АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2007р. м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Головуючого Круглікової К.С.,
Суддів: Шевченко В.Ю., Краснощокової Н.С. Новосядлої В.М. Жданової B.C.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Комерційного Банку "Правекс-Банк", першого заступника Голови правління ОСОБА_2, треті особи: Шевченківське відділення АКБ "Правекс-Банк", ОСОБА_3, про визнання умов пункту договору недійсними, визнання незаконними дій посадових осіб АКБ "Правекс-Банк" та Шевченківського відділення банку, відшкодування збитків та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2005р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2005 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного Комерційного Банку "Правекс-Банк", першого заступника Голови правління ОСОБА_2, треті особи: Шевченківське відділення АКБ "Правекс-Банк", ОСОБА_3, про визнання умов пункту договору недійсними, визнання незаконними дій посадових осіб АКБ "Правекс-Банк" та Шевченківського відділення банку, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2005р. позовну заяву залишено без руху у зв"язку із несплатою державного мита відповідно до вимог ст. 65 ЦПК України( в ред. 1963р.) та ст. 3 Декрету KM України "Про державне мито". Позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків до 15.07.2005р.
Справа №33ц-2404 кс-07 Категорія 32
Головуючий у першій інстанції Цокол Л.І.
2
У зв"язку з невиконанням вимог зазначеної ухвали позовну заяву ОСОБА_1 ухвалою того ж суду від 18 липня 2005р. визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 вересня 2005р. ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2005р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові ухвали, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач протягом наданого судом строку не виконав вимоги щодо сплати державного мита у розмірі, встановленому ст. 3 Декрету KM України "Про державне мито", оскільки позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1, не регулюються Законом України "Про захист прав споживачів", на які він посилається, а тому позивач не може бути звільнений від сплати державного мита.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.
Відповідно до роз"яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р.( із змінами і доповненнями) "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають... із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.
Згідно вимог ч.4 ст. 24 Закону України "Про захист прав споживачів"( в ред.1991р., що діяв на момент розгляду справи) споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов"язані з порушенням їх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що випливають із заявленого позову, виникли з приводу відкриття та ведення рахунку по договору банківського депозитного вкладу, а тому висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування до виниклих правовідносин вимог Закону України "Про захист прав споживачів" не ґрунтується на законі.
Зазначені порушення закону залишилися поза увагою й суду апеляційної інстанції.
За таких обставин судові рішення не можуть вважатися законними та обгрунтованими, у зв"язку з чим підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції щодо вирішення питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,
2
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2005р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2005 року скасувати, передати питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження по справі на розгляд суду першої інстанції
Ухвала оскарженню не підлягає.