Суддя першої інстанції - Савкевич К.М.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2008 року справа № 22-а-9386/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
|
Сухарьок М.Г. при секретарі судового засідання |
Безруковій В.М. |
|
|
за участю представників: |
|
|
|
від позивача: |
не з'явився |
|
|
від відповідача: |
не з'явився |
|
|
|
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради |
|
|
на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області |
|
|
|
від |
26 червня 2008 року |
|
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-119/08 (суддя Савкевич К.М.) |
|
|
|
|
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 м. Красноармійськ |
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради |
|
|
про |
стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2007 роки |
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2008 року по справі № 2-а-119/08 позов ОСОБА_1 м. Красноармійськ до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради був задоволений частково, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради на користь позивача недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007р. в сумі 1750грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представники позивача, відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Скаржник просив розглянути справу без участі представника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 27.04.05р. (арк. справи 2), якому встановлена 3 група інвалідності, про що свідчить посвідчення серії Є № 070780 від 27.04.05р.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон).
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 3 групи щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Відповідачем 28.12.04р., 28.11.05р., 31.08.06р., 22.10.07р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2004р. в сумі 21,50грн., за 2005-2007рр. в сумі 90грн. за кожен рік, розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав за 2004р. - 237грн., за 2005р. - 332грн., за 2006р. - 375грн., за 2007р. - 460грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2004р. - 926,5грн., за 2005р. - 1238грн., за 2007р. - 1750,00грн.
Стосовно нарахування та виплати позивачеві допомоги на оздоровлення в 2006 році, колегія суддів зазначає, що дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Судом першої інстанції на підставі ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України було відмовлено в задоволенні позовних вимог за 2004-2006рр.
Колегія суддів зазначає, що згідно частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлювати інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку давності для стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2006рр., колегія суддів вважає безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 94, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2008 року по справі № 2-а-119/08 - залишити без задоволення.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2008 року по справі № 2-а-119/08 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 м. Красноармійськ до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2007рр. задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 м. Красноармійськ недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2004р. в сумі 926,5грн., за 2005р. в сумі 1238грн., за 2007р. в сумі 1750грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24 вересня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок