Рішення
Іменем України
21 лютого 2008 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого судді Худякова A.M.,
суддів Франовської. К.С. , Широкової Л.В., при секретарі судового засідання Закалюжній І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 26 жовтня 2007 року він звільнений з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із реорганізацією підприємства та скороченням штату працівників. Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки після попередження про майбутнє звільнення він продовжував працювати до 26 жовтня 2007 року, а в друге відповідач не попереджав його, тому за вказаних обставин просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2007 року позов задоволено. Визнано незаконним розпорядження №59 Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області від 26.10.2007 року в частині звільнення ОСОБА_1. з посади директора автопідприємства райспоживспілки, у зв'язку з реорганізацією підприємства та скороченням штату працівників. Поновлено ОСОБА_1. на роботі на посаді директора Автотранспортного підприємства Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області. Стягнуто з Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області на користь ОСОБА_1. кошти в сумі 698, 40 грн. середнього заробітку за час
Справа № 22ц/433 Категорія 51
Головуючий в суді 1 ін ст. Охрімчук І.Г.
Доповідач Худяков A.M.
вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 34 0 грн. звернуто до негайного виконання. Стягнуто з Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області на користь держави кошти в сумі 51 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.
У апеляційній скарзі Олевська районна спілка споживчих товариств Житомирської області порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що суд при ухваленні рішення дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи та порушив норми матеріального права. Зокрема, відповідач вказує на те, що ще 15.02.2007 року був повідомлений позивач про наступне звільнення з посади директора АТП, а з розпорядженням №59 від 26.10.2007 року про звільнення позивач ознайомлюватись відмовився.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд виходив з того, що звільнення позивача є неправомірним, оскільки не встановлено обставин, які б давали відповідачу підстави на звільнення позивача з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників та реорганізацією АТП. Крім того, суд послався на ст. 24 КЗпП України відповідно до якої трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи, враховуючи, що позивачу після попередження про можливе звільнення була надана відпустка по закінченні якої він не був звільнений і продовжував працювати.
Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.
Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
З матеріалів справи вбачається, що на Автотранспортному підприємстві (далі - АТП) Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області мала місце реорганізація АТП із послідуючим скороченням штату працівників. Проти цієї обставини позивач не заперечує.
Згідно розпорядження №7 від 15.02.2007 року ОСОБА_1., який працював на посаді директора АТП, адміністрацією Олевської районної спілки споживчих товариств був письмово попереджений про наступне звільнення. В подальшому на підставі розпорядження №59 від 26.10.2007 року позивач звільнений з посади відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.
Колегія суддів вважає, що звільнення позивача проведено відповідачем на законних підставах, оскільки трудове законодавство передбачає попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, а відтак не забороняє більш раннього його попередження. Крім того, як видно з копії розпорядження №24 від 07.05.2007 року про надання ОСОБА_1. відпустки, її надання пов'язувалось з наступним звільненням позивача за скороченням штату працівникі
в(а.с. 8-9).
Доводи позивача є наслідком невірного тлумачення трудового законодавства, а тому його повторне попередження про звільнення від відповідача не вимагалось.
На підставі викладеного, вимоги ОСОБА_1. задоволенню не підлягають, рішення суду відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області задовольнити.
Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2007 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1до Олевської районної спілки споживчих товариств Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.