АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 22-ц/744/7775/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Бібік М.М.
Справа № 200/741/13 Доповідач - Петренко І.О.
Категорія - 19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2013 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Солод О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові коштів в сумі 20 000 грн. та 1 000 грн. в рахунок моральної шкоди, а також судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на праві власності належить садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. У квітні 2009 року він домовився із ОСОБА_2 про виконання ремонтних робіт будинку, та 30 квітня 2009 року передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20 000 гривень 00 копійок, для виконання будівельних робіт, про що було оформлено відповідну розписку. В свою чергу ОСОБА_2, зобов'язався у травні 2009 року надати кошторис та виконати будівельні роботи й укласти відповідний договір. Однак, у травні 2009 року та в подальшому ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, а ремонті роботи було проведено іншими працівниками. Він звертався до ОСОБА_2 із вимогою щодо повернення грошових коштів, однак останній відмовився, вказуючи на те, що всі будівельні роботи було виконано.
Крім того, 11 січня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору будівельного підряду, укладеного між ним та ОСОБА_1 (том № 2 а.с. а.с. 2 - 3).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2013 року цивільну справу № 203/298/13 - ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, було передано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для об'єднання з цивільною справою № 403/12739/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (том № 2 а.с. 53).
26 березня 2013 року цивільна справа № 203/298/13 - ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним надійшла до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та ухвалою від 21 травня 2013 року була об'єднана в одне провадження із цивільною справою № 403/12739/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (том № 1 а.с. 122).
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2013 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, за клопотанням ОСОБА_3, яка є представником ОСОБА_2, була залишена без розгляду (том № 1 а.с. 141).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка НОМЕР_1 та садовий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 (том № 1 а.с. а.с. 13, 14, 15, 16, 17, 18 - 19).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що 30 квітня 2009 року між ОСОБА_1 й ОСОБА_2 фактично було досягнуто домовленості про виконання «будівельних робіт» , та ОСОБА_1 передано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20 000 грн. на їх виконання, що підтверджується розпискою , написаною відповідачем ( ар. сп.8 , 131-140) , що не заперечується сторонами та підтверджено свідками.
При цьому сторонами , а ні яким документом не було обумовлено вид будівельних робіт та строки їх виконання.
ОСОБА_2 було виконано роботи на користь ОСОБА_1 з підготування під'їзної дороги до будинку останнього, вартість яких відповідно до висновку оцінювача ОСОБА_4, проведеного у період з 20 червня 2012 року по 05 липня 2012 року станом на 01 липня 2009 року, складає 20 278 гривень 86 копійок, без урахування ПДВ, що становить 4 055 гривень 77 копійок (том № 1 а.с. а.с. 51 - 87).
Згідно довідки від 25 липня 2012 року, виданої головою правління садового товариства «Маяк», до земельної ділянки НОМЕР_1 дійсно є під'їзна дорога, що у травні - червні 2009 року була облаштована під асфальтобетонне покриття саме за ініціативою ОСОБА_1, а ОСОБА_2 приймав участь у виконанні даних будівельних робіт (том № 1 а.с. 48).
Допитані в судовому засіданні 04 червня 2013 року свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, підтвердили факт виконання ними та ОСОБА_2 вище вказаних будівельних робіт на території садового будинку ОСОБА_1 та облаштування під'їзної дороги до нього (том № 1 а.с. а.с. 128, 129, 130, 131 - 140).
Виходячи з вище наведеного , колегія суддів вважає , що суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог , оскільки в силу ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 та ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а також виконанням проведеним належним чином.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначено вище і , що підтверджується матеріалами справи певний , обумовлений сторонами об»єм робіт відповідачем на користь позивач був виконаний.
Доводи апеляційної скарги про те , що ОСОБА_2 зобов»язаний був виконати якісь будівельні роботи на підставі проектної документації не знайшли свого підтвердження і в апеляційній інстанції , оскільки жодного належного та допустимого доказу тому, що ОСОБА_2 повинен був виконати ремонті роботи саме садового будинку, ОСОБА_1 надано не було, а так само не було надано жодного доказу завдання позивачу моральної шкоди.
Частиною 1 статті 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт) передати затверджену проектно - кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Позивач не дав суду пояснень з яких міркувань ним були передані відповідачу грошові кошти без якої-небудь проектної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді і інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).
Решта доводів апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді