Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/2703/13-ц

Провадження № 2/116/1469/13

29.08.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд АР Крим у складі головуючого судді Томащак А.С., при секретарі Літвінєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополь цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку з непогашенням кредиту,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.09.2006 року надав відповідачу кредит у розмірі 2831,40грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік. У зв'язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує станом на 15.04.2013 року у нього виникла заборгованість у розмірі 36 482,71грн., що складається с заборгованості за кредитом в сумі 2 831,40, заборгованості по процентам в сумі 12 026,16грн., пені в сумі 19 411,69грн., штрафу (фіксована частина) 500грн., штрафу (процента складова) 1 713,46грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити, пояснивши, що кредит було отримано для ОСОБА_2, крім того позивачем пропущено строк позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами по справі 13.09.2006 року було укладено кредитний договір згідно якого позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 2831,40грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08 % на рік.

Відповідачем порушуються умови кредитного договору, оскільки він не погашає заборгованість по кредиту та не сплачує відсотки за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору загальна сума заборгованості станом на 15.04.2013 року у нього виникла заборгованість у розмірі 36 482,71грн., що складається с заборгованості за кредитом в сумі 2 831,40, заборгованості по процентам в сумі 12 026,16грн., пені в сумі 19 411,69грн., штрафу (фіксована частина) 500грн., штрафу (процента складова) 1 713,46грн.

Відповідно до ст.1050 ч.2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

В силу вищевикладеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 2 831,40грн. (дві тисячі вісімсот тридцять одна гривня сорок копійок), заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 12 026,16грн. (дванадцять тисяч двадцять шість гривень шістнадцять копійок) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм сплата неустойки є одним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штраф або пеня).

Таким чином судом встановлено, що за невиконання зобов'язань по кредитному договору для відповідача незаконно встановлена подвійна цивільно-правова відповідальність, а саме штраф та пеня, в зв'язку з чим штраф стягненню з відповідача не підлягає.

Відповідно до положень ч.3ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що сума пені у розмірі 19411,69грн. значно перевищує суму залишку заборгованості по кредиту, виходячи з вимог частини 3 ст. 551 ЦК України та принципів об'єктивності, реальності та справедливості суд вважає необхідним зменшити розмір пені до 3000грн.

Доводи представника відповідача в частині, що оскільки кредит було отримано для ОСОБА_2, саме він і повинен його повертати, не ґрунтуються на законі, є безпідставними та бездоказовим.

Так в обґрунтування своїх заперечень проти позову представником відповідача надано повідомлення про початок досудового розслідування та протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення, з яких вбачається, що відповідач звернулась до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій з боку ОСОБА_2, який шляхом обману заволодів її коштами в період з квітня по вересень 2006 року, однак як встановлено в ході судового засідання кредитний договір було укладено між сторонами по справі, зазначений кредитний договір на час розгляду справи ніким не оспорений та не визнаний в установленому законом порядку недійсним.

Є безпідставними і доводи представника, щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві на отримання кредиту вказано, що боржник ознайомився та згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані йому у письмовій формі, своїм підписом підтвердив факт про надання йому повної інформації про умови кредитування зокрема і щодо спеціального строку позовної давності.

На підставі ст.ст. 525,526,554,1049,1054 ЦК України, керуючись ст. 212, 215ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку з непогашенням кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 857,56грн. (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень п'ятдесят шість копійок), що складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 831,40грн. (дві тисячі вісімсот тридцять одна гривня сорок копійок), заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 12 026,16грн. (дванадцять тисяч двадцять шість гривень шістнадцять копійок), пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 3 000грн. (три тисячі гривень) та судові витрати в сумі 229,40грн. двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок), а усього 18 086,96грн. (вісімнадцять тисяч вісімдесят шість гривень дев'яносто шість копійок).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.С. Томащак