ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Ухвала
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 серпня 2013 рокуСправа №827/2158/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Мінько О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про виключення з розпорядження особи, в частині передачі у спільну часткову власність земельної ділянки, передачу у спільну часткову власність земельної ділянки,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про виключення з розпорядження № 14 від 06.01.1998 року ОСОБА_1 в частині передачі йому у спільну часткову власність земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та просить передати її у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 0,0231 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1
Частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Тому, слід вважати, що до спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Регулювання спірних правовідносин, зокрема, визнання права власності та оспорювання права власності інших осіб на земельну ділянку здійснюється цивільно-правовими актами законодавства та до компетенції адміністративних судів не віднесено.
Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України, право власності відноситься до цивільних прав, а способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 цього Кодексу.
Як вбачається з позовної заяви та вимог щодо передачі ОСОБА_1 у спільну часткову власність земельної ділянки, позивач просить передати їй у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 0,0231 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 що у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до норм Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них; право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, за рішенням суду.
Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Тобто, законодавчо вирішено порядок набуття права власності на земельну ділянку.
Виходячи з обставин справи, зазначених у позовній заяві, та вимог позивача щодо передачі ОСОБА_1 у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 0,0231 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 суд вважає, що ця позовна вимога відноситься до приватного права, і в свою чергу, виключає вирішення спору в порядку адміністративного судочинства.
Дана вимога не є публічно-правовою і не підпадає під визначення адміністративної юрисдикції, відповідно до пункту першого частини першої 1 статі 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи зазначене, аналізуючи діюче законодавство України, суд дійшов висновку, що вимогу позивача щодо передачі ОСОБА_1 у спільну часткову власність земельної ділянки загальною площею 0,0231 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Якщо в порядку адміністративного судочинства не належить розглядати частину вимог позовної заяви, суддя адміністративного суду відкриває провадження у справі у підсудній йому частині, щодо решти вимог - відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись статтями 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про виключення з розпорядження особи, в частині передачі у спільну часткову власність земельної ділянки, передачу у спільну часткову власність земельну ділянку, у частині вимог щодо передачі ОСОБА_1 у спільну часткову власність земельної ділянки загальною площею 0,0231 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд таких вимог віднесено до юрисдикції загальних судів.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суддя О.В. Мінько