 КК України, тому, що він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених судом коштів на утримання неповнолітніх дітей.
При обранні виду й міри покарання суд ураховує суспільну небезпеку вчиненого, тяжкість скоєного злочину, обставини справи, особистість підсудного.
До пом”якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудної у вчиненому.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324,332,333,334,335 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді одного року обмеження волі.
Відповідно до положень ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі одного року іспитового строк не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання бе дозволу органу кримінально-виконавчої системи; періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя А.І.Гура