УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5 грудня 2007 року                                                                                           м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Гриценка С. І.

суддів Шпоньки В.П., Алейникова Г.І.

за участю прокурора Пазинич М. В.

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 20 вересня 2007 року

ВСТАНОВИВ Цим вироком, - ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, працюючого виконуючим обов'язки майстра ЦЕТ ЗАТ «ЗАЗ», маючого двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -

засуджено за статтею 128 КК України до виконання 180 годин громадських робіт.

Мірою запобіжного заходу ОСОБА_1 обрано підписку про невиїзд.

ОСОБА_1 визнано винним у необережному середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке він спричинив 25 червня 2007 року потерпілому ОСОБА_2 в результаті пошкодження пальців руки при закритті дверей його кімнати в АДРЕСА_1 під час конфлікту з ним.

В апеляції засуджений стверджує про те, що він не тільки не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії), але й не повинен був і не міг їх передбачити. Сварку з ОСОБА_2 того дня пояснює бажанням попередити його агресивну поведінку, акцентує увагу на тому, що він не міг передбачити утримання потерпілим пальців руки у дверному прорізі в момент закриття ним дверей. Вважає, що наслідки його

№ 1-603/2007  головуючій у 1 інст. - суддя Семикін В.В.

№ 11-1641//2007 доповідач в апеляційній інстанції - суддя Шпонька В.П.

2

дій, вчинених у стані у сильного душевного хвилювання виключають кримінальну відповідальність, тому просить вирок скасувати, справу закрити.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах апеляції і заперечень інших учасників процесу:

апелянт і захисник підтримали доводи апеляції;

прокурор і потерпілий знайшли вирок законним й обгрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстави до задоволення апеляції.

Наявність конфлікту між засудженим і потерпілим 25 червня 2007 року, крім їх показань, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Показання потерпілого про механізм утримання пошкоджень пальців руки погоджується з висновками судово-медичного експерта, які учасниками процесу не оспорюються. Сам ОСОБА_1 підтвердив поштовх потерпілого в його кімнату і наступне закриття дверей.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду про спричинення засудженим потерпілому необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження оскільки він хоча і не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії, пов'язаної із закриттям дверей), був повинен і міг їх передбачати. Цими ж доказами спростовуються твердження в апеляції про сильне душевне хвилювання засудженого, який значний час знаходиться у неприязненних стосунках з потерпілим. Саме на ґрунті цих стосунків відбувалася сварка між ними 25 червня 2007 року.

Засудженому _суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таким чином, засудженому _призначено покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

вирок Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 20 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.