донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.08.2013 р. справа №913/1170/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Агапова О.Л.
суддівДучал Н.М., Кододової О.В.,
При секретарі судового засідання: Козюта Д.О.
За участю представників сторін
від позивача:Томілін А.Ю., по дов.
від відповідача: Гонтарь О.М., Карнаухова О.М., по дов.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м. Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області
від21 червня 2013р.
у справі№ 913/1170/13 (суддя Секірський А.В.)
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м. Луганськ
до відповідача: Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ
про визнання частково недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.06.2013р. у справі № 913/1170/13 (суддя Секірський А.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м. Луганськ до відповідача: Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Луганськ про визнання частково недійсним рішення.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними належним чином, оскільки судом не виявлено підстав, зазначених в ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м. Луганськ, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи, оскільки технічні умови № 2288, які були предметом розгляду антимонопольним комітетом, є додатком до договору № 34-401-12 про приєднання до електричних мереж ТОВ "ЛЕО" електропримймачів індивідуального житлового будинку. Таким чином, додатки до договору є його невід'ємною частиною і набирають чинності для сторін з моменту укладання договору. На думку скаржника, вказівка в технічних умовах про їх недійсність без підписаного договору приєднання, додатком до якого вони є, не порушує жодних прав замовника, а лише інформує його про момент набрання чинності такими технічними умовами. Апелянт зазначає, що умови договору приєднання, не позбавляють замовника можливості на власний розсуд розпорядитись результатом наданої послуг з видачі технічних умов.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що господарський суд дійшов помилково висновку про існування окремої послуги з видачі технічних умов, оскільки відсутні відповідні докази які про це свідчать. Скаржник вважає, що не забороняється об'єднувати послуги з видачі технічних умов з іншими послугами або роботами в межах одного договору.
Відповідач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з вимогою до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач) про визнання недійсними пунктів 2, 3 та 4 рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.02.2013 № 01-24/12 у справі № 1066 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що спірне рішення антимонопольного комітету є необґрунтованим, таким, що порушує його законні права та інтереси та постановлене із порушенням антимонопольного законодавства України.
При розгляді справи господарським судом встановлено, що 21.11.2012р. до антимонопольного комітету звернувся громадянин Кузьмін С.О., що мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 1/361, зі скаргою щодо незаконних дій працівників Луганських МЕМ ТОВ "ЛЕО" під час погодження проекту підключення будинку заявника до мереж позивача (а.с. 50).
Розпорядженням адміністративної колегії Луганського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2012р. № 01-23/263 (а.с. 94-95) розпочато розгляд справи 1066, в ході якого проведений аналіз дії ТОВ "ЛЕО", які полягають у нав'язуванні додаткових умов (вимог) в технічних умовах на приєднання до власних електричних мереж, що кваліфікується за п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист та встановлено наступне:
Зі змісту договору на приєднання (без якого технічні умови є недійсними) вбачається, що такий договір встановлює ряд обов'язків для сторони за таким договором, (замовника), які не пов'язані із сутністю правовідносин з надання послуги з видачі технічних умов на приєднання до електричних мереж ТОВ "ЛЕО" (абзац 9 стор. 3 рішення).
Так, окрім надання послуги з видачі технічних умов на приєднання, предметом даного договору на приєднання є також роботи з підключення та зобов'язання з передачі майна, що вбачається з наступного:
- пунктом 1.1 договору на приєднання встановлено, що (далі мова оригіналу) "Собственник оказывает услугу по выдаче технических условий и выполняет работы по подключению индивидуального жилого дома…".
- пунктом 2.2.2 договору на приєднання встановлено, що "Заказчик гарантирует в течение 30 дней после даты оказания услуги по выдаче ТУ и выполнения работ по подключению передачу электрической сети Заказчика в собственность Собственника". Тобто, підприємство встановило у залежність від взяття на себе Замовником додаткового обов'язку передати ТОВ "ЛЕО" майно, можливість виконання технічних умов на приєднання.
Крім того, договором на приєднання також встановлено ряд умов, які несуть за собою додаткові навантаження на Замовника, серед яких: сплата пені у разі прострочення обов'язку по сплаті за послуги з підключення (які не пов'язані із послугою з видачі технічних умов на приєднання), встановлено відповідальність за своєчасне та належне виконання технічних умов, розробку проектної документації, погодження цієї проектної документації з Власником.
Також, пунктом 3.2.1 Договору на приєднання встановлено, що технічні умови видаються протягом 10-ти робочих днів з дня виконання Замовником пункту 2.1.1 договору. В той час, як відповідно до абзацу 2 частини статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, яка діяла станом на 05.06.2012): "технічні умови надаються протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви".
Таким чином, підприємство з метою покращення своїх фінансових показників здійснює дії, які не передбачені чинним законодавством (абзац 4 стор.4 рішення відповідача).
Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що визначення у технічних умовах на приєднання до електричних мереж позивача положення про недійсність таких технічних умов без укладеного договору на приєднання робить неможливим замовнику послуги з видачі технічних умов на свій розсуд розпорядитись результатом наданої послуги. Замовник послуги з видачі технічних умов, отримавши технічні умови на приєднання, повинен усупереч принципу свободи вступу у договірні відносини вступити у договірні відносини з підприємством, предметом яких є виконання робіт з майбутнього підключення об'єкту такого замовника
Антимонопольним комітетом також встановлено, що з 2010 року позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з видачі технічних умов на підключення до власних місцевих (локальних) електричних мереж, із часткою 100%, на території Луганської області, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, які перебувають у користуванні цього товариства (абзац 8 стор.2 рішення).
За результатами розгляду справи № 1066 відповідачем було прийнято рішення від 20.02.2013р. № 01-24/12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", в якому вирішено:
- визнати, що ТОВ "ЛЕО" відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" займає з 2010 року до моменту прийняття рішення монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з видачі технічних умов на підключення до місцевих (локальних) електричних мереж на території Луганської області, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, які перебувають у законному користуванні цього підприємства, із часткою 100 відсотків; (п.1)
- визнати дії ТОВ "ЛЕО" з встановлення додаткових умов та вимог в технічних умовах на приєднання до власних електричних мереж, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з видачі технічних умов, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; (п.2)
- відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти на ТОВ "ЛЕО" штраф за порушення, визначене в пункті 2 рішення, у розмірі 68 000,00 грн.; (п.3)
- зобов'язати ТОВ "ЛЕО" припинити порушення, визначене у пункті 2 цього рішення, шляхом приведення технічних умов на приєднання до власних електричних мереж у відповідність до чинного законодавства (а.с.59-62). (п.4)
Зазначене рішення було направлене на адресу ТОВ "ЛЕО" листом від 20.02.2013 вих. № 04-07/516 (а.с.58).
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м. Луганськ звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсними пунктів 2,3,4 Рішення, який залишений судом без задоволення.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає виходячи з наступного.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
- Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Для визнання рішення антимонопольного комітету недійсним на позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
Згідно до вказаної статті була розроблена Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, яка затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. N49-р (Методика).
Зазначена Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Відповідно до абзаців 6, 7 ч. 1 статті 5 Закону України "Про природні монополії", відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у сферах передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.
Абзацом 6 статті 6 Закону України "Про природні монополії" встановлено, що до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього Закону, належить, зокрема, постачання електричної енергії.
Таким чином, діяльність позивача з передачі електричної енергії відноситься до сфери діяльності суб'єктів природних монополій, а постачання електричної енергії - до суміжних ринків, що регулюється відповідно до Закону України "Про природні монополії". Отже, правомірним є висновок суду, що послуга з видачі технічних умов на підключення до місцевих (локальних) електричних мереж безпосередньо пов'язана з діяльністю розподілу та постачання електричної енергії з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки (ч.1). Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки (ч.3). Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади (ч.6).
Відповідно до Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 № 1522 із змінами та доповненнями, внесеними постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.03.2010 № 320, за видачу технічних умов замовникам, які бажають підключитися до місцевих (локальних) мереж, передбачена відповідна плата, і між підприємством, яке надає послуги з передачі електричної енергії та замовником виникають договірні відносини щодо надання платної послуги з видачі технічних умов.
Надання послуги з видачі технічних умов здійснюється підприємством, яке здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на відповідному ринку, де таке підприємство є продавцем товару, а замовник технічних умов - покупцем.
Відповідно до наказу Генерального директора ТОВ "ЛЕО" від 25.03.2011 № 104 "Про введення в дію калькуляції вартості технічних умов на підключення електроустановок споживачів та узгодження проектної документації, оформлення та нагляду за роботами в охоронній зоні електромереж, підключення та/або відключення електроустановок споживача, позачергової технічної перевірки роботи засобу обліку", підприємством встановлено вартість видачі технічних умов, яка погоджена територіальним представництвом НКРЕ України в Луганській області (абзаци1,2 стор.2 рішення).
Досліджені адміністративною колегією антимонопольного комітету технічні умови містять положення про їх дійсність за наявності підписаного Замовником та ТОВ "ЛЕО" договору про приєднання електроустановок Замовника до електричних мереж ТОВ "ЛЕО" (останній абзац технічних умов).
