Судове рішення #3175743
Справа №1-130/08

                                                                                                                          Справа №1-130/08

 

                                          В И Р О К

                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

      29 жовтня 2008 року                           м.Кодима, Одеської області

 

    Кодимський районний суд Одеської області в складі:

 

                         головуючого-судді               Гури А.І.

                               при секретарі                Журбі С.П.

                              за участю: прокурора     Семка В.Б.          

                                     потерпілої                ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима, Одеської області кримінальну справу по обвинуваченню:

 

                ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Волинське, Каховського району, Херсонської області,  жителя АДРЕСА_1,  громадянина України, українця,  не працюючого,  із середньою освітою,  одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей,  військовозобов'язаного, не депутата, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України,

 

     в скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України,

 

                                               В С Т А Н О В И В:

 

    Підсудний, 5 квітня 2008 року, близько 19  години, в АДРЕСА_1, знаходячись в стані алкогольного сп»яніння, на подвір»ї свого помешкання, завдав декілька ударів в обличчя потерпілому ОСОБА_3, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був їх передбачити, в результаті чого той упав на кам»яну поверхню, вдарившись головою об ребро вказаної поверхні, отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововиливу під оболонку мозку у вигляді субдуральної гематоми, забій-здавлювання головного мозку, що ускладнилося розвитком гнійного лептоменінгіту, що призвело до смерті потерпілого.

  

        В пред'явленому обвинуваченні підсудний  винним визнав себе в повному обсязі.  При цьому він показав, що 5 квітня 2008 року був удома. Близько 8 години до нього приїхали знайомі з міста Кодими: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та два хлопці, прізвищ котрих він не знає, але знає, що звати ОСОБА_6 та ОСОБА_7.  З собою гості привезли пляшку горілки ємністю 1,5 літри, закуску. Всі разом пили горілку. Десь, близько 11 години гості поїхали, а він разом з дружиною залишився вдома. Потім до нього приходив ОСОБА_3, який теж приніс з собою спиртне. Розпили і це спиртне. Вже десь після 19 години до нього прийшов ОСОБА_3. Після того як ОСОБА_3 зайшов до помешкання, він вийшов на вулицю щоб узяти дров. Повернувшись, побачив, що ОСОБА_3 спостерігає за його дружиною яка годувала немовля. Це йому не сподобалось і він схопив ОСОБА_3 за одяг і потягнув на вулицю. Там ударив три рази в обличчя кулаком. Від останнього удару потерпілий упав на кам»яний підмурок підвалу, ударившись головою. Потім він подав руку потерплому і той піднявся. Він запитав у того чи зможе йти самостійно. ОСОБА_3 відповів ствердно і   кудись пішов. А вже  о 22 годині 30 хвилин хтось постукав у вікно. Виявилося, що то був потерпілий. Коли вийшли на вулицю, то виявили, що ОСОБА_3 лежить під вікном. Занесли того в будинок. Поклали спати. А вже вранці наступного дня виявили, що ОСОБА_3 не прокидається. Тоді ОСОБА_3 завезли до лікарні. Він розуміє, що від його удару і наступного падіння у потерпілого відбувся забій голови, від чого настала смерть.   В скоєному щиросердно кається і просить суд суворо не карати.

 

      Крім особистого визнання вини, винність  підсудного в скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження дослідженими під час судового розгляду справи доказами.

 

     Так, потерпіла  ОСОБА_1., показала, що  вона є матір»ю потерпілого ОСОБА_3. 5 квітня 2008 року син сказав, що піде до підсудного дивитися телевізор. пішов і до ранку не повернувся. 6 квітня 2008 року до неї додому прийшла дружина підсудного і повідомила, що ОСОБА_3 погано. Коли вона прийшла до будинку ОСОБА_2, то там побачила сина, що лежав на дивані. Очі були закриті, але він дихав. Ніякі спроби розбудити того успіху не дали. Тоді сина погрузили в машину і відвезли до лікарні де той і помер не приходячи до свідомості.

 

    Свідок ОСОБА_8. в судовому засіданні показав про те, що   був в той час коли до підсудного приходив потерпілий ОСОБА_3. Що між ними відбулося не знає.

 

    Свідок ОСОБА_9. в судовому засіданні показала, що вона як судово-медичний експерт робила розтин трупу потерпілого ОСОБА_3.. При розтині виявилося, що смерть настала від хвороби, яка ускладнилася лептоменінгітом стафілококовим. Якби не було травми голови, то такого захворювання не виникло б.

 

     Об»єктивно вина підсудного в скоєнні злочину, що йому інкримінується підтверджується також:

 

-    протоколом огляду місця події, в якому визначене місце скоєння злочину

 

                                                ( а.с.4);

 

-    висновком  судово-медичної експертизи №45 від 5 червня 2008 року

стверджується, що смерть ОСОБА_3. настала від захворювання, яке настало в результаті отриманої травми - закритої черепно-мозкової травми, забиття-здавлення головного мозку, під гострої субдуральної гематоми.

                                                (а.с. 50-54)

 

     Викладене приводить суд до переконання в тому, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст.119 ч.1 КК України, тому, що він  вчинив вбивство через необережність.

 

     При обранні виду й міри покарання суд ураховує суспільну небезпеку вчиненого, тяжкість скоєного злочину, обставини справи, особистість підсудного.

 

    Вивченням особи підсудного встановлено, що він раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, характеризується негативно, що стверджується довідками, характеристиками.

 

   До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного у вчиненому.

 

    До обтяжуючих покарання обставин суд відносить знаходження підсудного під час скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

 

    Стосовно цивільного позову, то суд виходив з доведеності його підстав та розміру і вважає, що доказів в підтвердження розміру заподіяних  збитків потерпілою не надано, а тому вважає за можливе відмовити в його задоволенні.

 

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324,332,333,334,335 КПК України, суд

 

                                                    З А С У Д И В:

 

          ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

 

    Застосовуючи правило, передбачене ст.75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:

-     не виїжджати за межі України  на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-     періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

 

     Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд - залишити колишнім до набрання вироком законної сили, після чого скасувати.

 

     В задоволенні цивільного позову потерпілій ОСОБА_1. - відмовити.

 

 Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що утримується під вартою в той же строк з моменту отримання його копії.

 

 

 

 

                                                                      Суддя                     А.І.Гура

 

  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація