Справа №589/2372/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Шпак З П

Номер провадження 11-кп/788/147/13 Суддя-доповідач - Безверхий О. М.

Категорія - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Демченка М. О., Моїсеєнко Т. М.,

при секретарі судового засідання - Сисенко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12012200110000209 від 10 грудня 2012 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Білана Г.І.

адвоката - ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшло кримінальне провадження з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, в якій він частково визнає свою вину в скоєному та просить змінити вирок суду та визнати його винним за ч. 1 ст. 191 КК України, призначивши покарання в межах вказаної норми, і застосувати до нього ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року.

Даним вироком ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та призначено покарання у виді семи років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю та обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на три роки та конфіскацією майна.

Запобіжний захід судом змінено з особистої поруки на тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» матеріальну шкоду в сумі 1 967 773,65 грн.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, винесеним на припущеннях, посилається на невідповідність висновків суду про доведення його вини в повному обсязі фактичним обставинам справи. Зокрема, вказує на те, що судом не взято до уваги той факт, що керівництво банку належним чином не регулювало його роботу щодо забезпечення зберігання, контролювання та своєчасного виявлення нестачі коштів відділення. Зазначає, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують його вину у привласненні грошових коштів у зазначеній в обвинуваченні сумі, а вказують на неналежне виконання ним своїх обов'язків внаслідок недбалості, допущеної ним через ненадання йому керівництвом посадової інструкції. Вказує, що доступ до грошових коштів, крім нього, мали й інші працівники, а він самостійно потрапити у сховище не міг. Також зазначає, що каса відділення не закривалась на замок і не рідко на протязі дня залишалась без догляду. Визнає свою вину у привласненні лише 10 000 грн., які він відшкодував і погоджується за це понести відповідальність. Крім того, посилається на утримання ним неповнолітньої дитини, 1999 року народження, батьків - пенсіонерів, зокрема батька - інваліда 3 групи. На його думку він підпадає під дію ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» і може бути звільнений від відповідальності.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Як встановив суд, ОСОБА_2 , працюючи на посаді касира Шосткинського відділення Сумської філії «Приватбанк», порушуючи зобов'язання, взяті на себе за договором від 28 січня 2002 року про повну матеріальну відповідальність, укладеного між ним та адміністрацією КБ «ПриватБанк», з метою привласнення грошових коштів, які перебували у його віданні в силу покладених на нього обов'язків, виконуючи роботу, повязану з обліком готівки та маючи доступ до сховища Шосткинського відділення Сумської філії КБ «Приватбанк», в період з 24 вересня 2003 р. по 23 червня 2004 р., діючи неодноразово, тотожними діяннями привласнив ввірені йому грошові кошти на загальну суму 1 977 773,65 грн., що більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, чим причинив ПАТ КБ «Приватбанк» матеріальну шкоду на вказану суму та 23 червня 2004 р. з місця скоєння злочину зник.

Вислухавши доповідача про суть вироку та поданої апеляції, пояснення адвоката ОСОБА_3 на обґрунтування та підтримку апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2, думку прокурора Білана Г.І. про законність вироку та залишення його без зміни, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази та оцінивши кожний з них за ознаками належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для вирішення питань, які відповідно до ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованих висновків про доведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 винних злочинних діянь за сформульованим у вироку обвинуваченням, поклавшись на конкретно наведені докази.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе частково винуватим у вчиненні вказаного кримінального праворушення та пояснив, що він восени 2003 р. виявив нестачу по касі грошових коштів на суму 700 тис. грн., а у подальшому така нестача збільшувалась, але він про це нікому не говорив. Щоб керівник відділення та бухгалтер, які разом з ним мали доступ до сховища та контролю за грошовими коштами, не виявили їх нестачу, він зробив фальшиві пачки грошей, які усі сприймали як дійсні гроші. При проведенні поточних ревізій гроші у сховищі рахувались такими пачками, а дійсні залишки грошових коштів з банкомату, у який він заправляв касети з грошима, теж не знімались. У червні 2004 р. Сумська філія банку виявила у Шосткинському відділенні перебільшення ліміту грошових коштів майже на 2 млн. грн.. та поставила вимогу їх негайно повернути. Злякавшись відповідальності, він відправив з інкасаторами інкасаторську сумку, яку сам сформував та опломбував, поклавши туди замість 2 млн. грн.. тільки близько 20 тис. грн.. та пачки - « ляльки», після чого забрав з каси 10 тис. грн. і зник.

