№ справа:1/0109/119/12Головуючий суду першої інстанції:Білоусов Михайло Миколайович

№ провадження:11/190/847/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів -Радіонова І.І., Єлгазіної Л.П.

при секретарі -Шемлей І.І.

за участю прокурора - Тарана Д.Ю.

захисника - захисника - засудженого -адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури м. Сімферополя АРК Тарана Д.Ю., який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, та адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 27 травня 2013 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

визнано винним у скоєні злочину, передбаченому ч.1 ст.364-1 КК України, та звільнено його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.364-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

За пред'явленим йому обвинуваченням за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України визнано невинним та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Провадження за цивільним позовом закрито.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави в рахунок відшкодування судових витрат 9129 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, ОСОБА_9, працюючи на посаді директора громадської організації Сімферопольського УВП УТОГ, будучи при цьому посадовою особою, та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, 03 січня 2006 року в порушенні розділу 6 Статуту Сімферопольського УВП УТОГ, з якого випливає, що питання оренди необхідно вирішувати за згодою власника, використовуючи своє службове становище та зловживаючи їм, без узгодження з Центральним правлінням товариства глухих, з метою одержання неправомірної вигоди своїми родичами, уклав від імені УВП УТОГ з ПП «Квест», засновниками якого були його мати ОСОБА_10 і теща ОСОБА_11, договір оренди, згідно з якого УВП УТОГ орендує у ПП «Квест» 2-х поверховий будинок, по вул. Бєлова, 26 «А», в с. Мирне, Сімферопольського району, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 04.12.2006 року, строком до 03.02.2007 року. Сума орендної плати за весь період складає 78000 гривень, в результаті чого підприємству було завдано істотної шкоди не матеріального характеру, яка полягає в тому, що подібні дії породжують сімейність, порушується нормальна управлінська діяльність підприємства, а це в свою чергу негативно впливає на комерційну привабливість підприємства.

В ході судового розгляду справи 16.04.2013 року прокурором було змінено обвинувачення і ці дії ОСОБА_9 були кваліфіковані за ч.2 ст.364 КК України, як умисне, з корисливих мотивів використання посадовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 27.05.2013 року дії ОСОБА_9 були перекваліфіковані на ч.1 ст.364-1 КК України, як зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди інтересам юридичної особи, оскільки 4 квітня 2011 року Кримінальний кодекс України був доповнений ст.364-1 - зловживання повноваженнями, службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а ОСОБА_9 керував Сімферопольським УВП УТОГ, яке є громадською організацією.

Крім того, ОСОБА_9 обвинувачується ще й у тому, що він, працюючи на посаді директора громадської організації Сімферопольського УВП УТОГ, в 2005 році прийняв рішення, використовувати своє службове становище, тобто незаконно заволодіти бюджетними коштами, для чого розробив злочинний план, що полягає в отриманні через Кримське Республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі КРО ФСЗІ) безповоротної фінансової допомоги на заходи, щодо соціальної та трудової реабілітації інвалідів, створення нових і збереження старих робочих місць для інвалідів, які працюють в УТОГ, організації проведення тендеру в Сімферопольському УВП УТОГ, переможцем якого з його ініціативи стало приватне підприємство «Квест», що знаходиться в його фактичному управлінні і власності його родичів, які придбанні за бюджетні кошти лише частини швейного обладнання з метою звернення на свою користь бюджетних коштів, які залишились.

1 жовтня 2005 року, ОСОБА_9, представив у КРО ФСЗІ необхідний пакет документів, а також заяву на отримання безповоротної фінансової допомоги на суму 5 000 000 гривень для технічного переоснащення виробництва, створення робочих місць в Сімферопольському УВП УТОГ для працевлаштування в зазначеному підприємстві інвалідів та 6 жовтня 2006 року на засіданні Комісії з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів було прийнято рішення про надання Сімферопольському УВП УТОГ безповоротної фінансової допомоги на суму 2 999 981, 48 гривень на технічне переоснащення, які надійшли 31 жовтня 2006 року на рахунок КРО ФСЗІ № 90745003000321 в Головному управлінні держказначейства України в АР Крим, а в подальшому, 3 листопада 2006 року з рахунку КРО ФСЗІ на реєстраційний рахунок Сімферопольського УВП УТОГ в Управлінні Держказначейства України в АР Крим.

ОСОБА_9, реалізуючи злочинний умисел, організував перерахування 2999981, 48 гривень, за що купується швейне обладнання, на розрахунковий рахунок підконтрольного йому ПП «Квест», а згодом і на розрахункові рахунки ПП «Лемма», виробничо-комерційної фірми «Лагуна-2» Кримського Республіканського об'єднання інвалідних організацій Союзу організацій інвалідів України (далі ПОГ «Лагуна-2») і ТОВ «Росбуд».

З цією метою, в кінці жовтня 2006 року, директор ПП «Квест» ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_9, підписав, а потім надав до відділення Державного казначейства рахунок-фактуру № 1 від 30 жовтня 2006 року на суму 2999981, 48 гривень за поставлене швейне обладнання.

10 листопада 2006 року було здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 2999981,48 гривень з розрахункового рахунку Сімферопольського УВП УТОГ на розрахунковий рахунок ПП «Квест».

