УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 р. Справа № 3774/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді: Гудим Л.Я.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання права на пенсію відповідно до Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнення невиплаченої пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати пенсію,-

встановив:

28.10.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати право на отримання державної пенсії у розмірі 6-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, відповідно до Закону, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Стягнути з відповідача недонараховану та невиплачену пенсію за період з 28.04.2010 року по день постановлення рішення суду.

Позивач посилається на те, що є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції першої категорії, йому призначена пенсія як інваліду 3-ої групи 1 категорії внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством.

Постановою суду від 16 листопада 20101 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії у розмірі не менше 6-ми мінімальних пенсій за віком за період з 28.04.2010 року по 31.05.20101 року включно та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 28.04.2010 року по 16.11.2010 року згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період, з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив відповідач, вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розпорядником бюджетних коштів є КМ України, який також надає роз'яснення порядку застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; при виплаті спірних коштів позивачу пенсійний орган керувався положення постанови КМ України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції і з таким погоджується колегія суддів, позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою віднесеною до категорії І, та призначена пенсія як інваліду ІІІ групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6-ми мінімальних пенсій за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа відповідача від 27.10.10 №643/В-01 позивач знаходиться на обліку в УПФ України в Камінь-Каширському районі та з 10.01.2008 року по 31.05.2010 року отримувала пенсію по ІІІ групі інвалідності захворювання пов'язане з проживанням на забрудненій території внаслідок аварії на ЧАЕС, а з 01.06.2010 року позивач отримує на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зважаючи на отримання позивачкою пенсії за віком в задоволенні вимог щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.06.2010 року по 16.11.2010 року слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України.

Однак згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст. 50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу по інвалідності згідно з ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

На переконання колегії суддів слід також зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були визнані неконституційними з 22.05.2008 року тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 - рп від 22.05.2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином у 2008 році, а саме з 22 травня - дня прийняття Конституційним судом України рішення № 10 - рп/2008 - у відповідача виникло чергове зобов'язання перерахувати державну та додаткову пенсію у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону до 01 січня 2008 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-600/10 - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Гудим Л.Я.

Судді Большакова О.О.

Макарик В.Я.