Із пояснень в суді представника потерпілого - КБ «Приватбанк» ОСОБА_14 вбачається, що встановлена нестача грошових коштів у Шосткинському відділенні банку виникла внаслідок відсутності належного контролю за роботою касира ОСОБА_2, який своєчасно не надавав касові документи про вчинені протягом дня операції, що давало йому можливість привласнювати грошові кошти банку.

Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що вона працювала у відділенні банку теж касиром разом з ОСОБА_2, але доступу до сховища не мала. У касі ніколи не було великих обігових грошей готівкою, фактів крадіжок грошей також не встановлювалось, й припуститись помилки, внаслідок чого одразу могла утворитись велика нестача грошових коштів, було неможливо. 23 червня 2004 р. при проведенні з її участю ревізії сформованої та опломбованої ОСОБА_2 інкасаторської сумки, в якій мало бути біля 2 млн. грн.., фактично виявлено лише 22 тис. грн.. та виготовлені під пачки грошей - «ляльки», а ОСОБА_2 у той день з роботи зник.

Такі ж встановлені обставини у кримінальному провадженні підтвердились в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також дослідженими протоколом огляду місця події про вилучення інкасаторської сумки з грошима, пломбіратора, пломби і журналу обліку готівки ( т.1 а.с. 22-28) та актом перерахунку коштів неушкодженої й опломбованої сумки, в якій були наявні грошові кошти в сумі 22226 грн. 35 коп. й сформовані під пачки грошей « ляльки» (а.с. 51-52).

Свідок ОСОБА_10, як працівник служби безпеки відділення банку, в суді показав, що при службовій перевірці встановлені факти виїздів ОСОБА_2 на протязі тривалого часу до м. Києва для гри за гроші на ігрових автоматах. Вважає вигадкою посилання ОСОБА_2 на те, що нестача коштів могла утворитись внаслідок його помилок при формуванні касет до банкомату, оскільки такі випадки не мали місця, а програмне забезпечення терміналу при виявленні такої помилки блокує його роботу. Вважає також, що ОСОБА_2 привласнював кошти банку, користуючись неналежним контролем з боку керівництва та бухгалтерії банку.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що як головний бухгалтер Сумської філії «Приватбанку» у червні 2004 р. під час проведення аналізу електронних звітів вона виявила по Шосткинському відділенню банку перевищення ліміту грошових коштів по касі на 2 млн. грн. замість ліміту - 100 тис. грн., а тому поставила вимогу про доставку до філії банку вказаних коштів, які так і не надійшли , бо під час перевірки інкасаторської сумки, яку опломбував ОСОБА_2 та заповнив до неї касовий ордер на суму 2 млн. грн.., була встановлена невідповідність цієї суми й наявність грошей тільки в сумі 22 тис. грн..

Актом ревізії цінностей, що знаходились в касі Шосткинського відділення «Приватбанку», від 23 червня 2004 р. встановлено факт виявленої нестачі грошових коштів у сумі 1 9777 773,65 грн. ( т.1 а.с. 20-21).

З акту ревізії по факту спричинення матеріальної шкоди Шосткинському відділенню «Приватбанку» касиром ОСОБА_2 від 16 липня 2004 р. слідує, що грошові кошти, котрі знаходились у касі ( сховищі), за період з 24 вересня 2003 р. по 23 червня 2004 р. не відповідали обліковим даним, а сума матеріальної шкоди складає 1980764,70 грн. ( т.3 а.с.1-15).

Згідно висновку судово- економічної експертизи вбачається, що із вказаної в акті ревізії від 16 липня 2004 року загальної суми нестачі в обсязі наданих документів документально підтверджується нестача грошових коштів на суму 1 977 773,65 грн. в частині недостачі грошових коштів в інкасаторській сумці, яка утворилась за період з 24 вересня 2003 р. по 23 червня 2004 р. ( т. 3 а.с. 221- 239).

З висновку службового розслідування по факту розкрадання грошових коштів у Сумській філії «Приватбанку» слідує, що касир ОСОБА_2, користуючись довірою старшого бухгалтера ОСОБА_9 та її службовим комп'ютером, усі фінансові операції проводив особисто, що давало йому змогу безперешкодно утаювати нестачі по касі та поповнювати особисту картку по заробітній платі, внаслідок чого за період з листопада 2003 р. по квітень 2004 р. на його картку, окрім зарплати, було зараховано 94120 грн. ( т.3 а.с. 33-37). Ці ж дані підтверджуються й роздруківкою про рух та поповнення грошових коштів по зарплатній картці ОСОБА_2 ( т.4 а.с. 233, 262).

З дослідженої судом копії книги обліку готівки оборотної каси за 2003 - 2004 р.р. встановлено, що вона велась неналежно, у ній були відсутні підписи касира ОСОБА_2 та осіб, які мали здійснювати контроль за обігом грошових коштів у касі, а з 15 червня 2004 р. книга взагалі не велась ( т. 2 а.с. 16- 34).

З повідомлення Сумської філії «Приватбанку» вбачається, що посадові обов'язки старшого бухгалтера і касира Шосткинського відділення банку не розроблялись, оскільки згідно вимог Головного офісу «Приватбанку» обов'язки цих працівників передбачені нормативними документами системи «Приватбанку» та НБУ ( т.2 а.с.36).

Протоколом проведення слідчого експерименту встановлено, що в роботі банкомату виключаються помилки у видачі грошових сум клієнтам, про що стверджував ОСОБА_2 ( т.4 а.с. 210 - 218).

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні злочинних діянь підтверджується й іншими наведеними у вироку доказами.

Встановивши фактичні обставини кримінального провадження, суд також у вироку умотивовано спростував твердження обвинуваченого ОСОБА_2 на свій захист про те, що він не привласнював грошових коштів банку, а їх нестача утворилась внаслідок помилок у його роботі при відсутності у нього посадової інструкції та іншої нормативної документації, а також помилок у роботі банкомату, пов'язаних з видачею клієнтам більших сум грошей.

При формуванні своїх висновків про доведеність обвинувачення суд взяв до уваги й те, що обвинувачений ОСОБА_2 за його ж зізнанням перед зникненням з роботи привласнив з каси 10 000 грн., але не дав правдивих пояснень стосовно походження на його банківській картці значних грошових коштів, які клались саме в період часу інкримінованого йому злочину, а також щодо придбання в період його роботи касиром відділення банку трьохкімнатної квартири та автомобіля, зареєстрованих на його непрацюючу дружину.

За встановлених фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення суд правильно кваліфікував умисні, корисливі злочинні дії ОСОБА_2 за ч.5 ст. 191 КК України за ознаками привласнення ним у особливо великих розмірах чужого майна, а саме грошових коштів, які перебували у його віданні.

Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України, належним чином урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які впливають на покарання, і призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

На думку колегії суддів суд першої інстанції всебічно, повно і неупереджено дослідив усі обставини кримінального провадження, належно оцінив перевірені докази та ухвалив вирок, який є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вищенаведені доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 колегія суддів знаходить безґрунтовними, й підстав для перекваліфікації злочинних дій ОСОБА_2 з ч.5 ст. 191 на ч. 1 ст. 191 КК України та застосування до нього акту амністії не вбачає.

Тому, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Демченко М. О. Моїсеєнко Т. М.