ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/5710/13-а

13.08.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Абджамілової Ш.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його наступним. 23.11.2012 року ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим з заявою про нарахування пенсії за вислугу років, надавши трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи на посаді медсестри у психіатричній лікарні, періодом майже 14 років, що, на її думку, дає їй право на пенсію за вислугу років. У призначенні пенсії їй було відмовлено за недостатністю трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років, а також у зв'язку з тим, що цей вид пенсії призначається за умовами звільнення з роботи, проте ОСОБА_1 продовжує працювати. Позивачка не погоджується з рішенням пенсійного фонду у частині, що до її стажу у подвійному розмірі не було включено період знаходження її у відпустці по догляду за дитиною. Ввважає, що оскільки робота у психіатричних закладах хорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, то і перебування її у відпустці по догляду за дитиною також повинно включатись до стажу роботи у подвійному розмірі. Просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати визнати право на пенсію за вислугу років, зобов'язати відповідача нарахувати пенсію з 23.11.2012р.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що однією з умов призначення пенсії за вислугу років є залишення роботи, яка дає право на цю пенсію, однак позивачкою цього не було виконано. Також зазначила, що час догляду непрацюючої матері за дітьми до досягнення кожною дитиною трирічного віку зараховується у трудовий стаж на загальних підставах та у фактичному розмірі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини.

3.11.2013 року ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим із з'явою про призначення пенсії за вислугу років. Згідно довідки Кримської республіканської установи «Клінічна психіатрична лікарня№1» від 21.11.2012 №282, ОСОБА_1 працює у цій установі з 02.08.1999року на посаді палатної медсестри 5 відділення, з 01.09.2005 року на посаді сестри медичного стаціонару по даний час, у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку знаходилась з 07.05.2008 року по 01.03.2011 рік, у відпустці по догляду за другою дитиною до трирічного віку знаходилась з 02.03.2011 року по 17.11.2012 рік, у відпустці без збереження заробітної плати знаходилась з 03.10.2000р. по 11.10.2000р. (а.с.27). Рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 11.12.2012 року ОСОБА_1 відмовлено у призначення пенсії за вислугу років.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 2 КАС України в справах по оскарженню рішень, дій або бездіяльності суб'єкту владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони (вчинені) на підставах, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Пунктом «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, тобто виключно за умови звільнення з такої роботи.

Тобто одна з обов'язкових умов для призначення пенсії за вислу років , а саме залишення роботи, ОСОБА_1 не виконано.

Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад. Робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909 передбачені наступні закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а саме: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади перетлівання крові,заклади охорони материнства дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями, діагностичні центри, лікар та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Відповідно п. 2 перехідних положень Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших робіт із шкідливими і важкими умовами праці з списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових мовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства,що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Частиною 3 статті 56 Закону України «про пенсійне забезпечення були передбачені види трудової діяльності, що зараховувались до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. Зокрема, вказаною статтею встановлено, що до стажу роботи зараховується також: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-рчного віку.

Відповідно до ч.2 ст.181 КзПП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.2 ст. 181 КзПП України, зараховується як до загального, так і до стажу роботи за спеціальністю, тобто на разі вказаний період зараховується до роботи у сфері охорони здоров'я, який у свою чергу, зараховується у стаж роботи за вислугу років.

Враховуючи, що на час звернення до пенсійного фонду ОСОБА_1 продовжувала працювати, суд позбавлений можливості задовольнити позов у заявлений позивачкою спосіб, а саме зобов'язати відповідача визнати за неї право на пенсію та нарахувати її з 23.11.2012 року. Звернення до суду з позовом є передчасним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17,23,86,94,155,158- 163,167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про зобов'язання виконати певні дії - відмовити.

На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний суд через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення постанови

СУДДЯ: Н.В.ДВІРНИК