Справа №1-12/08

                                                           В И Р О К

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       13 березня  2008 року                             м.Кодима, Одеської області

   Кодимський районний суд Одеської області в складі:

                    головуючого-судді           Гури А.І.

                    при секретарі                  Поліковській О.І.

                    за участю прокурора       Трегубчака Ю.В.

                                     потерпілої        ОСОБА_1.

                             захисника-адвоката  ОСОБА_2.

                                     представника потерпілої ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодима, Одеської області кримінальну справу по обвинуваченню:

                 ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рибінськ, Російської Федерації,  жителя АДРЕСА_1,  громадянина України, українця,  не працюючого,  із середньою освітою,  не одруженого,   військовозобов”язаного, не депутата, раніше не судимого,

   в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

                                             В С Т А Н О В И В:

     Підсудний, 27 листопада 2006 року, близько 21 години, керуючи автомобілем марки „ВАЗ-2104”, номерний знак НОМЕР_1, в с. Будеї, Кодимського району, Одеської області, поблизу кафе-бару, рухаючись заднім ходом в темній  пору доби, на ділянці вулиці, що неосвітлюється, не впевнившись у відсутності інших учасників дорожнього руху позаду автомобіля, порушивши тим самим вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України, згідно якого, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен  створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за  допомогою інших осіб, не звернувся за допомогою інших осіб щоб ті стояли позаду автомобіля і у випадку виникнення перешкоди повідомили його - здійснив наїзд на пішохода - потерпілу ОСОБА_1. В результаті наїзду потерпілій спрчинені тяжкі тілесні ушкодження в виді перелому кісток тазу, лівого плеча і правої ключиці.

      Підсудний свою вину в скоєному визнав в повному обсязі та показав, що  27 листопада 2006 року разом із своєю дівчиною ОСОБА_5. на автомобілі ВАЗ-2104, який належить його батьку, приїхали в с.Будеї, Кодимського району Одеської області. Приїхали до бару щоб випити соку. В барі сиділи і розмовляли. Десь через одну годину вирішил їхати додому. В барі також знаходився і його товариш - ОСОБА_6, котрий попрохав його щоб пдвіз додому. Він погодився. Вийшли втрьох на вулицю. Вже було темно. ОСОБА_6 сів на переднє сидіння, а ОСОБА_5. - на заднє. Він попрохав ОСОБА_6. щоб той подивився чи є хто позаду автомобіля. ОСОБА_6 подивився  через вікно дверей і сказав, що позаду нікого немає. Він просигналив і почав рух заднім ходом. Проїхавши так приблизно три метри, почув, що автомобіль наїхав на якусь перешкоду. Зразу ж автомобіль зупинив і всі вийшли подивитись, що трапилось. ОСОБА_6, зі свого боку  пбачив, що під машиною є людина. Про це повідомив його. Всі втрьох спробували підняти машину. Після того витягли з-під машини потерпілу ОСОБА_1. Поряд з автомобілем в цей час перебувала і ОСОБА_7., яка була  в стані алкогольного сп”яніння. ОСОБА_1 помістили на заднє сидіння. Туди ж сіла і ОСОБА_7.. Він сів за кермо, а ОСОБА_5. і ОСОБА_6 - на пасажирське сидіння. Всі поїхали до лікарні. На лікування потерпілої він і його родина витрачали кошти які були необхідні для цього.   Розуміє, що вчинив неправильно. Щиросердно кається і просить суд суворо не карати.

   Крім особистого зізнання, вина підсудного у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження дослідженими під час судового розгляду справи доказами.

   Так, потерпіла ОСОБА_1, в судовому засіданні показала, що 27 листопада 2006 року знаходилася в барі в АДРЕСА_1. Разом з нею там теж були ОСОБА_7. і ОСОБА_8. Пили пиво і розмовляли. На вулиці вже було темно як вони вийшли з бару. Вона додому йшла разом з ОСОБА_7.. Коли відійшли від бару декілька метрів, то вона відчула удар по ногам ззаду і впала на дорогу. Потім вона пам”ятає, що була під якимось автомобілем. Пізніше вона довідалася, що на неї  автомобілем наїхав ОСОБА_4. Потім ОСОБА_4. на автомобілі доставив її до лікарні в місто Кодиму. Наполягає на суворому покаранні підсудному.

    Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що  27 листопада 2006 року перебував в барі в АДРЕСА_1. Там вживав спиртні напої. Через деякий час до бару зайшли підсудний та ОСОБА_5. Пробули вони в барі не більше десяти хвилин і зібралися  їхати. Він попрохав ОСОБА_4 підвезти його додому. Той погодився і вони втрьох вийшли на вулицю. На вулиці вже було темно. Сіли в автомобіль ВАЗ-2104, яким приїхав ОСОБА_4.. Той попрохав його щоб подивився в дзеркало заднього виду чи є хто позаду  автомобіля. Він подивився. Там нікого не було. Тоді ОСОБА_4. подав звуковий сигнал і почав рух автомобіля заднім ходом. Рухаючись таким чином автомобіль проїхав не більше трьох метрів, після чого автомобіль підкинуло вгору - немовби на щось наїхав. Зупинивши автомобіль, ОСОБА_4. і всі, хто був в автомобілі вийшли на вулицю. Зі свого боку він побачив, що з-під автомобіля виглядають чиїсь ноги. ОСОБА_4. піднів автомобіль,а він  витягнув з-під автомобіля потерпілу ОСОБА_1 В цей час біля машини була також і ОСОБА_7.. ОСОБА_7. перебувала в стані сильного сп”яніння. Це було зрозуміло з того, що вона ледве трималась на ногах і висловлювалась путано. Витягнувши з-під машини потерпілу, поклали ту до автомобіля підсудного і відвезли до Кодимської лікарні.

    Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні  дала аналогічні показання.

    Свідок ОСОБА_7. в судовому засіданні показала, що 27 листопада 2006 року вона разом з потерпілою ОСОБА_1. знаходилась в барі в АДРЕСА_1. Вживали спиртні напої. Випили багато, оскільки вживали алкогольні напої на протязі всього дня. Вже у вечірній час вийшли з бару для того щоб іти додому. Вона підтримувала потерпілу щоб та не впала, оскільки була сильно п»яна. Йшли, спіткались та падали. Почали піднімати одна одну. І в цей час вона відчула сильний удар по ногах. Її відкинуло вбік. Як відбувся наїзд на ОСОБА_1 - не бачила.

   Свідок ОСОБА_9. в судовому засіданні показала, що працює барменом в кафе-барі в с.Будеї, Кодимського району. В понеділок, 27 листопада 2006 року була на зміні. З самого ранку в барі разом зі своїми подругами перебувала потерпіла ОСОБА_1 Вживали спиртні напої. Пили у великих кількостях. Спочатку  купили три пляшки горілки, а потім ще дві після обіду. Десь після 17 години до бару зайшов підсудний. Узяв безалкогольне пиво та співав карооке. Близько 22 години вона спровадила з бару ОСОБА_1 з її подругами. Через декілька хвилин після цього до бару забіг якийсь  їй невідомий хлопчисько і повідомив, що на вулиці щось сталося. Вийшовши на вулицю - побачила, що підсудному допомагали інші люди посадити потерпілу в того машину. Також вона знає про те, що батьки підсудного збирали гроші для лікування потерпілої.

  Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що проводив досудове слідство по справі. При допиті потерпілої в лікарні та сказала, що на момент допиту ніяких претензій до підсудного не має. Протокол допиту він зачитав в слух і  протокол підписала потерпіла.

  Свідок ОСОБА_11. в судовому засіданні показала, що є тіткою підсудного. Знає про допомогу племінника в лікуванні потерпілої. Бачила як батько підсудного передавав кошти на лікування сестрі потерпілої.

   Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що 27 листопада 2006 року  в денний час був у барі в с.Будеї. Там же була і потерпіла. Бачив, що та вживала спиртні напої. Увечері того ж дня він заходив до бару і теж бачив як ОСОБА_1 в стані сильного сп»ягніння виходила з бару.

   Свідок ОСОБА_13. в судовому засіданні показала, що вона 27 листопада 2006 року була в барі в с.Будеї.  Вже перебуваючи за межами бару на вулиці, то почула крик і шум машини. Підійшла на те місце і бачила як витягували потерпілу з-під автомобіля, яким керував підсудний.

   Свідок ОСОБА_14. в судовому засіданні показав, що сам факт наїзду автомобіля на потерпілу не бачив, а лише допомагав витягувати ту з-під машини.

  Свідок ОСОБА_15. в судовому засіданні показала, що працює  дитячим лікарем в Кодимський районній лікарні. 27 листопада 2006 року вона була черговим лікарем. Увечері в лікарню привезли потерпілу і підсудного. По зовнішнім ознакам вона визначила у підсудного легку ступінь алкогольного сп»ягніння.

    Викладене приводить суд до переконання в тім, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України, тому, що він  керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що  спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

     При обранні виду й міри покарання суд ураховує суспільну небезпеку вчиненого,  тяжкість скоєного злочину, те, що злочин вчинено з необережності, обставини справи, особистість підсудного.

     До пом”якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного у вчиненому, його першу судимість, позитивні характеристики з місця мешкання.

   Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

  Стосовно цивільного позову, заявленого по справі, то суд приходить до такого.

   Пунктом 2  постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз»яснено, що при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов»язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

   Судовим слідством установлено, що потерпіла в момент  заподіяння їй тілесних ушкоджень перебувала в стані алкогольного сп»яніння.  В той же час, при дотриманні підсудним вимог Правил дорожнього руху України наїзду можна було уникнути. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування зменшити, задовольнивши цивільний позов частково.

   Стосовно заявлених вимог потерпілої про стягнення збитків солідарно з підсудного та ОСОБА_16, то  суд вважає ці вимоги безпідставними, оскільки судовим слідством установлено, що автомобіль вибув з володіння ОСОБА_16 проти того волі.

   Суд, з урахуванням перелічених пом”якшуючих  покарання обставин, вважає за можливе засудивши підсудного до обмеження волі, звільнити його від відбуття покарання, застосувавши дію ст.ст. 75,76 КК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324,332,333,334,335 КПК України, суд

                                                 З А С У Д И В:

        ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, призначивши йому покарання у виді  трьох років позбавлення волі без позбавлення  права керування транспортними засобами.

         Застосовуючи дію ст. 75 ч.2 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину й виконає у відповідності із ст. 76 КК України обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; з”являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

       Запобіжний захід - підписку про невиїзд - залишити колишньою до набрання чинності вироком, після чого скасувати.

     Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1. 1220 грн. 63 коп. матеріальних збитків, 3000 грн. - моральної шкоди, 1500 грн. за надання правової допомоги, в іншій частині цивільного позову - відмовити.

       Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

                                                              Суддя                     А.І.Гура