08.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2012/2013 Головуючий в першій

Категорія 5 інстанції Кукурекін К.В.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Пасічник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 24 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою, виділ частки із сумісної часткової власності,

В С Т А Н О В И Л А:

у серпні 2004 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та, уточнивши позовні вимоги, просив припинити право спільної часткової власності сторін на домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом поділу житлового будинку, виділивши у власність позивача на 2/5 частки домоволодіння в житловому будинку літ. "А" житлові кімнати 1-2 площею 8,7 кв.м., 1-3 площею 8,1 кв.м., кухню 1-1 площею 11,2 кв.м., коридори ІІ площею 7,4 кв.м. та 3,4 кв.м., санвузол ІІІ площею 3,6 кв.м., напівпідвали І-1 площею 16,8 кв.м. і ІІІ-1 площею 11,4 кв.м., надвірні споруди: сарай літ. "Б", 2/5 часток огородження та інші споруди площею 16,8 кв.м.; відповідачу виділити у власність на 3/5 частки домоволодіння в житловому будинку під літ. "А" житлові кімнати: 2-3 площею 17,1 кв.м., 2-4 площею 9,6 кв.м., 2-2 площею 9,0 кв.м., кухню 2-5 площею 8,6 кв.м., кухню 1 площею 15,5 кв.м., коридор 2-1 площею 7,2 кв.м., санвузол ІІ площею 3,4 кв.м., комору V площею 6,9 кв.м., напівпідвал 1-2 площею 10,5 кв.м., сарай ІІ-1 площею 6,4 кв.м., сарай ІІ-2 площею 3,3 кв.м., надвірні споруди - сарай - вбиральня літ. "Е", 3/5 часток огородження та інші споруди.

Також позивач просив визначити порядок користування земельною ділянкою, надати позивачу у користування земельну ділянку площею 229 кв.м., а у користування відповідача - земельну ділянку площею 313,7 кв.м. відповідно до плану - додатку до висновків додаткової судової будівельно-технічної експертизи №773 від 16.03.2007р. В сумісній власності сторін залишити земельну ділянку площею 8,50 кв.м., довжиною 4,25 м, шириною 8,50м.

Вимоги позову мотивовані тим, що сторонам належить на праві власності зазначене домоволодіння по 2/5 частки та 3/5 частки відповідно. В зв'язку з тим, що сторони не можуть добровільно врегулювати порядок здійснення права сумісної часткової власності, а саме порядок користування та володіння домоволодінням та земельною ділянкою, позивач вимушений був звернутися до суду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про виділ (поділ) домовладіння і припинення спільної часткової власності, ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд безпідставно відмовив ОСОБА_5 в задоволенні позову в частині вимог про виділення в натурі часток з майна, що знаходиться в спільній частковій власності, оскільки згідно висновку експертизи, яка була призначена судом і яка є допустимим доказом у справі, можливий один варіант поділу будинку в натурі, при якому частки співвласників не змінюються, переобладнання або перепланування будинку здійснювати не треба. При цьому, зазначений в експертизі варіант поділу відповідає технічному паспорту та правовстановлюючим документам на будинок - нотаріально посвідченому договору купівлі-продажу від 19.11.2001р., на підставі якого ОСОБА_5 придбав 2/5 часток спірного домоволодіння, та свідоцтву про право власності від 08.01.1987р., яке видане ОСОБА_6 на 3/5 часток будинку.

Крім того, суд не прийняв до уваги ту обставину, що фактично будинок складається з двох ізольованих квартир, розмір яких відповідає часткам сторін в спільній частковій власності, ці квартири мають житлові та підсобні приміщення, які обладнані самостійними виходами на вулицю, однак право спільної часткової власності не може бути припинено, оскільки відповідач відмовляється укладати в установленому законом порядку нотаріально посвідчений договір про поділ будинку.

В зв'язку з відмовою відповідача добровільно вирішити спір, ОСОБА_5 був вимушений звернутися з даним позовом до суду, що також підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги.

Висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи і узгоджується з нормами матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що спірне домовладіння належить сторонам на праві спільної часткової власності: позивачу - 2/5 частки, відповідачу - 3/5.

Згідно договору купівлі-продажу від 15.11.2001 року позивач придбав у власність 2/5 частки спірного домовладіння літер А з надвірними спорудами, який складається із: житлових кімнат 1-2 пл. 8,7 кв.м., 1-3 площею 8,1 кв.м., кухню 1-1 площею 11,2 кв.м., коридори ІІ площею 7,4 кв.м. та 3,4 кв.м., санвузол ІІІ площею 3,6 кв.м., напівпідвали І-1 площею 16,8 кв.м. і ІІІ-1 площею 11,4 кв.м., надвірні споруди: сарай літ. "Б", 2/5 часток огородження та інші споруди площею 16,8 кв.м.

Право власності позивача на зазначене домовладіння в його частині, що зазначена в договорі купівлі-продажу, зареєстровано в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради (далі БТІ).

Відповідачу згідно із свідоцтвом про право особистої власності на 3/5 долі спірного домовладіння, виданого 08.01.1987 року Севастопольським Управлінням комунального господарства на підставі рішення виконкому Ленінської районної Ради депутатів №13 від 09.12.1986 року натомість свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.04.1976 року.

Право власності відповідача 08.01.1987 року зареєстровано в БТІ (а.с. 8 том 2).

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в частині 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Але кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Між тим частки сторін у праві спільної власності на спірне домовладіння є реальними, сторони мають правовстановлюючі документи на конкретну частину майна в натурі, і вони фактично користуються цими конкретними частинами майна, як ізольованими квартирами. Земельна ділянка поділена огорожею, сторони мають окремі входи-виходи до різних вулиць.

Позивач просить про виділення йому і співвласнику-відповідачу у власність тієї частини спільного майна, право власності на яке й так зареєстровано, і сторони фактично користуються цим майном.

Судовою будівельно-технічною експертизою №733 від 16.03.2007 року запропонований єдиний варіант поділу спірного домовладіння згідно з договором купівлі-продажу від 15.11.2001 року, за яким позивач придбав у власність конкретні 2/5 частки домовладіння (а.с. 69-72).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про припинення права спільної часткової власності шляхом поділу (виділу) домовладіння, не підлягають задоволенню, оскільки право власності позивача (володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном), в тому числі право, передбачене ст. ст. 364, 376 ЦК України, не порушено.

Враховуючи викладене, позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідної установи з питанням про зміну статусу житлового будинку на двоквартирний житловий будинок, і зареєструвати право власності не на частку в будинку, а на квартиру в будинку.

Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 24 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко

Судді /підпис/ В.В.Саліхов

/підпис/ В.О.Єфімова

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного

суду м.Севастополя А.А. Андрейченко