Після надходження на поточний рахунок ПП «Квест» грошових коштів, ОСОБА_9, за допомогою непосвячених у його злочинні плани директора ПП «Лемма» ОСОБА_13, директора ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_14 та заступника директора ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_15, організував перерахування грошових коштів на суму 1017600 гривень з розрахункового рахунку ПП «Квест» не безпосередньо на розрахунковий рахунок постачальника швейного обладнання ТОВ «СаваТекс», а з метою приховування своєї злочинної діяльності, через рахунки ПП «Лемма» і ПОГ «Лагуна-2», які фактично ніякого обладнання в УТОГ не поставляли і не повинні були поставляти. Іншу частину коштів у сумі 1324800 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «Росбуд».

6 листопада 2006 року, ОСОБА_9, з метою приховування своєї злочинної діяльності та вчинення дій, спрямованих на приховування походження коштів, звернувся до непосвяченому в його злочинні плани директора ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_14 з проханням підписати договір № 036/2006 про передачу (поставки) продавцем ТОВ «СаваТекс», нібито на адресу ПОГ «Лагуна-2», лінії з виробництва сорочок на суму 1017600 гривень, тоді як фактично ПОГ «Лагуна-2» зазначений товар не придбавав, а товар був у подальшому поставлений в Сімферопольський УВП УТОГ безпосередньо з ТОВ «СаваТекс». ОСОБА_14, добровільно помиляючись щодо правомірності дій ОСОБА_9 з придбання для УТОГ швейного обладнання та використання грошових коштів, підписав договір № 036/2006 від 6 листопада 2006 року і специфікацію № 1 до договору на загальну вартість швейного обладнання в сумі 1017600 гривень.

Після отримання згоди ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на використання рахунків ПП «Лемма» і ПОГ «Лагуна-2», в період з 10 листопада 2006 року по 30 листопада 2006 року, з поточного рахунку ПП «Квест» № 26009060040045 в КРУ КБ «ПриватБанк» були перераховані на розрахунковий рахунок ПП «Лемма» № 26000054900532 в КРУ КБ «ПриватБанк» нібито за придбання швейного обладнання грошові кошти в сумі 2909981, 30 гривень.

У період з 13 по 30 листопада 2006 року заступник директора ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_15, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_9 і діючи на його прохання, за погодженням з директором ПП «Лемма» ОСОБА_13 і директором ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_14, через програму «Клієнт-Банк», заповнював і в електронному вигляді, та відправляв в КРУ КБ «ПриватБанк» платіжні доручення про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ПП «Лемма» на розрахунковий рахунок ПОГ «Лагуна-2». У результаті зазначених злочинних дій ОСОБА_9 в КРУ КБ «ПриватБанк» була здійснена фінансова операція, а саме: з розрахункового рахунку ПП «Лемма» № 26000054900532 в КРУ КБ «ПриватБанк» на розрахунковий рахунок ПОГ «Лагуна-2» № 26008412315051 в КРУ КБ «ПриватБанк» були перераховані грошові кошти в сумі 2825000 гривень. При цьому на розрахунковому рахунку ПП «Лемма» залишалися грошові кошти на суму 84 981, 30 гривень.

У період з 13 по 22 листопада 2006 року заступник директора ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_15, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_9, діючи на його прохання і за погодженням з необізнаними у злочинні плани ОСОБА_9 директором ПП «Лемма» ОСОБА_13 і директором ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_14, на своєму робочому комп'ютері входив в програму «Клієнт-Банк», заповнював в електронному вигляді, відправляв в КРУ КБ «ПриватБанк» платіжні доручення про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ПОГ «Лагуна-2» на розрахунковий рахунок ТОВ «СаваТекс». У результаті злочинних дій ОСОБА_9 в КРУ КБ «ПриватБанк» була здійснена фінансова операція, а саме: з розрахункового рахунку ПОГ «Лагуна-2» № 26008412315051 на розрахунковий рахунок ТОВ «СаваТекс» № 26003095601 були перераховані грошові кошти лише на суму 1017600 гривень за швейне обладнання, тоді як зі спеціального рахунку бюджету України було виділено 2999981, 48 гривень на придбання швейного обладнання для Сімферопольського УВП УТОГ.

17 листопада 2006 року і 28 грудня 2006 року з ТОВ «СаваТекс» у Сімферопольський УВП УТОГ за видатковими накладними № 696 від 17 листопада 2006 року і № 837 від 28 грудня 2006 року було перевезено швейне обладнання: стільниці промислової швейної машини в комплекті у кількості 22 штуки, головки автоматичні промислові до швейних машинок в комплекті з двигуном, блоком управління і підйомником лапки ZJ8500-D3, в кількості 20 штук, пулером промислової швейної машини V051, в кількості 4 штук, промислова швейна машина в комплекті зі столом, стійками, двигуном і блоком управління GC0518-A-D3 в кількості 1 штуки, двигуни промислові для швейної машини 550W, 380V, 3P, 2850 RPM в кількості 12 штук, головки промислові швейної машини ZJ732-38A в кількості 8 штук, стільниці промислові швейної машини в комплекті Submerged в кількості 8 штук, двоголкові промислові швейні машини подвійного шва з додатковим роликом (головка в комплекті з столом / стійкою) H-927-M-PS в кількості 2 штук, головки промислові до швейних машин ZJ4810N в кількості 2 штук, головки автоматичні промислової швейної машини в комплекті з двигуном і блоком управління ZJ5780 в кількості 3 штук, промислові прасувальні столи TJ Praktik 01-00 в кількості 6 штук, промислові прасувальні столи TJ Praktik 03-00 в кількості 6 штук, парогенератори (4,5 кВт) TJ Star Standart в кількості 6 штук, прасувальні пристрої з підошвою DM Special + AT в кількості 12 штук, роз'єми для праски ACI, в кількості 12 штук, промислові дублюючі преси OP-450SC в кількості 2 штук, шаблони PLK-4 в кількості 3 штук, шаблон PC-1 у кількості 1 штуки, дублюючі установки прохідного типу для великих і малих частин сорочок OP-450GS в кількості 2 штук, головки промислові швейної машини в комплекті з сервоприводом ZJ8500-D3 в кількості 11 штук, стільниці промислові швейних машин у комплекті в кількості 15 штук, автоматичні підйомники притискної лапки AK-85 в кількості 11 штук, промислові швейні машинки в комплекті зі столом, стійками, двигуном і блоком управління SC0518-A-D3 в кількості 2 штук, промислові швейні машинки в комплекті зі столом, стійками і двигуном GE2108 в кількості 2 штук, головки промислові швейної машини ZJ3800N в кількості 2 штук, головки промислові швейної машини ZJ4810N в кількості 2 штук, двигуни промислові швейної машини 400W, 380V, 3P, 2850RPM в кількості 4 штук, головка автоматична, промислова швейної машини в комплекті з двигуном і блоком управління ZJ5780 в кількості 1 штуки, а всього на загальну суму 1017600 гривень.

У період з 29 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року, заступник директора ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_15, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_9, діючи на прохання останнього і за погодженням з необізнаними у злочинні плани ОСОБА_9 директором ПП «Лемма» ОСОБА_13 і директором ПОГ «Лагуна-2» ОСОБА_14, на своєму робочому комп'ютері через програму «Клієнт-Банк», заповнював і в електронному вигляді відправляв в КРУ КБ «ПриватБанк» платіжні доручення про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ПОГ «Лагуна-2» на розрахунковий рахунок ТОВ «Росбуд». У результаті злочинних дій ОСОБА_9 в КРУ КБ «ПриватБанк» була здійснена фінансова операція, а саме: з розрахункового рахунку ПОГ «Лагуна-2» № 26008412315051 на розрахунковий рахунок ТОВ «Росбуд» № 26001840100024 в ПАТ КБ «Хрещатик» були перераховані грошові кошти в сумі 1324800 гривень під виглядом придбання швейного обладнання та його установки. При цьому на розрахунковому рахунку ПОГ «Лагуна-2» залишалися грошові кошти на суму 482 600 гривень.

Таким чином, з розрахункового рахунку ПОГ «Лагуна-2» № 26008412315051 в КРУ КБ «ПриватБанк» на розрахунковий рахунок ТОВ «СаваТекс» № 26003095601 за швейне обладнання для Сімферопольського УВП УТОГ ОСОБА_9 було перераховано лише 1017600 гривень, а інша частина грошових коштів у розмірі 1324800 гривен з метою подальшого здійснення фінансових операцій та заволодіння, була перерахована ОСОБА_9 на розрахунковий рахунок ТОВ «Росбуд» № 26001840100024 в ПАТ КБ «Хрещатик», тоді як ТОВ «Росбуд» у вказаний період будь-яких господарських операцій з придбання та встановлення швейного обладнання не здійснювало.

Маючи намір довести свій злочинний намір щодо заволодіння бюджетними коштами до кінця і вчинити дії, спрямовані на приховування походження коштів, фактично виділених зі спеціального рахунку бюджету України для Сімферопольського УВП УТОГ, а також здійснити з даними грошовими коштами фінансові операції, шляхом їх зняття у готівковому вигляді з розрахункового рахунку ТОВ «Росбуд» в банку, ОСОБА_9 звернувся через непосвяченого в його злочинні плани директора ТОВ «Енергосервісна» компанія «Солар» ОСОБА_16 до директора ТОВ «Росбуд» ОСОБА_17 з проханням зняти з розрахункового рахунку ТОВ «Росбуд» грошові кошти в сумі 1324800 гривень і передати йому в повному обсязі.

Директор ТОВ «Росбуд» ОСОБА_17, не знаючи про джерело і цільове призначення коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Росбуд» з розрахункового рахунку ПОГ «Лагуна-2», діючи на прохання директора Сімферопольського УВП УТОГ ОСОБА_9, будучи не посвяченим у злочинні плани останнього, в період з 29 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року, приходив у ПАТ КБ «Хрещатик», розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, буд.125 - «А», де звертався з проханням до невстановленої особи заповнити грошові чеки для зняття грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Росбуд» у готівковому вигляді. Після заповнення співробітником банку грошових чеків, ОСОБА_18 особисто підписував вказані грошові чеки, а саме: ЛБ № 8962845 від 29.11.2006 року на суму 67144 гривень; ЛБ № 8962846 від 29.11.2006 року на суму 97000 гривень; ЛБ № 8962847 від 29.11.2006 року на суму 304000 гривень; ЛБ № 8962848 від 29.11.2006 року на суму 520000 гривень; ЛБ № 8962849 від 30.11.2006 року на суму 184000 гривень; ЛБ № 8962850 від 30.11.2006 року на суму 341000 гривень; ЛБ № 8962951 від 30.11.2006 року на суму 233000 гривень; ЛБ № 8962952 від 30.11.2006 року на суму 533000 гривень; ЛБ № 8962953 від 30.11.2006 року на суму 143000 гривень; ЛБ № 8962954 від 01.12.2006 року на суму 77500 гривень; ЛБ № 8962955 від 01.12.2006 року на суму 100000 гривень; ЛБ № 8962956 від 01.12.2006 року на суму 201000 гривень; ЛБ № 8962958 від 05.12.2006 року на суму 109000 гривень; ЛБ № 8962959 від 05.12.2006 року на суму 436000 гривень; ЛБ № 8962960 від 05.12.2006 року на суму 70000 гривень.

У результаті злочинних дій ОСОБА_9 у ПАТ КБ «Хрещатик» були здійснені фінансові операції, а саме: за вказаними чеками ОСОБА_18, серед інших грошових коштів, які надходили в ці дні на розрахунковий рахунок ТОВ «Росбуд», знімав у ПАТ КБ «Хрещатик» у готівковому вигляді грошові кошти, що надходили на рахунок ТОВ «Росбуд» з рахунків ПОГ «Лагуна-2», після чого особисто, в період з листопада по грудень 2006 року, перебуваючи в офісі ТОВ «Росбуд» за адресою: м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, буд. 19 і в офісі ТОВ «Енергосервісна» компанія «Солар» за адресою: м. Сімферополь, вул. Проїзна, буд. 32, неодноразово передавав зазначені грошові кошти на загальну суму 1324800 гривень, ОСОБА_16 для передачі ОСОБА_9

ОСОБА_16, будучи не посвяченим у злочинні плани ОСОБА_9, в період з листопада по грудень 2006 року, перебуваючи в офісі ТОВ «Росбуд» за адресою м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, буд. 19 і в офісі ТОВ «Енергосервісна» компанія «Солар» за адресою: м. Сімферополь, вул. Проїзна, буд. 32, отримав від ОСОБА_18 грошові кошти на загальну суму 1324800 гривень, після чого передав їх в офіс ТОВ «Енергосервісна» компанія «Солар» ОСОБА_9 При цьому, ОСОБА_18 і ОСОБА_16 не були достовірно інформовані про джерело, та цільове призначення та протиправне заволодіння зазначеними грошовими коштами директором Сімферопольського УВП УТОГ ОСОБА_9

У період з листопада по грудень 2006 року, ОСОБА_9, перебуваючи в офісі ТОВ «Енергосервісна» компанія «Солар» за адресою: м. Сімферополь, вул. Проїзна, буд. 32, реалізуючи намір, спрямований на заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, та вчинення дій, спрямованих на приховування грошових коштів, фактично виділених зі спеціального рахунку бюджету України для Сімферопольського УВП УТОГ, отримав від ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 1324800 гривень, які були виділені з бюджету України для закупівлі в Сімферопольський УВП УТОГ швейного обладнання, і розпорядився ними на свій розсуд.

Фактично весь обсяг обвинувачення по даному епізоду зводиться до того, що ОСОБА_9 через тендерний комітет організував переможцем торгів по закупівлі устаткування ПП «Квест», а в подальшому використовую кілька посередницьких фірм організував постачання устаткування в меншій кількості, за завищеною ціною, присвоївши тим самим 1324800 гривень.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах; за ч.2 ст.209 КК України, як вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження грошових коштів і фінансові операції з даними грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, у великих розмірах, а так само набуття, володіння та використання грошових коштів, отриманих, внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, у великих розмірах - заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 27.05.2013 року ОСОБА_9 за пред'явленим йому обвинуваченням був виправданий, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході судового розгляду пред'явлене ОСОБА_9 обвинувачення не знайшло свого підтвердження.

В апеляції прокурор прокуратури м. Сімферополя АРК Таран Д.Ю., не оспорюючи визнання засудженого ОСОБА_9 винним за ч.1 ст.364-1 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України покарання відповідно до позиції державного обвинувача.

Свої доводи мотивує тим, що вирок суду є незаконним у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Прокурор вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 під час досудового слідства надали зовсім інші свідчення щодо обставин проведення тендеру на постачання швейного обладнання. Окрім того, як зазначає прокурор, свої свідчення на досудовому слідстві вказані особи підтвердили під час судового слідства, за результатами якого був постановлений вирок відносно ОСОБА_9 від 19.12.2011 року. Причини надання свідками інших свідчень, вони не надали, та, на думку прокурора, цей факт під час постановлення вироку залишився поза увагою суду та йому не надано належної оцінки.

Також, на думку прокурора, судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_23, який протягом досудового слідства та у судовому слідстві надавав відповідні показання щодо проведення тендеру на закупівлю швейного обладнання, при цьому, прокурор зазначає, що вказана обставина належним чином у вироку не мотивується.

В апеляції адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просить вирок щодо останнього за ч.1 ст.364-1 КК України скасувати, кримінальну справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_9 складу злочину, мотивуючи свої вимоги тим, що не доведена і не визначена кваліфікуюча ознака зловживання службовим становищем - заподіяння істотної шкоди.

В запереченнях на апеляцію прокурора прокуратури м. Сімферополя АРК Тарана Д.Ю., який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, засуджений ОСОБА_9 просить вирок суду в частині його виправдання залишити без змін як законний та обґрунтований, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідача, провівши судове слідство, судові дебати, в яких: прокурор підтримав апеляцію прокурора та заперечував проти задоволення доводів апеляції адвоката ОСОБА_7; захисник ОСОБА_7 підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення доводів апеляції прокурора; засуджений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляцію адвоката ОСОБА_7 та заперечували проти задоволення доводів апеляції прокурора, після чого, вислухавши останнє слово засудженого ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_9 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає необґрунтованими.

У відповідності зі ст.55 Конституції України кожен громадянин має право на справедливий судовий захист і справедливий судовий розгляд.

Відповідно ч.2, ч.3 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до ч.2 ст.327 КПК України (1960 року) обвинувальний вирок не може бути заснований на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Так, виправдовуючи ОСОБА_9 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі докази, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку, що в ході судового розгляду пред'явлене ОСОБА_9 обвинувачення не знайшло свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли повне підтвердження в ході судового засідання і підтверджуються сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, в представленій тендерній документації на закупівлю лінії виробництва сорочок (т.13 а.с.104-117) в п.21.2 визначено, що при оцінці замовником пропозицій використовуються критерії і методика з додатку № 4 (т.13 а.с.121), де вказано критерії за яким оцінюється найкращу пропозицію - найменша ціна.

Згідно зі звіту про здійснення процедури відкритих торгів від 05.10.2006 року (т.13 а.с.21) випливає, що в торгах брали участь два учасники: ПП «Квест» та ПП «Лемма».

Найменша ціна тендерної пропозиції становила 2 999 981, 48 гривень, а найвища ціна становила 2999999, 92 гривень.

Відповідно до протоколу № 5 від 21.09.2006 року тендерного комітету Сімферопольської УВП УТОГ (т.13 а.с.29) - оцінка тендерних пропозицій здійснюється відповідно до методики, наведеної у тендерній документації, згідно з якою кращою визнається та пропозиція, ціна якого є найменшою, у зв'язку з чим переможцем тендеру на закупівлю лінії з виробництва сорочок визнано тендерну пропозицію учасника ПП «Квест».

При цьому, як правильно вказано судом першої інстанції, згідно зі ст.21 Закону України від 22.02.2000 року № 1490-III «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції вибирає саме підприємство, а підприємство відображає своє рішення у тендерній документації.

З договору поставки № 10 від 02.10.2006 року, укладеного між ПП «Квест» - постачальник, і Сімферопольський УВП УТОГ - покупець, (т.13 а.с.53) випливає, що за п.п.4.2 поставка товару здійснюється після 100 % передоплати на протязі 90 календарних днів. За договором передбачено постачання в перебігу 90 календарних днів (три місяці), що відповідає умовам викладеним у постанові КМУ № 1404 від 09.10.2006 року «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Відповідно до п.1.1 цього ж договору поставки (т.13 а.с.53) - Постачальник зобов'язується передати (поставити) у визначений термін у власність Покупця лінію з виробництва сорочок, іменовану товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Вартість товару, кількість, його номенклатура, технічні та якісні характеристики, з урахуванням ПДВ становить 2 999 981,48 гривень.

П.п. 2.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється силами і засобами Постачальника на склад Покупця.

Документальний прихід обладнання підтверджується: накладною № 9 від 29.12.2006 року на суму 1146787 гривень 29 коп. (т.15 а.с.124); накладною № 2 від 22.01.2007 року на суму 730 735 гривень 27 коп. (т.15 а.с.126); накладною № 3 від 05.02.2007 року на суму 1122458 гривень 96 коп. (т.15 а.с.128); прибутковим ордером № 011876 від 28.12.2006 року (т.15 а.с.125), всього обладнання відображеного в накладній № 9 від 29.12.2006 року зі складу ПП «Квест»; прибутковими ордером № 011731 від 22.01.2007 року (т.15 а.с.127) всього обладнання відображеного в накладній № 2 від 22.01.2007 року зі складу ПП «Квест»; прибутковим ордером № 011747 від 05.02.2007 року (т.15 а.с.129) всього обладнання відображеного в накладній № 3 від 05.02.2007 року зі складу ПП «Квест».

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, найменування поставки в договорі і в накладних збігаються.

Також судом першої інстанції досліджувалися акти прийому передачі основних засобів (т.15 а.с.228-229) типової форми ОЗ-1 зі складу в швейних цех. Дані акти підписані комісією та матеріально відповідальними особами, виконані на бланках типової форми.

Згідно з наказу № 46 про проведення інвентаризації по Сімферопольському УВП УТОГ від 29.10.2007 року (т.1 а.с.147) на підприємстві призначена інвентаризація активів і зобов'язань підприємства, основних засобів і товарних запасів на 01.11.2007 року, на 01.12.2007 року грошових коштів в касі. За підсумком якої згідно протоколу (т.1 а.с.149) і порівнювальної відомості (т.1 а.с.150-206) надлишків і нестач не встановлено.

Таким чином, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що із зазначених документів, недостачі за надходженням обладнання не встановлено.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу на те, що ця обставина, а також пояснення представника Сімферопольського УВП УТОГ ОСОБА_24, дані ним як у суді першої інстанції, так і 27.03.2012 року в апеляційній інстанції (т.22 а.с.47, т.23 а.с.165) про наявність всього обладнання, спростовує звинувачення в тій його частині, що купувалася частина обладнання.

Також, згідно з договору № 2 від 01.11.2006 року між ПП «Квест» - Одержувач та ПП «Лемма» - Постачальник, (т.7 а.с.84) постачальник зобов'язується поставити за договірними цінами швейне обладнання (лінію з виробництва сорочок), всього сума договору по п.2.3 склала 2909981 гривень 30 коп. Оплата за договором підтверджується виписками банку (т.7 а.с.93) та платіжними дорученнями № 10,80,85,86 (т.23 а.с.157-160).

Поставка обладнання підтверджується накладними від постачальника ПП «Лемма» покупцеві ПП «Квест» (т.23 а.с.154-156), всього на суму 2909981 гривень 30 коп.

У результаті порівняння накладних з даними специфікації до договору судом першої інстанції правильно встановлено, що поставлені всі складові частини обладнання, (таблиця № 7 т.24 а.с.143) при цьому, в накладних всі одиниці товару відображені із збіркою, налагодженням, запуском.

При дослідженні виписки банку по ПП «Лемма» по розрахунковому рахунку № 26000054900532 за період з 01.09.2006 року по 31.03.2007 року (т.18 а.с.140-151) також судом першої інстанції правильно встановлено, що на розрахунковий рахунок підприємства «Лагуна-2» перераховані кошти за договором № 68 від 01.10.2006 року за швейне обладнання, всього в сумі 2755000 гривень плюс перераховано 22.11.2006 року 70000 гривень з призначенням платежу «за швейне обладнання за договором позики № 35 від 15.11.2006 року».

Таким чином всього перераховано грошових коштів за обладнання 2825000 гривень.

При дослідженні виписки банку за рахунком 26008412315051 по підприємству «Лагуна-2» за період з 01.09.2006 року по 31.03.2010 року (т.18 а.с.205-220) судом першої інстанції правильно встановлено, що на розрахунковий рахунок ТОВ «СаваТекс» перераховані грошові кошти з призначенням платежу за договором № 036-06 від 06.11.2006 року за швейне обладнання всього на суму 1017600 гривень.

Згідно з договору 036/2006 від 06.11.2006 року (т.18 а.с.230) ТОВ «СаваТекс» - Продавець і Підприємницьке об'єднання громадян «Лагуна-2» - Покупець, уклали договір про поставку товару за специфікацією № 1 на суму 1 017600 гривень.

Поставка товару підтверджується накладною № 837 від 28.12.2006 року на суму 759120,35 гривень (т.18 а.с.227) та накладною № 696 від 17.11.2006 року на суму 258479,65 гривень (т.18 а.с.229), всього поставлено 182 одиниці обладнання на загальну суму 1017600 гривень (таблиця № 8, т.24 а.с.144).

При дослідженні виписки банку за рахунком 26008412315051 по підприємству «Лагуна-2» за період 01.09.2006 року по 31.03.2010 року (т.18 а.с.205-220) судом першої інстанції також правильно встановлено, що на розрахунковий рахунок ТОВ «Росбуд» з призначенням платежу за послуги з швейного обладнання за договором № 1110 від 10.11.2006 року перераховані кошти на загальну суму 1324800 гривень.

Згідно з договору купівлі-продажу № 1110 від 10.11.2006 року, (т.8 а.с.153) продавець ТОВ «Росбуд» зобов'язується передати швейне обладнання на суму 1324800 гривень, а саме за швейне обладнання 1307000 гривень, за доставку, наладку, запуск 17800 гривень.

Поставка товару підтверджується накладною № РН-000002 від 18.01.2007 року на суму 536 000 гривень (т.8 а.с.158) та № РН-000006 від 02.02.2007 року на суму 771000 гривень (т.8 а.с.159), всього поставлено 19 одиниць обладнання на суму 1307000 гривень. (таблиця № 9 т.24 а.с.145).

Відповідно до звітів про фінансові результати Сімферопольського УВП УТОГ за 2006 року (т.15 а.с.223) і за перше півріччя 2007 року (т.15 а.с.226) збитки на підприємстві не встановлені, що як правильно зазначено судом першої інстанції, свідчить про відсутність факту розкрадання грошових коштів, пов'язаного з постачанням швейного обладнання.

Крім того, згідно з висновку повторної судово-економічної експертизи № 76 від 24.10.2012 року всі вище перераховані фінансові операції пов'язані з постачанням швейного обладнання, знайшли своє документальне підтвердження та не суперечать чинному законодавству (т.24 а.с.130-149).

Раніше у справі, в ході досудового слідства, проводилася судово-економічна експертиза № 2296/522 від 30.03.2011 року (т.19 а.с.84-115), проте до матеріалів справи були долучені й інші документи, які експертом не враховувалися, за таких обставин суд першої інстанції правильно взяв до уваги вище зазначений висновок повторної судово-економічної експертизи № 76 від 24.10.2012 року, як більш повний (т.24 а.с.130-149).

Крім того, у справі під час досудового слідства була проведена судово-товарознавча експертиза № 2341 від 11.10.2010 року (т.19 а.с.17-41), як пояснив експерт ОСОБА_25, який проводив дану експертизу, при експертному дослідженні було оцінено не все обладнання, оскільки не була встановлена вся необхідна інформація. Крім того, не враховувалися пропозиції, які робилися постачальниками цього обладнання, дані які знаходяться в матеріалах кримінальної справи.

У зв'язку з цим у справі була проведена повторна судово-товарознавча експертиза швейного обладнання № 11/558 від 05.03.2013 року, якою оцінено практично все обладнання за винятком двох позицій, і якою досліджувалось більша кількість пропозицій, ніж попередньою експертизою, за таких обставин суд першої інстанції правильно визнав її більш повною.

Згідно з висновків цієї експертизи ринкова вартість всього швейного обладнання станом на 2006 рік, за винятком 2-х позицій, становить 2856 120,10 гривень. Обладнання купувалося за 2 999 981,48 гривень, різниця становить 143861,4 гривень (2 999 981,48 грн. - 2856 120,10 грн.).

Однак, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, 2 позиції обладнання (№ 1 - система водосмягчіння SВО/3L і № 2 - повітряна магістраль з системою розводки повітря до швейного обладнання) не були оцінені повторною експертизою, тому суд першої інстанції правильно враховував їх вартість, виходячи з вартості зазначеної в накладних, (т.15 а.с.128), де вартість позиції № 1 визначена в сумі 38211,07 гривень, вартість позиції № 2 визначена в сумі 99250 гривень, разом 137461,07 гривень, а з урахуванням ПДВ - 164 953, 28 гривень (137461,07 гр. х на 20%). Таким чином на той період часу ринкова вартість обладнання становила 3021 073,4 гривень (2 856 120,10 + 164953,28 гр.). Отже закупівля швейного обладнання здійснена, за цінами на 21092 гривень нижче ринкових (3021 073,4 гр. - 2 999 981,48 гр.).

