Справа 22ц-11915\2007 Головуючий у першій
Категорія 21\2\ інстанції Тимошенко T.I.
Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильскої А.П.,
суддів - Соколан Н.О., Ляховської І.Є.
при секретарі - Чубіній А.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника Відділення виконавчої
дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області -
Бершадської Людмили Станіславівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 липня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 липня 2007 року позов ОСОБА_1. до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі- Відділення Фонду) задоволено .
Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_1. недоплату по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 19.09.2003 року по 01.08.2006 року - 9389, 99 грн., а також ухвалено стягувати в рахунок відшкодування шкоди страхові виплати щомісяця, починаючи з 01.09.2006 року.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, в рішенні суд не врахував при розрахунку заборгованості виплати, які провело Відділення Фонду за період з 01.04.2001 року по 01.07.2004 року в розмірі 1992, 20 грн. і згідно наказу від 18.09.2003 року ВАТ «Суха Балка» передала до відділення Фонду довідку про розмір втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року в розмірі 110, 88 грн.; невірно застосовано строк позовної давності: залишаючи без розгляду позовні вимоги до ВАТ «Суха Балка», суд повинен був також відмовити в задоволенні позову до Відділення Фонду; не враховані положення ст. 17 Закону України від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату професійної працездатності»; не враховані п.3.7.2 Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам, затверджених Постановою Правління ФССНВ України № 83, відповідно до якого відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду на дату проведення
перерахунку; порушені положення п. 28 "Правил відшкодування шкоди..." зі змінами внесеними Постановою № 1100 від 03.10.1997 року , в матеріалах справи відсутній розрахунок згідно зазначеної постанови; не враховано, що відділення Фонду не є належним відповідачем по справі; суд неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; при застосуванні коефіцієнту 2 з 01.07. 1994 року та 2, 5 з 01.01.1996 року суд не прийняв до уваги, що підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві не відбулося у зв'язку із зміною структури заробітної плати.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював на ш. «Південна» відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» підземним бурильником 5 розряду в шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 07.12.1994 року позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням безстроково.
ВАТ «Суха Балка» призначив позивачу щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди виходячи з базової заробітної плати прохідника за січень- квітень 1992 року - 9077 крб., відкоригованої на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів, та відсотка втрати професійної працездатності, що в період з 02 грудня 1994 року складає 1 054 800 крб.
Спір виник з приводу неправильного застосування ВАТ «Суха Балка» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів при визначенні середнього заробітку позивача, в подальшому з 01.02.1995 року підприємство неправильно застосовувало коефіцієнти до сум відшкодування шкоди, в результаті чого утворилася заборгованість.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що при перерахуванні позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, а не встановлені спільними
постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства коефіцієнти. У свою чергу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області також продовжило виплату цих сум у неправильному розмірі.
Однак, з таким висновком щодо наявності підстав для перерахунку щомісячних платежів погодитись не можна, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат, суд першої інстанції не перевірив, чи відбулося фактично підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, тобто на час виплати відшкодування шкоди підприємством.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції прийняв позовну заяву, яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. В позовній заяві від 19.09.2006 року та в позовній заяві від 11.07.2007 року не наведені підстави застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, посадових окладів до базової заробітної плати для розрахунку суми відшкодування шкоди з 02 грудня 1994 року, а також підстави застосування коефіцієнтів з 01.04.2004 року, не наведені розрахунки суми заборгованості.
При розрахунку суми заборгованості суд дійшов висновку про необхідність застосування коефіцієнтів підвищення щомісячних страхових виплат, однак при цьому також не зазначив, за який період вони застосовуються та на яких підставах, і такі
обставини перешкоджають апеляційному суду перевірити правильність розрахунку сум в рішенні.
Позивач на підтвердження своїх позовних вимог також не надав, а суд не витребував, докази про стан виплат позивачу страхових сум Відділенням Фонду в період з 01.04.2001 року по 01.02.2002 року, що перешкоджає апеляційному суду перевірити правильність розрахунку суми заборгованості.
Крім того, вирішуючи клопотання позивача про відмову від позовних вимог до ВАТ «Суха Балка» та залучення підприємства до участі у справі в якості третьої, суд не вирішив відповідно до вимог процесуального закону питання про процесуальний стан ВАТ «Суха Балка» та притягнення її до участі у справі в якості третьої особи .
За таких обставин колегія судців вважає, що, оскільки рішення суду ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права та розглянуті не всі позовні вимоги, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, ч.1 п.5 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 липня 2007 року -скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.