Зі змісту договору № 34-401-12 про приєднання до електричних мереж ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" електроприймачів індивідуального житлового будинку Кузьміна Сергія Олексійовича від 05.07.2012, укладення якого, як вбачається зі змісту технічних умов № 2288 є умовою дійсності останніх, вбачається, що він встановлює низку обов'язків для замовника за таким договором, які не пов'язані із сутністю правовідносин з надання послуги з надання технічних умов на приєднання до електричних мереж позивача.
Крім того, умовами договору передбачено, крім надання послуги з видачі технічних умов, виконання позивачем робіт з підключення та зобов'язання з передачі майна, і зазначені умови не пов'язані з наданням послуги з надання технічних умов.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Зазначені обставини, також підтверджуються актом позапланової перевірки дотримання законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" № 04-08/19 від 05.07.2012, яку було проведено комісією Держенергонагляду в Луганській області на виконання наказу голови Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.05.2012 № 01-20/161 та плану проведення перевірки від 28.05.2012, висновками якої, зокрема, встановлено, що дії ТОВ "ЛЕО" по внесенню положень про недійсність технічних умов без укладеного з Підприємством договору на приєднання мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді дій, що можуть призводити до обмеження чи усунення конкуренції на ринку надання послуг з приєднання об'єктів до мереж ТОВ "ЛЕО" (а.с. 80-86) та Довідкою щодо перевірки ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" з питань приєднання заявників до електричних мереж за участю представників інспекції Держенергонагляду в Луганській області (наявна в матеріалах справи (а.с. 52-55).
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що встановлення у технічних умовах на приєднання до електричних мереж позивача положення про недійсність таких технічних умов без укладеного договору на приєднання робить неможливим замовнику послуги з видачі технічних умов на свій розсуд розпорядитись результатом наданої послуги. Замовник послуги з видачі технічних умов, отримавши технічні умови на приєднання, повинен всупереч принципу свободи вступу у договірні відносини вступити у договірні відносини з підприємством, предметом яких є виконання робіт з майбутнього підключення об'єкту такого замовника.
При цьому, судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання позивач на те, що 17.01.2013 постановою НКРЕ затверджено Правила приєднання електроустановок до електричних мереж № 32 (набрали чинності 28.02.2013), додатком до яких є Типова форма договору про приєднання до електричних мереж, пунктом 3.1.2 якої на власника електромереж покладається обов'язок з підключення об'єкту Замовника (а.с. 23-30).
Проте до 28.02.2013 не було Правил приєднання, відповідно до яких послуга з видачі технічних умов об'єднувалася з послугою приєднання, а замовник, отримавши послугу з видачі технічних умов, міг самостійно розпорядитися результатом такої послуги (наданими технічними умовами) на власний розсуд самостійно знайти проекту, монтажну організацію та в термін та на умовах, які для нього прийнятні, розпорядитися результатами оплаченої послуги. При цьому у енергопостачальника після проведення відповідних робіт іншими особами залишалася лише послуга з фактичного підключення (пуску) електроенергії, вартість якої затверджена НКРЕ.
Таким чином, в період дії послуги з видачі технічних умов як самостійної послуги (до 28.02.2013), вказівка в технічних умовах про те, що вони є недійсними, робила неможливим звернення замовника (споживача) до інших проектних організацій для їх реалізації, крім того, у останнього до набрання чинності Правилами приєднання 28.02.2013 не існувало обов'язку передавати збудовані власними силами мережі у власність позивача.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, наявність порушення антимонопольного законодавства позивачем у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що полягало в тому, що встановлення у технічних умовах на приєднання до електричних мереж позивача положення про недійсність таких технічних умов без укладеного договору на приєднання робить неможливим замовнику послуги з видачі технічних умов на свій розсуд розпорядитись результатом наданої послуги, тому в даному випадку має місце нав'язування замовнику послуги з видачі технічних умов укладення змішаного договору, яким, крім видачі технічних умов, передбачено виконання позивачем також робіт з підключення, не пов'язаних безпосередньо з правовідносинами про надання послуги з видачі технічних умов.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу З Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 21.06.2013р. у справі №913/1170/13 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 21.06.2013р. у справі №913/1170/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий О.Л.Агапов
Судді Н.М.Дучал
О.В.Кододова
надр. 8 прим:
1 прим. - у справу; 1 прим. - позивачу; 1 прим. - відповідачу
2 прим. - ДАГС; 1 прим. - ГСЗО;