14.08.2013

Провадження:№765/1135/13-к

№1-кс/765/44/13

Категорія: 18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року місто Севастополь

Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого -судді Шкімби О.А.,

при секретарі - Лук?янчук А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012140070000285 від 12.12.2012 року стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого у м. Севастополі, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, розлученого, який на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який на території України не зареєстрований, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Трохименко О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2012 року близько 20 годин 00 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими спонуканнями, з метою незаконного збагачення, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав пенсійну банківську карточку «Приват банку», яка належить ОСОБА_2, яка не має цінності, на якій знаходилися грошові кошти в розмірі 522 гривень 51 копійка. Після чого в продовженні свого злочинного умислу в період часу з 27.09.2012 року по 28.09.2012 року здійснив зняття готівкових грошових коштів з вищевказаної пенсійної карточки шляхом транзакції в банкоматі розтошованному в будинку номер 5 по вул. Охотська в Нахімовському районі м. Севастополя в сумі 520 гривень, а саме: 27 вересня 2012 року в 22 год. 21 хв. - 100 гривень, 28 вересня 2012 року в 03 год. 46 хв. -160 гривень, 28 вересня 2012 року в 03 год. 47 хв. - 200 гривень, 28 вересня 2012 року в 07 год. 17 хв. - 60 гривень. Після чого ОСОБА_1, викраденними грошами розпорядився на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 520 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі, по суті обвинувачення та заданих питань надав у суді наступні покази.

Так, 27 вересня 2012 року близько 20 год. 00 хв. разом із ОСОБА_2 знаходився в її квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, де вони вживали спиртні напої. В ході розмови, при розпиванні спиртних напоїв, від ОСОБА_2 дізнався ПІН-код її пенсійної банківської картки «Приват Банку», після чого, пізніше ввечері цього ж дня, взяв дану пенсійну банківську картку без відома ОСОБА_2 та скористався нею для зняття грошових коштів, що були на рахунку. 27 вересня 2012 року о 22 год. 21 хв. через банкомат «Приват Банку», розташований в будинку № 5 по вул. Охотська в Нахімовському районі м. Севастополя зняв з пенсійної банківської картки ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100 гривень, після чого знімав грошові кошти з пенсійної банківської картки у тому ж банкоматі: 28 вересня 2012 року о 03 год. 46 хв. у сумі 160 грн., 28 вересня 2012 року о 03 год. 47 хв. у сумі 200 грн., 28 вересня 2012 року о 07 год. 17 хв. у сумі 60 грн.. Всього з пенсійної банківської картки ОСОБА_2 зняв грошових коштів на суму 520 грн., даними коштами розпорядився на свій розсуд, про що ОСОБА_2 не повідомив. Через три дні дізнався, що ОСОБА_2 звернулась в міліцію з приводу зникнення її пенсійної банківської картки. Із розміром матеріального збитку у сумі 520 грн., завданого ОСОБА_2, згоден.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 надав покази в судовому засіданні, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладено у пред'явленому обвинуваченні. Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України докази у даному кримінальному провадженні судом не досліджувалися, оскільки обвинувачений не оспорює зібрані у кримінальному провадженні докази та фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, йому зрозумілі.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що мало місце вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного винного діяння, яке відобразилося у таємному викраденні чужого майна, а умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно ч.2 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, судом визнається визнання ним вини.

В силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного обвинуваченим злочину, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є, злочином середньої тяжкості, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується задовільно, його матеріальне становище, відсутність місця роботи, те, що на обліках у лікаря психіатра і нарколога він не перебуває, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання винному, тому суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за скоєний злочин у вигляді позбавлення волі.

При цьому, враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює, суд не вбачає законних підстав у призначенні йому покарання у вигляді штрафу, арешту громадських та виправних робіт, як альтернативних видів покарання.

Крім того, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_1, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання винному, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, і вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, встановлених у ст. 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

У даному кримінальному провадженні відсутні судові витрати та речові докази, питання щодо яких суд має вирішувати.

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався, цивільний позов у справі не заявлений.

До ОСОБА_1, крім заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених п.1 ч.2 ст. 131 КПК України, інші не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370-371, 373-374, 376 КПК Україна, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного (1-го) року позбавлення волі.

На підставі ст. ст.75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - один (1) рік, не вчинить нового злочину і покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти в кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду міста Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.А.Шкімба