Суддя першої інстанції - Мироненко І.П.

                                                                                                                   Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

24 вересня 2008 року                                                                            справа № 22-а-9381/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

Сухарька М.Г.                          

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 червня 2008 року по справі № 2-а-24/08 задоволений позов ОСОБА_1 м. Маріуполь до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області, внаслідок чого стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області на користь позивача недоотримана разова грошова допомога до 5 травня за 2007рік в сумі 2570,42, за 2008р. в сумі 3017,00грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення недоотриманих коштів до 5 травня за 2005-2006рр. відмовлено.

            В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.                 

            Представник  відповідача  у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Скаржник в апеляційній скарзі просив справу розглянути за його відсутністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (арк. справи 17). Позивач є інвалідом війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2, якому встановлена 3 група інвалідності. Позивачем заявлені вимоги стосовно щорічної грошової допомоги як ветерану війни - інваліду війни 3 групи за 2005-2008рр.                

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.              Пільги для інвалідів війни визначені у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, за приписами  статті 13 якого, інвалідам війни 3 групи встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Згідно до ст. 17  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Відповідачем позивачу щорічна разова допомога за 2007рік була виплачена в розмірі 300,00грн., за 2008р. в сумі 350грн.

            Мінімальна пенсія за віком у 2007році з 01.04.2007р. складала 410,06грн. згідно зі ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» № 489 від 19.12.06р., у 2008р. - 481грн. згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

            Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007році виплата щорічної разової допомоги інвалідам 3 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена  у  розмірі 300 грн. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року  № 6-рп/2007 положення цієї статті втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними.

            Стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги за 2008рік, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 20 розділу II  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема, інвалідам війни.

            Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача одноразової щорічної допомоги за 2007рік в розмірі 2570,42грн. (410,06×7-300), за 2008р. в сумі 3017,00грн. (481х7-350).

            Колегія суддів також погоджує висновок суду першої інстанції щодо виплати щорічної разової допомоги у 2005, 2006 роках по 270грн. за кожен рік, оскільки, згідно до ст. 34  Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2005, 2006 роках виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 3 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється  у  розмірі 270 грн. Наведені норми до теперішнього часу не визнані неконституційними. За таких обставин, відповідачем правомірно було виплачено позивачеві за  2005, 2006 рік по 270 грн.

            Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність порядку сплати щорічної допомоги за 2007-2008рр. у зв'язку із прийнятими Конституційним судом України рішень з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги.                

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права.  

            Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 червня 2008 року по справі № 2-а-24/08 - залишити без задоволення.

            Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 червня 2008 року по справі № 2-а-24/08 - залишити без змін.      

            Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 вересня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 26 вересня 2008року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                               М.Г. Сухарьок