Справа № 161/8744/13-к Провадження №11-кп/773/139/13 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є.
Категорія: ч.2 ст.185 КК УкраїниДоповідач: Хомицький А. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Хомицького А.М.,
суддів - Гапончука В.В., Польового М.І.,
при секретарі - Янку А.Я.,
за участю прокурора - Плечій О.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Луцька, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, раніше судимий:
1) вироком Луцького міського суду Волинської області від 01.12.1992 року за ст.140 ч.2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, на підставі ст.46-1 КК України 1960 року з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки;
2) вироком Луцького міського суду Волинської області від 08.04.1994 року за ст.ст.140 ч.2, 43 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, 06.01.1998 року звільнений по відбуттю покарання;
3) вироком Луцького районного суду Волинської області від 01.04.1999 року за ст.ст.140 ч.2, 17, 140 ч.2, 42 КК України 1960 року на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
4) вироком Ковельського районного суду Волинської області від 26.11.2002 за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
5) вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2006 року за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 15.03.2010 року звільнений по відбуттю покарання;
6) вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.09.2010 року за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі, 04.03.2013 року ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області звільнений умовно-достроково на строк 1 рік 2 місяці 20 днів, -
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік 3 (три) місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.09.2010 року - 1 (один) місяць позбавлення волі, остаточно до відбуття призначено ОСОБА_1 1 (один) рік 4 (чотири) місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді домашнього арешту змінено на тримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту в залі суду негайно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з моменту проголошення вироку - 05.07.2013 року.
Вироком вирішено долю речового доказу та витрат за проведення експертизи.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 28.04.2013 року близько 22.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні літньої кухні домогосподарства ОСОБА_2, що АДРЕСА_2, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав бувшу у використанні бензопилу марки «HUSQVARNA 340», чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 945,60 грн.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухваливши новий вирок, яким призначити йому остаточне покарання за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Зазначає, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не врахував, що останній раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення проти власності у стані алкогольного сп'яніння та в період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Також визнані судом першої інстанції обставини, які пом'якшують покарання, істотно не знизили ступінь тяжкості самого злочину.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який просив скасувати вирок та ухвалити новий - з обранням обвинуваченому більш суворого покарання, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який просив залишити вирок суду без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, підтверджуються зібраними по справі доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно спряв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, у зв'язку з чим потерпіла ОСОБА_2 не має до нього будь-яких претензій та просила суд суворо не карати його.
Разом з тим, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував, що він раніше неодноразово судимий, новий злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння та у період умовно-дострокового звільнення, тому обґрунтовано дійшов висновку про неможливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.
Тому врахувавши практично всі обставини по справі, в тому числі й ті, на які посилається прокурор в своїй апеляції, суд, реалізувавши принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ст. 185 ч.2 КК України та на підставі вимог ст. 71 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і не є надто м'яким.
Із урахуванням наведеного, підстав для скасування вироку та ухвалення нового, про що ставиться питання в апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженим ОСОБА_1, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
В.В. Гапончук М.І. Польовий А.М. Хомицький