ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року Справа № 4/18-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І.,

суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013

у справі господарського суду№ 4/18-Б Житомирської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій"

про визнання банкрутом,

розпорядник майнаарбітражний керуючий Паламарчук О.А.,

за участю представників сторін:

ПАТ комерційний банк "ПриватБанк" - Полторацька О.В.

встановив:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 (Омельян О.С.) визнано вимоги Публічного акціонерного товариства (ПАТ) комерційний банк "Приватбанк" до боржника на суму 3 825 382,06 грн. основного боргу - до першої черги як забезпечені заставою, 85,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 40,00 грн. витрат за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора - до першої черги. Відмовлено у визнанні вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до боржника у сумі 3 210 363,98 грн. основного боргу та 106 691,79 грн. пені. Розпоряднику майна Паламарчук О.А. включити до реєстру вимог кредиторів визнані судом вимоги згідно визначеної суми черговості, окремо внести до реєстру вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 (колегія суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, Саврій В.А., Коломис В.В.) ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ комерційний банк "Приватбанк" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 14.02.2013 в частині відмови вимог ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" до боржника в сумі 3 210 363,98 грн. основного боргу та 106 691,79 грн. пені, скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 09.04.2013. Прийняти нове рішення, яким грошові вимоги ПАТ комерційний банк "Приватбанк" включити до реєстру вимог кредиторів на суму 3 210 363,98 грн. основного боргу та 106 691,79 грн. пені як таких, забезпечені заставою майна боржника. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 16, 28 Закону України "Про заставу", ст.ст. 4-3, 43 ГПК України.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву на 23.08.2013.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до вимог статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Відповідно до ст. 31 Закону вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються в першу чергу (абз. 2, 3 ч. 6 ст. 14 Закону).

Отже, вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства, тобто, навіть після спливу встановленого Законом строку на звернення із заявою про визнання кредитора до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Корецький аграрій" опубліковане в газеті "Голос України" від 29.05.2010 № 97 (4847).

До господарського суду із заявою (враховуючи уточнення) з кредиторськими вимогами, які забезпечені заставою боржника, звернулося ПАТ комерційний банк "Приватбанк" на загальну суму 7 142 437,83 грн.

Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, вимоги ПАТ визнали частково, відмовивши у визнанні вимог у сумі 3 210 363,98 грн. основного боргу та 106 691,79 грн. пені. При цьому суд виходив з того, що заставне майно - зернозбиральний комбайн Lexion 570 та жатка для збирання кукурудзи Conspeed 8-70 відсутні, так як були реалізовані боржником за договором купівлі-продажу №127 від 03.12.2009 року ЗАТ "Маслозавод "Прилуки". Тобто, на підставі вказаного договору суд встановивши фактичну відсутність на момент розгляду справи у боржника заставного забезпечення, суди дійшли висновку про пропуск тридцятиденного строку на подання заяви з вимогами до боржника, які не забезпечені заставою, який суд не вправі поновити, а тому й про відмову у визнанні зазначених кредиторських вимог, які заявлені після закінчення 30-денного строку для подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій зроблені за неповного з'ясування обставин справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 09.07.2008 між Банком (заставодержатель) та боржником (заставодавець) укладено договір застави майнових прав на товар № ДЗ-301Г в забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору від 09.07.2008 № КК-301Г. Відповідно до умов цього договору боржник передав в заставу майнові права, належні йому на праві власності: зернозбиральний комбайн Lexion 570 та жатка для збирання кукурудзи Conspeed 8-70.

Відповідно до п. 6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавець надав в заставу майнові права на одержання зернозбирального комбайну Lexion 570 та жатки для збирання кукурудзи Conspeed 8-70.

Згідно з п. 2 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008 р., зокрема, з повернення кредиту в сумі 2465420,73 грн., сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, у порядку та розмірі, визначених п. 5.1. кредитного договору.

Відповідно до п. 6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008 р. після отримання товару боржником за договором з ТОВ "Приват Лізинг" цей товар стає предметом застави.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Приват Лізинг" на виконання умов договору поставки сільськогосподарської техніки №7ГП-К від 16.05.2008 р. передано у власність боржника самохідний зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", 2008 р. в., № 58502487 з зерновою жаткою 7,5 м та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" до зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION" с.н. 90701233, загальною вартістю 2739318,59 грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.08.2008 р. №РН-000153.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Витягом № 30148380 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 31.01.2011 підтверджується, що майно боржника, яке є предметом договору застави № ДЗ-301Г від 09.07.2008, внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис 4).

В ст. 28 Закону України "Про заставу" визначено, що застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разу загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Однак, судами попередніх інстанцій вищевказані норми Закону враховані не були, оскільки стверджуючи що відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" предмет застави було відчужено боржником ЗАТ "Маслозавод Прилуки" за договором купівлі-продажу № 127 від 03.12.2009, а також те, що на даний час вказане вище майно зареєстровано на праві власності за ТОВ "Фаворит", тобто не належить боржнику на праві власності, суди попередніх інстанцій не перевірили наявність підстав припинення застави, визначених ст. 28 Закону України "Про заставу".

З огляду на зазначене, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, закріплені в ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

При розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.02.2013 в частині відмови у визнанні вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в сумі 3 210 363,98 грн. основного боргу та 106 691,79 грн. пені у справі № 4/18-Б скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.