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу на те, що форма розкрадання, яка передбачена ст.191 КК України, передбачає безоплатне вилучення чужого майна на свою користь.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що дана обставина не знайшла свого підтвердження, оскільки тендерна закупівля швейного обладнання пройшла в установленому законом порядку, поставка цього обладнання здійснена в тій кількості і за ціну, що визначені договором, ціна закупівлі цього обладнання нижче ринкової.

Після дослідження судом першої інстанції усіх доказів у їх сукупності та належної оцінки, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що фактично не доведено про заволодінням ОСОБА_9 чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При таких обставинах, за думкою колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те, що органами досудового слідства участь ОСОБА_9 в інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, не доведена, та обґрунтовано виправдав ОСОБА_9 за пред'явленим йому обвинуваченням за ч.5 ст.191 КК України у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Крім того, суд першої інстанції також прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обвинувачення ОСОБА_9 за ч.2 ст.209 КК України випливає з обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України, то він підлягає виправданню і за цією статтею у зв'язку з відсутністю складу злочину, за вище зазначених підстав.

Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 під час досудового слідства надали зовсім інші свідчення щодо обставин проведення тендеру на постачання швейного обладнання, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, в суді першої інстанції свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, члени тендерного комітету із закупівлі швейного обладнання, пояснили, що в період дії тендерного комітету ОСОБА_9 ніякого впливу не вчиняв, всі рішення приймалися більшістю голосів. Переможця ПП «Квест» визначав тендерний комітет, а не ОСОБА_9 Основний критерій переможця це низька ціна. Нижчої ціни, ніж ПП «Квест» ніхто не запропонував. Обладнання було поставлено у повному обсязі та експлуатується.

Крім того, за клопотанням прокурора в апеляційну інстанцію були викликані вищезазначені свідки, які (ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21.) також підтвердили свої показання, дані у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Також свідок ОСОБА_20 щодо надання нею в судовому засіданні інших показань, в апеляційній інстанції пояснила, що слідчий спотворив її свідчення у протоколі. Оскільки у неї поганий зір, вона говорила, а він записував. Підстав не довіряти йому в неї не було. Слідчий записував її слова не так, як вона говорила. Він записував тими словами, якими вона говорила, але з іншим змістом. Слідчий зачитав протокол і вона його підписала.

Доводи прокурора щодо залишення судом першої інстанції поза уваги причин надання свідками інших свідчень та не надання цьому факту належної оцінки, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції була дана належна оцінка цьому факту під час постановлення вироку. Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що під час досудового слідства і в судовому засіданні здійснювався допит свідків, у показаннях яких в деякій їх частині вбачаються відмінності. У такій ситуації суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги ті їх показання, які були дані суду, тим більше, що вони узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи.

Також є необґрунтованими і доводи прокурора про те, що судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_23, який протягом досудового слідства та у судовому засіданні надавав відповідні показання щодо проведення тендеру на закупівлю швейного обладнання, оскільки ці його показання спростовуються сукупністю доказів, досліджених судом першої інстанції під час судового розгляду.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи цей свідок показав, що він працював директором підприємства «Квест», підписував банківські документи, договори, бухгалтерські звіти ПП «Квест». ОСОБА_9 повідомив йому про те, що буде проведено тендер та він підгодовував належні документи для участі у тендері.

Крім того, доводи прокурора про те, що ПП «Квест» не мало свого швейного обладнання на реалізацію та не здійснювало його постачання, а придбання здійснювало у зовсім іншого підприємства, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно пояснень представника Сімферопольського УВП УТОГ ОСОБА_24, дані ним як у суді першої інстанції, так і 27.03.2012 року в апеляційній інстанції (т.22 а.с.47, т.23 а.с.165), підприємству УВП УТОГ поставлено все обладнання, яке перебуває на балансі підприємства, відповідає за вартістю виділеної з бюджетних коштів сумі і ніякого збитку підприємству заподіяно не було.

Таким чином, не має значення придбала чи ні ПП «Квест» обладнання у іншого підприємства, оскільки обладнання поставлено у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, апеляція прокурора прокуратури м. Сімферополя АРК Тарана Д.Ю., який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, підлягає залишенню без задоволення.

Винність ОСОБА_9 в скоєнні ним злочину, передбаченому ч.1 ст.364-1 КК України, за який він засуджений, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку.

Доводи адвоката про те, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать встановленим у справі обставинам, дослідженим під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_9 в скоєнні ним злочину, колегія суддів виходить з наступного.

Так, засуджений ОСОБА_9 в судовому засіданні вину не визнав з тих підстав, що у підприємства своїх вільних площ для розміщення цеху та зберігання продукції не було. У той період було велике замовлення на пошив виробів для міністерства оборони. У зв'язку з цим і був укладений договір оренди приміщень, які належать ПП «Квест», засновниками якого були його родичі. Договір оренди з Центральним управлінням товариства глухих, не узгоджувався. Матеріальної вигоди він особисто не отримував, гроші, що надійшли в ПП «Квест» в якості орендної плати, не привласнювалися.

Таким показанням засудженого суд першої інстанції дав належну оцінку, обґрунтовано визнавши їх в частині не визнання своєї провини неспроможними, оскільки ці свідчення повністю спростовуються показаннями свідків та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції у повному обсязі.

Так, винність засудженого ОСОБА_9 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12, згідно з якими він формально був директором ПП «Квест», та йому виплачувалася заробітна плата. Фактично підприємством у той час керував ОСОБА_9 Він дійсно від імені підприємства укладав договір оренди приміщень, розташованих по вул. Бєлова, 26А в с. Мірне, Сімферопольського району.

Із показань свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, - працівників УВП УТОГ, вбачається, що будівля по вул. Бєлова, 26А в с. Мірне, Сімферопольського району, використовувалася УВП УТОГ для виробничих цілей, в ньому зберігалася тканина, готові вироби, там вони працювали, як швачки.

Свідки ОСОБА_21 і ОСОБА_37, головний бухгалтер та заступник головного бухгалтера УВП УТОГ, показали, що договір оренди був і реально виконувався. Будівля по вул. Бєлова, 26А в с. Мірне, Сімферопольського району використовувалася УВП УТОГ для виробничих цілей. Працівникам нараховувалася і виплачувалася заробітна плата.

Із показань свідків ОСОБА_38, ОСОБА_34, ОСОБА_39, ОСОБА_36, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_37, ОСОБА_19, вбачається, що будівля по вул. Бєлова, 26А в с. Мірне, Сімферопольського району використовувалася УВП УТОГ у виробничих цілях.

Об'єктивність показань зазначених свідків щодо укладення договору оренди між ПП «Квест» і Сімферопольським УВП УТОГ підтверджується договором оренди від 03.01.2006 року (т.4 а.с.49-51); додатковою угодою № 2 від 04.12.2006 року (т.7 а.с.33); актом прийому-передачі орендованого майна від ПП «Квест» - Сімферопольському УВП УТОГ від 03.01.2006 року (т.7 а.с.18); актом прийому передачі від 04.12.2006 року (т.7 а.с.34); актом прийому передачі від 03.02.2007 року з повернення приміщень (т.7 а.с.37), які згідно з висновку судово-економічної експертизи № 76 від 24.10.2012 року (т.24 а.с.130-150) підтверджують проведення господарської операції з оренди приміщень.

Крім того, це підтверджується ще й рахунками фактури з оренди приміщень (т.7 а.с.23-24, 35-36), податковими накладними (т.7 а.с.25- 26), даними перерахування УТОГ ПП «Квест» грошових коштів за оренду приміщень (т.4 а.с.42-45), випискою банку по розрахунковому рахунку № 26009060040045 ПП «Квест», відкритому у філії КРУ ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджує офіційне проходження коштів за договором оренди (т.7 а.с.40).

Також із висновку почеркознавчої експертизи № 67 від 30.01.2010 року вбачається, що підпис у договорі оренди від 03.01.2006 року виконана ОСОБА_9 (т.4 а.с.287-290).

Окрім цього, постановою ЦП УТОГ м. Києва про результати ревізії від 21.02.2007 року, згідно з якою за зроблену оплату в сумі 70000 гривень сторонній фірмі без дозволу ЦП УТОГ було оголошено директору ОСОБА_9 догану (т.1 а.с.47).

Доводи адвоката про те, що не доведена і не визначена кваліфікуюча ознака зловживання службовим становищем - заподіяння істотної шкоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченому ст.364-1 КК України, є такі суспільно небезпечні наслідки, які полягають у заподіянні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, інтересам юридичних осіб, державним або громадським інтересам.

Істотна шкода як наслідок вчинення цього злочину може полягати у заподіянні матеріальних збитків, нематеріальної шкоди, матеріальних збитків у поєднані з наслідками нематеріального характеру.

Так, матеріалами справи повністю знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_9, працюючи на посаді директора громадської організації Сімферопольського УВП УТОГ, будучи при цьому посадовою особою, та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, 03 січня 2006 року використовуючи своє службове становище та зловживаючи їм, без узгодження з Центральним правлінням товариства глухих, з метою одержання неправомірної вигоди своїми родичами, уклав від імені УВП УТОГ з ПП «Квест», засновниками якого були його мати ОСОБА_10 і теща ОСОБА_11, договір оренди у ПП «Квест» 2-х поверховий будинок, по вул. Бєлова, 26 «А», в с. Мирне, Сімферопольського району. Сума орендної плати за весь період складає 78000 гривень, в результаті чого підприємству було завдано істотної шкоди нематеріального характеру, яка полягає в тому, як це правильно зазначено судом першої інстанції, що подібні дії породжують сімейність, порушується нормальна управлінська діяльність підприємства, а це в свою чергу негативно впливає на комерційну привабливість підприємства.

Наведені докази, зокрема, показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_21, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_34, ОСОБА_39, ОСОБА_36, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_37, ОСОБА_19 узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції в повному обсязі, і в своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_9 такого злочину, як зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди інтересам юридичної особи, при встановлених в ході досудового та судового слідства обставин.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та й всебічно дослідив всі обставини справи, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності й достовірності та є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_9 в скоєнні ним злочину, правильно кваліфікувавши його дії за ч.1 ст.364-1 КК України.

Таким чином, підстав для закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_9 немає, у зв'язку з чим, апеляція адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 підлягає залишенню без задоволення.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляції прокурора прокуратури м. Сімферополя АРК Тарана Д.Ю., який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, та адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України (1960 року), п.15 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора прокуратури м. Сімферополя АРК Тарана Д.Ю., який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, та адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 27 травня 2013 року відносно ОСОБА_9 - залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Єлгазіна Л.П.