Справа № 22ц/1290/6457/12

Провадження № 22ц/1290/6457/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Сергєєвої С.В.,

суддів - Стахової Н.В., Кострицького В.В.

при секретарі: Зеленській К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 листопада 2012 року

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням суду, яке оскаржується, заявлені позовні вимоги задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGY0GК0000000627 від 08.04.2008р., в розмірі 13071,83 доларів США (що за курсом НБУ еквівалентно 104313,2 грн.), яка складається з заборгованості за кредитом - 9747,93 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 3323,9 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 08.04.2008 р. - будинок, загальною площею 27,70 кв.м, житловою площею 9,70 кв.м., та земельну ділянку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, , зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених законодавством повноважень, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено з будинку зі зняттям з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір в розмірі 1043, 13грн., стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рівних частках сплачений судовий збір в розмірі 107,30грн.

Додатковим рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 15.11.2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині погашення заборгованості з комісії за користування кредитом в розмірі 243,42 долари США, пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за кредитом в розмірі 4709,49 доларів США, та штрафу 31,33 долари США було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" просив рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, вважаючи оскаржени також і додаткове рішення суду, оскільки усі доводи апеляційної скарги стосуються висновків суду, викладених в додатковому рішенні, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неповне встановлення судом обставин по справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, при цьому вирішуючи питання про необгрунтованість позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" про зарахування до суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає забезпеченню шляхом іпотеки, заборгованості з комісії за користування кредитом в розмірі 243,42 долари США, пені за несвоєчасність виконання зобов"язань за кредитом в розмірі 4709,49 доларів США, штрафу 31,33 долари США та штрафу в розмірі 901,24 доларів США у рішенні від 15.11.2012 року та відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог у додатковому рішенні від 01.06.2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що комісія за користування кредитом в розмірі 243,42 долари США не передбачена жодним пунктом договору, нарахувавши пеню за несвоєчасне виконання зобов"язання за договором в розмірі 4709,49 доларів США та штраф (факсовану частину) в розмірі 31,33 долари США в валюті кредиту, тобто в доларах США, а не в гривні, як то передбачено умовами договору, позивач порушив зазначені умови, передбачені в п.п. 5.1, 5.3., а також позивач не має ліцензії на отримання фінансових санкцій, тобто нарахованого штрафу у відсотках від суми кредиту в розмірі 901,24 долари США, в іноземній валюті відповідно до ст..ст. 4,5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю"

Однак з вказаними висновками суду погодитися колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Так відповідно до п. 5.1. Кредитного договору , укладеного між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 від 08.04.2008 року у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі, який зазначений в п. 8.4. Договору за кожний день просрочки. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вищезазначеної пені Банком не нараховується. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

З аналізу зазначеного пункту Договору вбачається, що у разі видачі кредиту в іноземній валюті, як в нашому випадку, пеня сплачується позичальником в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. При цьому обов"язку Банку нараховувати розмір такої пені в не в іноземній, а в національній валюті, як помилково стверджується судом першої інстанції, умовами даного пункту не передбачено. Навпаки зі змісту даного пункту вбачається, що нарахування пені здійснюється в валюті кредиту, а вже сплата проводиться позичальником в національній валюті за курсом НБУ на дату такої сплати.

Таким чином , нарахувавши пеню та штраф в доларах США та пред"явивши позовні вимоги в даній валюті, позивач діяв в рамках умов Договору, не порушуючи їх.

Крім того, не відповідають обставинам справи також висновки суду щодо необґрунтованості вимог про зарахування до суми заборгованості забезпеченої іпотекою, штрафу в розмірі 901,24 долари США у зв"язку з ненаданням Банком ліцензії на отримання фінансових санкцій в іноземній валюті, оскільки в даному випадку мова йде не про вимоги щодо фактичного отримання штрафу Банком в валюті кредиту, а тільки про його розрахунок та нарахування в даній валюті у відсотковому значенні від суми кредиту відповідно до п. 5.3 договору, тобто 5% від суми.

Що ж стосується висновків суду першої інстанції про те, що комісія за користування кредитом не передбачена умовами кредитного договору, то вони також не відповідають дійсності та суперечать обставинам по справі. Так представник апелянта при розгляді справи в апеляційному суді пояснив, і зазначене вбачається з п.п. 4.1, 4.2 кредитного договору, що в даному випадку мова йде про винагороду за резервування ресурсів для виконання Банком своїх зобов"язань за договором, яка саме і визначається у відповідності з положеннями п.8.1. договору у розмірі 0,96% річних від суми зарезервованих ресурсів, як і було зазначено в позовній заяві. Саме виходячи з вказаних умов договору було розраховано суму так званої комісії за користування кредитом в розмірі 243,42 долари США.

На вказане суд першої інстанції належної уваги при розгляді справи не звернув, не з"ясувавши належним чином природу вищенаведених сум, заявлених позивачем, дійшовши хибних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Доводи апеляційної скарги в повному обсязі знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржених основного та додаткового рішень, та є відповідно до положень ст.. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду від 15.11.2013 року та скасування додаткового рішення суду від 01.06.2013 року та ухвалення нового рішення в цій частині про задоволення вищенаведених позовних вимог Банку як обґрунтованих та доведених.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося та в апеляційному порядку не переглядалося.

Керучись ст..ст. 307 , 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 листопада 2012 року змінити, скасувавши в частині відмови задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 243,42 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 4709,49 доларів США, а також штрафу в розмірі 31,33 доларів США (фіксована частина), штрафу в розмірі 901,24 доларів США (процентна складова), а додаткове рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 01.06.2013 року скасувати.

Ухвалити в зазначеній частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги, зарахувавши зазначені суми в загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка підлягає забезпеченню за іпотечним договором.

Рішення суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення у касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: