Справа №1-110/08

                                        В И Р О К

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     14 серпня 2008 року                             м.Кодима, Одеської області

                     Кодимський районний суд Одеської області в складі:

                                               головуючого-судді                    Гури А.І.

                                               при секретарі                           Микитюк О.М.

                                               за участю прокурора                Семка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима, Одеської області кримінальну справу по обвинуваченню:

                 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і  мешканця с. Шершенці, Кодимського району, Одеської області,   громадянина України, українця,   не працюючого,  із  освітою 9 класів,  не одруженого,  не депутата,  не судимого,

   в скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,

                                          В С Т А Н О В И В:

     Підсудний, 21 квітня 2008 року, близько 23 години, достовірно знаючи про те, що металеві предмети викрадені з помешкання потерпілого ОСОБА_2,, умисно, заздалегідь не обіцяючи, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пошкодив його шляхом розбивання, склав в сумки та зберігав у своєму помешканні в с.Шершенці, Кодимського району Одеської області. 22 квітня 2008 року підсудний, спільно з ОСОБА_3, доставили викрадене в м. Кодиму Одеської області, де викрадене збув, реалізувавши в пункт прийому металобрухту за що отримав грошову винагороду в сумі 254 грн.

     Підсудний свою вину в скоєному визнав в повному обсязі та в судовому засіданні показав таке, що дійсно зберігав та збув майно, що добуте злочинним шляхом. Розуміє, що вчинив не правильно. Щиросердно кається, та просив суд суворо не карати.

  Суд, зважаючи на те, що учасники судового розгляду не заперечують, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому з”ясувавши, що підсудна й  інші учасники судового розгляду справи правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумніву в добровільності й істинності їхньої позиції.

       Викладене приводить суд до переконання в тому, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 198 КК України, тому, що він вчинив заздалегідь не обіцяне придбання, зберігання та збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом за відсутності легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

     При обранні виду й міри покарання суд ураховує суспільну небезпеку вчиненого, тяжкість скоєного злочину, обставини справи, особистість підсудного.

     До пом”якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного у вчиненому, його першу судимість.

    Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

   З урахуванням пом»якшуючих  покарання обставин суд вважає за можливе засудивши підсудного до обмеження волі, застосувати дію ст.ст. 75,76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324,332,333,334,335 КПК України, суд

                                             З А С У Д И В:

        ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, призначивши йому покарання у виді одного року обмеження волі.

   Застосовуючи правило, передбачене ст.75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:

-     не виїжджати за межі України  на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

     Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд - залишити колишнім до набуття законної сили вироком, після чого скасувати.

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що утримується під вартою в той же строк з моменту отримання його копії

                                                               Суддя                     А.І. Гура