Справа № 2-3863/08
РІ Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2008 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ольховського Є.Б.
при секретарі Ященко Є.І.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Статутного територіально - галузевого об'єднання „Південна залізниця” про стягнення вартості санаторно - курортного лікування та відшкодування моральної шкоди , -
встановив :
В серпні 2008 року до суду звернувся позивач з зазначеним вище позовом. В своїй позовні заяві вказав, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08.09.2004 року його було визнано потерпілим внаслідок травмування джерелом підвищеної небезпеки належним відповідачу. Після цього позивач придбав санаторно лікувальну путівку в ВАТ „Санаторій „Полтава-Крим” де проходив лікування з 25.06.2008 року по 14.07.2008 рік. Вартість зазначеної путівки склала 5985 грн., які позивач прохає стягнути з СТГО „Південна залізниця”, зазначаючи при цьому що відмовляючи в цьому відшкодуванні добровільно відповідач спричинив йому моральну шкоду яку оцінює в розмірі 10000 грн. і також просить стягнути на його користь з відповідача.
В судове засідання позивач з'явився, позовні вимоги підтримав посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві. Зазначив, що доказів звернення до відповідача з проханням про відшкодування вартості лікування надати не може, тому згоден на те, щоб йому відшкодували тільки вартість путівки відмовившись від стягнення моральної шкоди.
Представник відповідача в судове засідання з'явилася, позов визнала частково зазначивши що не заперечує, в разі надання позивачем належних доказів, проти відшкодування вартості лікування, але не згодна з сумою відшкодування моральної шкоди, оскільки остання не підтверджена належними доказами.
Вислухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за наступними підставами:
11.03.2004 року рішенням Ленінського районного суду м. Харкова було встановлено що ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем в/ч 9951 та знаходячись при виконання службових обов'язків 09.11.2002 року отримав каліцтво джерелом підвищеної небезпеки з провини СТГО „Південна залізниця”. Зазначене рішення, а також рішення від 08.09.2008 року набули законної сили.
Згідно зі ст. 61 ЦПК України підставами звільнення від доказування є наявність постанови суду у справі про адміністративне правопорушення з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином згідно до ст. 1195 ЦК України юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому ... додаткові витрати, викликані необхідністю... санаторно - курортного лікування.
Згідно до консультативного висновку № 7/2358 медичним закладом ОСОБА_1 рекомендовано санаторно - курортне лікування (с.с.7).
Як було встановлено в судовому засіданні з 25.06.2008 по 14.07.2008 рік ОСОБА_1 проходив лікування в санаторії „Полтава - Крим” і вартість путівки склала 5985 грн. (с.с.8). Вартість путівки та факт її сплати підтверджуються також і свідченнями свідка ОСОБА_2
Таким чином суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості путівки на санаторно - курортне лікування, оскільки вони ґрунтуються на законі.
Згідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 обов'язковому з'ясовуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Оскільки позивачем не доведено факт звернення до відповідача з проханням про добровільне відшкодування вартості путівки, відсутні підстави визнавати неправомірність дій відповідачів - суд не вбачає підстав для відшкодування моральної шкоди, бо в контексті ст. 1167 ЦК України однією з підстав, необхідних для притягнення особи до відповідальності за завдану моральну шкоду, є наявність саме неправомірних дій. Також позивачем не подано доказів наявності і моральної шкоди, що за ст. 10 ЦПК України є його обов'язком.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 86, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України; ст. ст. 1166, 1167, 1195 ЦК України ,-
ВИРІШИВ :
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з Статутного територіально - галузевого об'єднання „Південна залізниця” на користь ОСОБА_1 вартість санаторно - курортного лікування в розмірі 5985 грн., в іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ підпис Є.Б. Ольховський
- Номер: 2-з/522/79/16
- Опис:
- Тип справи: на заяву про забезпечення позову, доказів у цивільних справах
- Номер справи: 2-3863/08
- Суд: Приморський районний суд м. Одеси
- Суддя: Ольховський Є.Б.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.11.2016
- Дата етапу: 15.12.2016