Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№22-ц/778/4332/13 Головуючий у 1 інстанції: Бондаренко І.В.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
15 серпня 2013 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Глазкової О.Г.
Каракуші К.В.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації по Хортицькому району, про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони відчуження на квартиру, вилучення запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2013 року ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначала, що 05.11.2007 року вона уклала з ВАТ «КБ «Приватбанк»» /правонаступником якого є ПАТ «КБ «Приватбанк»»/ договір про іпотечний кредит, згідно умов якого отримала кредит гроші в сумі 223312,50 грн. для придбання квартири, на строк до 05.11.2027 року.
В цей же день 05.11.2007 року позивач особисто придбала на кредитні кошти у ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, і в цей же день уклала з банком іпотечний договір №ZPJ0G40000001332, за умовами якого передала банку в іпотеку вказану квартиру в забезпечення виконання зобов'язань по договору про іпотечний кредит. Даний договір засвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7
З довідки Управління по обслуговуванню гуртожитків ТОВ «Мотор Січ», виданої 18.03.2013 року, вбачається що ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 в період з 05.04.2000 року по 22.11.2007 року.
З довідки МКП «Основаніє» від 19.02.2013 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 на час видачі довідки зареєстровані ОСОБА_3 та її неповнолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3
З штампу в паспорті громадянина України ОСОБА_3 вбачається, що вона була зареєстрована у вказаній квартирі 27.11.2007 року.
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд, визнати недійсним договір іпотеки, укладений нею з ПАТ «КБ «Приватбанк»» 05.11.2007 року щодо квартири АДРЕСА_1, оскільки при засвідченні даного договору не було отримано дозволу органу опіки та піклування, так як право користування цією квартирою має неповнолітній її син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1; зняти заборону відчуження на квартиру, та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням районного суду, ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю -доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається наступне.
05.11.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про іпотечний кредит, згідно до якого банк надав позивачу кредит в сумі 223 312,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік з кінцевим терміном повернення 05.1102027 року.
В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.
У порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 зобов»язання належним чином не виконала, у зв»язку з чим утворилася заборгованість.
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.06.2010 року був задоволений позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - 3 кімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної вланості.
20.03.2013 року рішення набрало законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Запорізької області (справа № 22 ц-/ 778/1413/2013 р.).
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, під час апеляційного розгляду цивільної справи № 22 ц-/778/1413/2013 р. ОСОБА_3 посилалась в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував інтереси її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Але колегія суддів дійшла висновку, що такі твердження є безпідставними, оскільки дитина на час укладання договору іпотеки не була зареєстрована в квартирі та не набула права власності.
Відповідно до роз»яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться у п.44 постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суди повинні виходити з того, чи мала дитина вправо власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії вчинені без згоди іпотеко держателя після укладення договору ( наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
В преамбулі та розділі 9 договору іпотеки зазначено, що іпотекодавець ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Тому доводи апеляційної скарги про порушення прав неповнолітньої дитини ухваленням судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки колегія суддів 20.03.2013 року по справі № 22 ц/778/1413/2013 р. відхилила.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29 травня 2013 року відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: